№22-6295                                         головуючий в 1-й інстанції Нєсвєтова

Доповідач Остапчук Д.А.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2007 року Колегія суддів Апеляційного судум. Києва в складі:

головуючого Остапчука Д.О.

суддів: Барановської Л.В.,  Мараєвої Н.Є.

при секретарі Тороп Л.В.

у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянула апеляційну скаргу Ш^ ОСОБА_1 в інтересах Приватного підприємства «Нічний експрес» на рішення Голосіївського районного суду м.  Києва від 28 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Нічний експрес» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з порушенням прав споживача. -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 квітня 2007 року позов задоволено частково.

Стягнуто з приватного підприємства «Нічний експрес» на користь ОСОБА_2. 12077 гривень матеріальної,  300 гривень моральної шкоди,  121 гривню судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1,  діючий в інтересах ПП «Нічний експрес» рішення суду,  внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права вважає незаконним,  просить його скасувати,  ухваливши нове рішення,  яким в задоволенні позову відмовити. Зазначає,  що суд частково задовольняючи вимоги позивача,  не звернув уваги на те,  що письмовий договір перевезення багажу між позивачем та відповідачем не укладався,  хоч таке укладання є обов»язковим при вирішенні питання про відшкодування шкоди при втраті багажу.

Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов та,  стягуючи на користь позивача заподіяну матеріальну та моральну шкоду,  суд виходив з зобов»язання по перевезенню багажу позивача відповідачем,  яке виникло на підставі укладеного договору перевезення.

Такий висновок суду відповідає встановленим фактам та ґрунтується на законі.

Судом встановлено,  що 3.03.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір перевезення вантажу позивача з. м.  Києва до м.  Львова.

Зазначені обставини підтверджуються вантажною декларацією №4094536 від 3.03.2005 року,  відповідно до якої відповідач прийняв на перевезення від позивача багаж,  декларована вартість якого становить 12000грн.

За виконання зазначеної послуги позивач сплатив відповідачу 77 грн. за доставку вантажу та страховий ризик у разі втрати вантажу виконавцем.  (а.с. 5).

Відповідно до  ст.  909 ЦК України,  за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі,  яка має право на одержання вантажу,  а відправник зобов»язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладання договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

04.03.2005 року в день виконання даного договору,  вантаж до місця призначення не прибув,  про що свідчить акт від 04.03.2005 року (а.с. 6).

Виходячи зі змісту положень ч.2  ст. 919 ЦК України вантаж,  не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки,  якщо більш тривалий строк не встановленим договором,  транспортними кодексами (статутами),  вважається втраченим.

Судом встановлено,  що багаж позивача до місця призначення не прибув,  а неодноразові звернення останнього до відповідача видати багаж-залишились без задоволення.

Відповідно до  ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату вантажу у розмірі фактичної шкоди,  якщо не доведе,  що це сталося не з його вини.

За таких обставин та враховуючи,  що задекларована вартість втраченого багажу була визначена в сумі 12000 гривень,  то суд обґрунтовано стягнув на користь позивача,  як споживача неналежно наданої послуги,  вказану суму та 77 гривень витрат за доставку багажу.

Обґрунтовано стягнуто судом на користь позивача і 300 гривень моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права,  тому підстави для його скасування відсутні.

' Керуючись  ст. 303, 304, 307, 317, 218 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах

Приватного    підприємства    «Нічний    експрес»    відхилити,       рішення

Голосіївського районного суду м.  Києва від 28 квітня 2007 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.