АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/2000/2012

Головуючий по 1-й інстанції Городівський О.А.

Суддя-доповідач: Карпушин Г. Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Карпушина Г.Л.,

Суддів: Абрамова П.С., Корнієнка В.І.,

при секретарі : Цюрі Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що перебуває в спільній сумісній власності, визнання права на частину майна та його витребування

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 квітня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Поділено майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Виділено у власність ОСОБА_3 майно на суму 14400 грн. та визнано за ним право власності на наступне майно: холодильник «Веко»вартістю 2700 грн.; телевізійний тюнер вартістю 1000 грн.; телевізор «Меридіан»вартістю 900 грн.; кухню «Оля»вартістю 1200 грн.; меблеву стінку «Еколь»вартістю 1500 грн.; меблеву стінку «Юніор»вартістю 1600 грн.; м'який куточок «Глорія»вартістю 3200 грн.; два крісла «Магнат»вартістю 1500 грн.; стіл журнальний вартістю 200 грн. та два комп'ютерні стільці вартістю 300 грн.,

Виділено у власність ОСОБА_2 майно на суму 14550 грн.: мікрохвильову піч «Алесі»вартістю 300 грн.; електронний бойлер вартістю 900 грн.; газову плиту «Веко»вартістю 4000 грн.; телевізор «LG»вартістю 1300 грн., кухонний куточок «Міраж» вартістю 800 грн., тумбу кутову під телевізором вартістю 350 грн.; дві шафи кухонні «Оля»вартістю 400 грн.; меблеву стінку «Юніор»вартістю 1600 грн.; дерев'яне ліжко вартістю 600 грн.; крісло «Сабріна»вартістю 900 грн.; спальню «Глорія»вартістю 4000 грн.

Зобов'язано ОСОБА_2 протягом 10 днів з дня набрання рішення суду законної сили передати ОСОБА_3 присуджене йому майно в натурі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 321 грн. 90 коп.

З рішенням суду не погодилась ОСОБА_2 та подала на нього апеляційну скаргу.

Прохає рішення суду першої інстанції змінити, яким виділити у власність ОСОБА_3 наступне доведене і наявне майно: телевізор «Мередіан», тумбу під телевізор, два комп?ютерні стільці, апелянту виділити майно: мікрохвильову піч «Алесі», меблеву стінку «Радуга», ліжко дерев?яне.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки що суд першої інстанції не з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, а позивач абсолютно ніяк не довів обставини, які суд вважав встановленими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що з листопада 1999 року по грудень 2011 року сторони перебували у шлюбно-сімейних відносинах. Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Статтею 60 СК України встановлено, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Як вбачається з матеріалів справи, що в період зареєстрованого шлюбу сторонами було набуте спільне майно, яке вказано в позовній заяві, на загальну суму 28950 грн. Самі сторони не заперечують, що спірне майно, з оцінкою якого вони погоджуються, придбане ними в період шлюбу.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вказане майно перебуває у спільній сумісній власності позивача та відповідача, тому і підлягає розподілу. Правильним також є критичне ставлення суду до доводів представника відповідачки про те, що більша частина майна, вказана позивачем у позовній заяві, на даний час відсутня у відповідачки, та їй не відомо, де знаходиться.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач добросовісно скористався своїми правами, надав суду докази на обґрунтування своїх вимог, а саме надав суду товарні чеки, фото стосовно спірного майна. Сама відповідачка не заперечувала, що дане майно було придбане під час шлюбу. В свою чергу відповідачка жодного разу в судове засідання не з?явилась, діяла через свого представника, не надала жодного доказу на спростування доводів позивача, не надала жодного доказу щодо відсутності спірного майна. Окрім того, відповідно до акту обстеження майна колишнього подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 комісія не змогла оглянути майно в будинку за адресою: АДРЕСА_1 в зв?язку з тим, що не змогли догукатись хазяйку, хоча вікно було відчинено. Таким чином, ОСОБА_2 не довела суду той факт, що частина спірного майна відсутня.

Згідно ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зважаючи, на обставини справи, судом правильно застосовано положення ст. 71 СК України та проведено поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності сторін, як подружжя. Зокрема, суд врахував, що оцінка спірного майна, з якою погодились сторони, є умовно точною, тому суд визначив при розподілі майна максимально наближено до рівних частин з урахуванням того, що розподілу підлягають неподільні речі, які відповідно до ч. 2 ст. 71 СК присуджуються одному з подружжя.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 квітня 2012 року. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому задоволенню вона не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : (підпис)

Судді : (підписи)

Копія згідно: