АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1690/355/2012
Головуючий по 1-й інстанції Гусач
Суддя-доповідач: Корсун О. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2012 року м.Полтава
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м. Кременчук та засудженого ОСОБА_2 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 19 січня 2012 року,-
ВСТАНОВИЛА :
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кременчук, Полтавської обл., українець, громадянин України, з середньо-спеціальної освітою, непрацюючий, неодружений, проживаючий в АДРЕСА_5, раніше судимий:
- 27.10.2004 року вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і покладено обов'язок в період відбування покарання своєчасно повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання;
- 11.04.2005 року вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 на 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці; на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначене покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 4 місяці.
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 14 365 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішена доля речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватими у тому, що в період з 26.02.2011 року по 27.02.2011 року, повторно діючи таємно шляхом пошкодження балконних дверей проник до квартири АДРЕСА_1 де викрав належне потерпілій ОСОБА_4 майно, а саме: системний блок КS330КККРВ вартістю 1 560 грн., монітор рідкокристалічний вартістю 620 грн., безперебійник "BNT" вартістю 150 грн., навушники maxtro cdm -750 mv вартістю 40грн., клавіатуру unitek model KB2225 вартістю 55грн., переноску на 5 виходів вартістю 15 грн., мишку комп'ютерну вартістю 30 грн., фен «Філіпс» вартістю 300 грн., мобільний телефон "Сіменс" моделі СК -75 імеі: НОМЕР_1 вартістю 110 грн., грошові кошти у сумі 1000 грн. Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріального збитку на суму 3 880 гривень.
В період з 04.03.2011 року по 15.03.2011 року ОСОБА_2 повторно діючи таємно шляхом пошкодження вікна проник до квартири АДРЕСА_2 та викрав звідти належне потерпілому ОСОБА_5 майно, а саме: грошові кошти в сумі 2000 грн., зовнішній жорсткий диск "WD" вартістю 70 грн., DVD-програвач марки "Sony" вартістю 540 грн., акумуляторну викрутку "WAP CDE" вартістю 159 грн., кишеньковий комп'ютер "Pocket PC" /n W11E6302349 вартістю 940грн., ліхтарик "Camelion" вартістю 85 грн., електричний пристрій DТ-838, вартістю набора 240 грн., безпровідну мишку до комп'ютера R7 Роwer , model R7-70, /n-07083508, вартістю 75 грн. Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріального збитку на суму 4 109 гривень.
В період з 18.06.2011 року по 20.06.2011 року, ОСОБА_2 повторно, діючи таємно шляхом пошкодження вікна проник до квартири АДРЕСА_3 та викрав звідти належне потерпілому ОСОБА_6 майно, а саме ДВД програвач «ВВК» вартістю 360 грн., кальян, дві пляшки коньяку «Араспел», пляшку грузинського коньяку, два зарядні пристрої до мобільних телефонів марок «Соні еріксон» та «Самсунг» вартістю 10 грн. кожне, гроші в сумі 50 грн. Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріального збитку на суму 1 030 грн.
В період часу з 23.06.2011 року по 24.06.2011 року, повторно, ОСОБА_2 діючи таємно, шляхом пошкодження вікна проник до квартири АДРЕСА_4 та викрав звідти належне потерпілій ОСОБА_3 майно, а саме золотий жіночій перстень з каменем «Гранат» рожевого кольору вартістю 1800 грн., мобільний телефон «Sопу Erricsson" імеі НОМЕР_2 вартістю 140 грн., гроші в сумі 11 565, 60 грн.. Після цього ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріального збитку на суму 13 505,60 гривень.
В апеляції прокурор просить вирок скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. При цьому вказав, що судом при призначенні покарання не було враховано те, що засуджений не займається суспільно - корисною працею, вчинив тяжкий злочин, раніше судимий за злочини проти власності.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок із застосуванням положень ст. 69 КК України і призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі. При цьому зазначив, що він висновки суду, щодо доведеності його вини у вчиненні ним злочину не оспорює, а просить пом'якшити покарання врахувавши такі обставини: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; незадовільний стан здоров'я, наявність на його утриманні сім'ї та те, що він займається суспільно-корисною працею.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Кашициної О.Є., яка не підтримала доводи принесеної апеляції та заперечувала проти апеляції засудженого, пояснення засудженого, який підтримав доводи поданої ним апеляції та просив її задовольнити, і заперечував проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується дослідженими і належно оціненими судом першої інстанції доказами і в апеляціях не оспорюється.
Дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно.
Як убачається з вироку, суд першої інстанції , призначаючи покарання ОСОБА_2 виходив з вимог ст. 65 КК України і врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, особу винного який не працює, раніше судимий, посередньо характеризується, його стан здоров'я та вік, обставини, що пом'якшують покарання з'явлення його із зізнанням та активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обтяжуючих обставин, а тому призначив його у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Отже, у зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає доводи апеляції прокурора безпідставними, а тому підстави для задоволення апеляції прокурора відсутні.
Твердження в апеляції засудженого про те, що він займається суспільно-корисною працею і утримує сім'ю і це є підставами при призначенні йому покарання для застосування ст. 69 КК України суперечать його показанням наданим ним в суді першої інстанції про те, що він не працює і не маючи засобів для існування він скоїв крадіжку (т. 2 а. с. 145 ).
Окрім того, посилання засудженого на те, що при призначенні покарання необхідно врахувати його стан здоров'я не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до медичного висновку ОСОБА_2 лише протипоказані роботи пов'язані з загазованістю і запиленістю (т. 2 а. с. 101).
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутня сукупність обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_2 та те, що він має непогашені судимості, а останню за скоєння тяжкого злочину, колегія суддів не вбачає підстав для застосування стосовно нього, вимог ст. 69 КК України за підстав, зазначених в апеляції засудженого, і, зокрема за наявності пом'якшуючих обставин, які були визнані та враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку районного суду і постановлення нового вироку та задоволення апеляцій згідно їх меж, оскільки вирок суду відповідно до вказаного є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляції помічника прокурора м. Кременчук та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 19 січня 2012 року без зміни.
Головуючий: О. М. Корсун
Судді: