АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1690/372/2012

Головуючий по 1-й інстанції Зоріна

Суддя-доповідач: Корсун О. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 року м.Полтава

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на постанову Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 18 листопада 2011 року ,-

ВСТАНОВИЛА :

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 18 листопада 2011 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Погреби, Тетіївського р-ну, Київської обл., засудженому вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03. 09. 2009 року за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 на 3 роки 2 місяців позбавлення волі,-

у задоволенні заяви про звільнення від невідбутої частини покарання, призначеного вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03. 09. 2009 року на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» відмовлено.

Як вбачається із матеріалів справи засуджений ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із заявою про звільнення його від призначеного покарання згідно Закону України «Про амністію у 2011 році», де вказав, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина і він відбув 2/3 частини призначеного покарання.

Відмовляючи засудженому ОСОБА_2 у задоволенні його заяви, суд послався на те, що його клопотання суперечить вимогам п. «є» ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році», оскільки згідно наданих суду документів та вимог чинного кримінально-виконавчого законодавства він є злісним порушником установленого порядку відбування покарання.

В апеляції засуджений просив застосувати до нього Закон України « Про амністію у 2011 році » вказуючи на те, що він відбув 2/3 частини призначеного покарання під час якого мав не тільки стягнення, а і заохочення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Гриня Н.Г. про залишення постанови без зміни та відсутність підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Твердження засудженого про те, що він підлягає звільненню від покарання у зв'язку з тим, що він відбув 2/3 частини призначеного покарання і за період відбуття мав не тільки стягнення, а й заохочення є такими які не ґрунтуються на законі.

Згідно п. «є» ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році» амністія не застосовується до осіб які злісно порушують режим у період відбування покарання.

Відповідно до ст. 133 Кримінально-виконавчого Кодексу України злісним порушником установленого порядку відбування покарання є засуджений, який вчинив протягом року більше трьох порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо за кожне з цих порушень за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 мав одне заохочення за сумлінну поведінку і ставлення до праці та чотири стягнення за порушення режиму відбування покарання, які не зняті і не погашені у встановленому законом порядку (а. с. 10-11).

З огляду наведеного постанову суду слід залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Крюківського районного суду міста Кременчук Полтавської області від 18 листопада 2011 року залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 без задоволення.

Головуючий: О. М. Корсун

Судді: