Справа № 22ц/1290/2775/12

30.05.2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Пащенко Л.В.

суддів: Парінової І.К., Соловей Р.С.,

при секретарі Друпповій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 28 листопада 2011року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування дійсним, визнання права власності,

Встановила:

У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якому просив суд визнати договір купівлі -продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 укладений між ним та ОСОБА_2 дійсним, визнати за ним право власності на вказане приміщення, яке складається з приміщення столярки А-1 площею 101.3 кв.м., приміщення гаражу-майстерні В площею 85,7 кв.м., приміщення складу Б площею 75, 8 кв.м., приміщення майстерні Г площею 107 кв.м., приміщення складу Д площею 22,4 кв.м., приміщення варти Е площею 4,7 кв.м., приміщення сараю З, навісу Ж, воріт 1,2, огорожі 3,4.

Оскаржуваним рішенням суду від 28.11.2011року позовні вимоги в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду з мотивів неправильного застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення, яким апелянт просить задовольнити його позовні вимоги .

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.213, ст.214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення , яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом;обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ч.1,ч.3 ст.303 ЦПК України ,- під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Алчевського міського суду Луганської області від 30 квітня 2004 року за ОСОБА_2 визнано право власності на комплекс споруд будівельного двору за адресою: : АДРЕСА_1 який складається із приміщення столярки А-1 площею 101.3 кв.м., приміщення гаражу-майстерні В площею 85,7 кв.м., приміщення складу Б площею 75, 8 кв.м., приміщення майстерні Г площею 107 кв.м., приміщення складу Д площею 22,4 кв.м., приміщення варти Е площею 4,7 кв.м., приміщення сараю З, навісу Ж, воріт 1,2, огорожі 3,4 (а.с.18).

Його право власності на нерухоме майно зареєстровано Комунальним підприємством Алчевського бюро технічної інвентаризації 07.07.2004 року (а.с.19).

Сторонами не заперечується, що 27.07.2011 року ОСОБА_2 склав розписку, відповідно до якої він подарував ОСОБА_1 належне йому на праві власності приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 з будівлями, зазначеними в технічному паспорті, та зобов'язався протягом двох днів оформити даний правочин відповідно до закону (а.с.43).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до спірних правовідносин судом правомірно застосовані норми статей 717, 181, 182, 210, 640 ЦК України.

Стаття 717 ЦК України передбачає, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Відповідно до статті 718 ЦК України, дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 181 ЦК України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно зі статтею 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 640 ЦК України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального

посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Стаття 220 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що правила ст.. 220 ЦК України щодо можливості визнання договору дарування дійсним не поширюється на об'єкти нерухомості, оскільки такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Це пов'язано із тим, що момент вчинення такого правочину , відповідно до положень ст.ст. 210, 640 ЦК України, пов'язується з державною реєстрацією, тому правочин є неукладеним і таким що не породжує для сторін прав та обов'язків.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли привести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 209, 308 ЦПК України, судова палата, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 28 листопада 2011 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: