Справа № 2-3252/11

(2/401/767/12)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.05.2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коньковій А.О.,

за участі позивача -ОСОБА_1,

за участі представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, де третя особа Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора та Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння та Ѕ частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що його матір ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, та після її смерті відкрилась спадщина у виді домоволодіння АДРЕСА_1 яке належить їй на підставі договору забудови, посвідченого ДДНА від 15.07.1958 р. за р. №2-4875, що підтверджено довідкою з КП «ДМБТ» №12055 від 7.10.09 р. Земельна ділянка була приватизована матір`ю, але правовстановлюючі документи знаходяться у відповідача по справі ОСОБА_3 Відповідач -ОСОБА_3 -є братом позивача по матері, та сторони у цій справі є двома спадкоємцями першої черги по закону, інших спадкоємців не має.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, на протязі 6 місяців він звернувся до четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої матері. Але, у зв`язку з тим, що ім`я матері у свідоцтві про народження позивача "ОСОБА_4", а у свідоцтві про смерть "ОСОБА_4", то державний нотаріус запропонував позивачеві звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних стосунків. Позивач звертався до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із такою заявою, та отримав судове рішення від 12 листопада 2010 р. про задоволення заяви, та судом був встановлений факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідним сином ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 Зазначене судове рішення було оскаржено в апеляційному порядку та рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2011 р. рішення суду першої інстанції від 12.11.2010 р. було скасовано, та у задоволенні заяви було відмовлено з причин порушення норм процесуального права; прокурором Амур-Нижньдніпровського району мені було рекомендовано звернутися з такою заявою до суду та залучити до участі у справі ОСОБА_3.

Той факт, що померла ОСОБА_4 є матір`ю позивача, на переконання позивача, підтверджується наступними обставинами. Позивач з дитинства мешкав разом з матір`ю у АДРЕСА_1 та був там прописаний; домова книга є у відповідача.

ОСОБА_3 після народження теж мешкав у цьому будинку; сторони у цій справі є братами.

Актовим записом про шлюб №1404 від 27 листопада 1957 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтверджується укладення шлюбу між цими особами; актовим записом про шлюб №105 від 13 лютого 1946 р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 також був зареєстрований шлюб. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, державний нотаріус четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори неодноразово викликав відповідача до себе, що підтверджено листом №3518/01-14 від 4 листопада 2009 р. та № 3593/01-14 від 16.12.2010р. з приводу оформлення спадкових прав спадкоємців з оригіналами правовстановлювальних документів, але відповідач не з`являвся. 15 січня 2011 р. позивач отримав відповідь з четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори № 73/02-14 про те, що ОСОБА_3 утримує правовстановлювальні документи, та йому було запропоновано звернутися до суду для оформлення спадкових прав. У зв'язку з цим у позові й заявлено вимогу про ухвалення рішення про встановлення того факту, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідним сином ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом, про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину земельної ділянки у порядку спадкування за законом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідач в особі представника позов не визнав, та, на переконання представника відповідача, судом апеляційної інстанції вже було вирішено питання по суті позову, що позбавляє права позивача на звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки згідно п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладанням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Заслухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитав свідків, а також дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України (треті особи у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності), суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Так, судом було встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпропетровську; відповідно до посвідки про народження серії УЕ НОМЕР_1 його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Також судом було встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, про що Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції був зроблений відповідний актовий запис в Книзі реєстрації смертей та видано свідоцтво.

Відповідно до отриманих судом доказів, витребуваних за клопотанням представника позивача, було встановлено судом, що 13.02.1946 р. був зроблений актовий запис про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_4; разом з тим, 27.11.1957 р. Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області між ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

З огляду на вищенаведене, є розбіжності при зазначенні імені матері ОСОБА_1, у зв'язку з чим на даний час унеможливлено оформлення позивачем, як спадкоємцем першої черги після померлої матері, спадкових прав. З цього приводу нотаріальною конторою позивачеві надавалися відповідні роз'яснення у письмовій формі та через що справа розглядається судом.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили однакове звернення за життя померлої її родичів до неї: її називали ОСОБА_4. Так, свідок ОСОБА_12 пояснила, що ОСОБА_1 доводиться батьком її двоюрідної сестри ОСОБА_14, та вона з дитинства була в гостях у сестри (доньки позивача), їли черешню, відвідувала бабцю ОСОБА_4, та усі знали, що бабця ОСОБА_4 -це матір дідька ОСОБА_1.

Майже аналогічні пояснення й були надані іншим свідком ОСОБА_13, який пояснив, що знає позивача з 2003 року, коли познайомився із його донькою, бував у його доньки на дні народження; ОСОБА_14 свідок знає добре, та вони познайомилися, коли вона працювала диспетчером на маршрутних таксі, а він працював у храмі та вона допомагала йому, тобто свідкові, розповсюджувати релігійну атрибутику серед водіїв. При відвідуванні родини доньки позивача він бачив її бабусю, яку звали ОСОБА_4, чув пор брата позивача, та коли їх матір померла (матір тричі виходила заміж), брат позивача не погоджується в позасудовому порядку вирішити питання щодо спадщини. Матір позивача мешкала по АДРЕСА_1 при цьому ОСОБА_1 представив йому, тобто свідкові, матір, назвав її ім'я «ОСОБА_4».

За наведених вище обставин, для суду вбачаються підстави для ухвалення про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, про що Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції в Книзі реєстрації смертей 2009 року березня місяця 20 числа був зроблений відповідний актовий запис №476.

З приводу вимоги позову про визнання права власності, то, розв'язуючи її, суд виходить з того, що позивач позбавлений можливості оформити права, як спадкоємця, після померлої матері, через відсутність правовстановлювальних документів на домоволодіння АДРЕСА_1, які утримуються відповідачем. Та оскільки задоволення даної вимоги позову є похідною від задоволення вимоги позову про встановлення факту родинних відносин, та матеріалами судової справи підтверджується те, що до складу спадкового майна входить зазначене вище домоволодіння, для суду з метою поновлення порушених прав позивача вбачаються підстави для ухвалення про визнання за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, права власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, про що Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції в Книзі реєстрації смертей 2009 року березня місяця 20 числа був зроблений відповідний актовий запис №476.

Разом з тим, частково задовольняючи позов та відмовляючи в задоволенні його вимоги про визнання за позивачем права власності на Ѕ частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, суд виходить з того, що позивач не скористався в повному обсязі своїми правами, визначеними ЦПК, не клопотав про забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, у зв'язку з чим суд мав би змогу дійти до іншого висновку у справі.

Так, відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); за ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Утім, позивач не виконав обов'язок доказування та не надав у відповідності до приписів ст.ст. 57-59 ЦПК України доказів щодо належності померлій на праві власності земельної ділянки, про визнання права власності на Ѕ частину якої у позові й заявлено було відповідну вимогу, та яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, не клопотав про витребування за умови складнощів в їх отримання даних доказів, у зв'язку з чим в цій частині позов задоволенню не підлягає. Разом з тим, зазначене, оскільки судом встановлений факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, жодним чином не позбавляє позивача права оформити права, як спадкоємця після померлої матері, отримавши дублікат правостаноновлювального документа на земельну ділянку у порядку, встановленому чинним законодавством.

Щодо заперечень відповідача, то за ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 зазначеного вище кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Проте, суду не було надано доказів про набрання законної сили рішення суду або ухвалою суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Щодо посилання представника відповідача на набрання законної сили рішення апеляційного суду Дніпропетровської області, то рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 р. було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_15 про встановлення факту родинних відносин з померлою ОСОБА_4; ухвалюючи дане рішення суд апеляційної інстанції зазначив про порушення норм процесуального права при розгляді заяви, поданої та розглянутої судом в порядку окремого провадження, та ухвалив рішення про відмову в задоволенні заяви про встановлення факту (цивільна справа розглядалася за заявою, поданою в порядку окремого провадження). Доказів про набрання законної сили рішення суду за позовом про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння та земельної ділянки у справі з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав суду у цій справі надано не було, через що доводи відповідача не є слушними.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88, 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 212, 214-215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, про що Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції в Книзі реєстрації смертей 2009 року березня місяця 20 числа був зроблений відповідний актовий запис №476.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, про що Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції в Книзі реєстрації смертей 2009 року березня місяця 20 числа був зроблений відповідний актовий запис №476.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят однієї) грн.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя