ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2006 р. | № 13/45 |
Виший господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. –головуючого у засіданні (доповідач), |
Панченко Н.П., Самусенко С.С. |
розглянувши касаційну скаргу | Закритого акціонерного товариства “Центросталь-Домсталь” |
на рішення | господарського суду м. Києва від 13.06.2005р. |
та постанову | Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2005р. |
у справі | №13/45 господарського суду Харківської області |
за позовом | Закритого акціонерного товариства “Центросталь-Домсталь” |
до | приватного підприємства “Логос” |
про | стягнення 96 293,24 грн. |
за участю представників:
- Позивача: Павловський С.В.;
- Відповідача: Цвітненко Д.М.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство “Центросталь-Домсталь” (надалі –“Позивач”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Логос” (надалі –“Відповідач) 93060 грн. основного боргу за поставку листів оцинкованої сталі 1x1250 у кількості 3 рулонів, вагою 5,5 т ., 2743,72 грн. інфляційних витрат та 489,52 грн. трьох відсотків річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.06.2005р. у справі №13/45 позов задоволено частково та постановлено стягнути з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу в сумі 93060 грн. В задоволені вимог щодо стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних Позивачу відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 13.06.2005р. у справі №13/45 та припинити провадження у справі у зв'язку зі сплатою боргу.
В обґрунтування поданої скарги Відповідач посилався на те, що під час судового розгляду суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2005р. у справі №13/45 апеляційну скаргу Відповідача задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2005р. у справі №13/45 скасовано частково, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Відповідача 86625 грн. відмовлено, в частині стягнення з Відповідача 1050 грн. провадження у справі припинено, в іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2005р. у справі №13/45 скасувати та прийняти нове рішення.
В обґрунтування поданої скарги Позивач посилається на порушення Київським апеляційним господарським судом ч. 1 ст. 5 Цивільного Кодексу України (надалі –“ЦК України”), що регулюють припинення зобов’язань та ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального Кодексу України (надалі –“ГПК України”), оскільки до спірних відносин не застосовані положення Господарського кодексу України (надалі –“ГК України”) та ЦК України.
Приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, колегія суддів знаходить, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
В ході судового розгляду судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2004р. згідно виставленої Відповідачем рахунку-фактури від 01.10.2004р. №СФ-000318, Позивач здійснив оплату за поставку оцинкованої сталі 1x1250 у кількості 3-х рулонів, вагою 5,5 т. (надалі –“рахунок-фактура”).
Згідно з рахунком-фактурою оцинкована сталь 1x1250 у кількості 3-х рулонів, вагою 5,5 т. (надалі –“товар”) повинна бути видана Позивачу з 9-00 до 16-30 після отримання коштів на рахунок постачальника –Відповідача.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, Відповідач не поставив Позивачу товар у встановлений строк.
Задовольняючи позов, господарський суд м. Києва виходив із загального принципу неприпустимості односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміни його умов, встановленого ст. 525 ЦК України.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, в ході судового розгляду господарським судом не повністю встановлено обставини, що мають значення для справи.
Так, зокрема, Київським апеляційним господарським судом в ході перегляду справи в апеляційному порядку встановлено, що з метою належного виконання зобов'язання Відповідач 01.10.2004р. уклав договір з ТОВ “Октава-Альянс” на купівлю-продаж оцинкованого листа в рулонах та здійснив 04.10.2004р. попередню оплату товару.
Відповідно до умов вищезазначеного договору купівлі-продажу, строк поставки товару визначений 11.10.2004р. Проте, як вбачається з матеріалів справи, замовлений товар Відповідач від ТОВ “Октава-Альянс” не отримав, не отримав Відповідач і кошти, сплачені ТОВ “Октава-Альянс” в якості попередньої оплати товару, незважаючи на те, що Відповідач неодноразово звертався до ТОВ “Октава-Альянс” з листами щодо повернення коштів. Відповідач також не отримав відповіді на претензію, яку він направив на адресу ТОВ “Октава-Альянс”.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чином, Київський апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, щодо відсутності вини Відповідача за невиконання зобов'язання, оскільки він прийняв усі мири для належного виконання зобов'язання перед Позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок порушення ТОВ “Октава-Альянс” умов договору купівлі-продажу, 13.05.2005р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір №23\2005 про відступлення права вимоги, за яким Відповідач передав Позивачу право вимагати у ТОВ “Октава-Альянс” сплати боргу за неналежне виконання договору купівлі-продажу від 01.10.2004р. №б/н у сумі 86625 грн., а також штрафних санкцій, належного виконання ТОВ “Октава-Альянс” умов основного договору та вимог чинного законодавства щодо виконання сторонами договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 4 ст. 1016 ЦК України, у разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.
Таким чином, судова колегія вважає, що судами попередніх інстанцій залишено поза уваги ту обставину, що спірні відносини фактично містили в собі елементи договору комісії, оскільки Відповідач зобов'язався придбати для Позивача товар від свого імені, але за рахунок Позивача, з матеріалів справи вбачається, що Відповідач звітував перед Позивачем за хід виконання зобов'язання, а внаслідок порушення третьою особою (ТОВ “Октава-Альянс”) договору, укладеного з нею Відповідачем, між сторонами спору укладено договір а відступлення Відповідачем Позивачу права вимоги до ТОВ “Октава-Альянс”.
З огляду на вищенаведене, судова колегія вважає, що Київський апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, що в частині стягнення з Відповідача 86625 грн. в задоволені позову повинно було бути відмовлено, оскільки на цю частину боргу сторонами укладений договір про відступлення права вимоги
Щодо решти позовних вимог, то з матеріалів справи вбачається, що 06.06.2005р. платіжним дорученням №160 Відповідачем перераховано на поточний рахунок Позивача частку решту боргу в сумі 1050 грн., а 24.06.2005р. платіжними дорученням №145 частку боргу в сумі 5285 грн.
Таким чином, Київський апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку, що в частині стягнення 1050,00 грн. перерахованих Позивачу згідно платіжного доручення № 145 від 06.06.05, тобто до прийняття рішення, провадження повинно бути припинено по п.11 ст.80 ГПК України в зв'язку у відсутністю предмету спору., а в частині стягнення з Відповідача 5385 грн., які були перераховані останнім на поточний рахунок Позивача, 24.06.2005р., тобто, після прийняття господарським судом рішення, рішення підлягає залишенню без змін.
За таких обставин, колегія Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2005р. у справі №13/45 прийнята у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, а підстав для її скасування не вбачається.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Центросталь-Домсталь” залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2005р. у
справі №13/45 залишити без змін.
Суддя, головуючий у засіданні | І. Плюшко |
Судді: | Н. Панченко |
С. Самусенко |