АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10/1690/206/2012
Головуючий по 1-й інстанції Потетій А.Г.
Суддя-доповідач: Корсун О. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2012 року м.Полтава
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2012 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цією постановою щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Буринь, Сумської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-
задоволено подання заступника начальника СВ Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області про обрання відносно обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України та ч. 4 ст. 296 КК України запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 28 січня 2009 року близько 20 години 00 хвилин перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в якості пасажира в салоні автомобіля таксі, під час руху в с. Супрунівка Полтавського р-ну, безпричинно з хуліганських спонукань, умисно наніс два удари ножем по шиї та обличчю ОСОБА_4, який також перебував в салоні зазначеного автомобіля таксі в якості пасажира. Внаслідок умисних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження у виді різаних ран шиї та обличчя справа, які утворились від дії колючо-ріжучого предмету.
20 березня 2009 року в.о. начальника СВ Полтавського РВ ГУМВС України в Полтавській області порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за фактом умисного спричинення ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, вчинених із хуліганських спонукань, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та ч. 4 ст. 296 КК України.
В ході розслідування кримінальної справи місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено не було, у зв'язку з чим було оголошено розшук останнього та зупинено кримінальну справу. 18 квітня 2012 року ОСОБА_3 було затримано у м. Бориспіль прикордонною службою при намаганні останнього повернутися до України із Португалії.
20 квітня 2012 року ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 121 КК України та ч. 4 ст. 296 КК України.
Задовольняючи подання заступника начальника СВ Полтавського РВ УМВС України, щодо обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_3 і обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід у виді взяття під варту на час проведення досудового слідства строком 2 (два) місяці, суддя вказав, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких умисних злочинів, після скоєння злочинів залишив постійне місце проживання, перебуваючи на свободі та дізнавшись в 2011 році про порушення відносно нього кримінальної справи продовжував перебувати за межами України в республіці Португалія до часу затримання в аеропорту м. Бориспіль 18.04.2012 року . З часу вчинення злочину в 2009 році не вчинив жодних дій, які б свідчили про його бажання відшкодувати завдані потерпілому збитки. На час розгляду подання в суді відсутні дані щодо місця знаходження закордонного паспорту обвинуваченого.
Також обираючи саме такий вид запобіжного заходу суд обґрунтував необхідністю забезпечення виконання процесуальних рішень.
В апеляції захисник просить скасувати постанову судді, оскільки ОСОБА_3 перебував за межами України не з метою ухилення від слідства і суду та від виконання процесуальних дій, а з метою заробити кошти так, як стосовно нього була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. Про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи ОСОБА_3 повідомила дружина, яка в липні 2011 року приїхавши до України з Португалії дізналася від сусідів, що її чоловіка розшукують працівники міліції. 22 липня 2011 року дружина ОСОБА_3 уклала угоду з захисником про його захист на досудовому слідстві. 15.09.2011 року захисником було подано скаргу до суду на постанову про порушення кримінальної справи із цих підстав ОСОБА_3 продовжував перебувати в Португалії. В лютому місяці 2012 року після набрання законної сили постанови про залишення без задоволення скарги на постанову про порушення кримінальної справи про даний факт було повідомлено ОСОБА_3. 18 квітня 2012 року обвинувачений з власної ініціативи приїхав з Португалії до України. Закордонний паспорт обвинуваченого після затримання його в аеропорту м. Бориспіль був оглянутий працівниками міліції та повернутий обвинуваченому. На даний час паспорт знаходиться у товариша ОСОБА_3. Крім того, обвинувачений дізнавшись про те, що потерпілий перебуває в лікарні з приводу ран на обличчі і шиї намагався його розшукати з метою з'ясування які матеріальні та моральні збитки останній поніс, але це йому не вдалося, оскільки ОСОБА_4 перебував в лікарні лише один день і був виписаний з лікарні на амбулаторне лікування за місцем проживання, адреса якого обвинуваченому була невідома.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, доводи захисника, який підтримав апеляцію та підтвердив те, що ОСОБА_3 стало відомо про порушення відносно нього кримінальної справи в кінці липня 2011 року, думку прокурора Шелудякова Р. Л. про законність та обґрунтованість постанови суду та відсутність підстав для задоволення апеляції, аналогічну думку слідчого Нездійминоги В.М., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства чи суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність.
Відповідно до вимог ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, враховується тяжкість вчиненого злочину, особа обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що його характеризують.
Крім того відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04. 2003 р. «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України і його належної поведінки.
Приймаючи рішення щодо обрання запобіжного заходу суддя дотримався вимог наведених норм закону, а рішення прийняв з урахуванням, як тяжкості злочинів у вчиненні яких ОСОБА_3 обвинувачується, так і даних про його особу.
Зокрема, суддею встановлено, що відповідно до постанови в.о. начальника СВ Полтавського РВ ГУМВС України в Полтавській області від 30.04.2009 року ОСОБА_3 оголошений у розшук. ОСОБА_3 дізнавшись в кінці липня 2011 року про порушення кримінальної справи щодо нього, до України повернувся 18.04.2012 року і цього ж дня був затриманий (а. с. 33).
Посилання захисника в апеляції на те, що його підзахисний не повертався до України у зв'язку з тим, що чекав результату розгляду судом скарги по постанову про порушення кримінальної справи, як на підставу для застосування до ОСОБА_3, більш м'якого запобіжного, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наявні в матеріалах справи дані свідчать про те, що ОСОБА_3 може ухилитися від слідства й суду і виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 і знаходячись на волі він може переховуватись від органів дізнання та суду, перешкоджати встановленню істини по справі і уникати виконання процесуальних рішень.
З огляду на наведене підстав для скасування постанови судді не вбачається, в зв'язку з чим апеляцію захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2012 року щодо обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у виді взяття під варту на час проведення досудового слідства строком 2 (два) місяці - без змін.
Головуючий: О. М. Корсун
Судді: