АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/922/2012

Головуючий по 1-й інстанції Куц Т.О.

Суддя-доповідач: Винниченко Ю. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Винниченко Ю.М.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Касмініна О.В.,

При секретарі: Цюрі Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 травня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»про видачу трудової книжки, стягнення середньої заробітної плати за період вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк»про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він працював у відповідача інкасатором. 14 січня 2011 року адміністрація роботодавця повідомила його про те, що його звільнено і він повинен здати зарплатну картку, звільнити робоче місце. При цьому позивач вказував на те, що йому не було повідомлено причину звільнення та не вручено копію наказу про звільнення на його прохання, з наказом не ознайомлено, трудову книжку в день звільнення не видано і остаточний розрахунок не проведено.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 просив суд стягнути на його користь середній заробіток за період з 15 січня 2011 року по 30 березня 2011 року, виходячи із середньоденного заробітку в сумі 109,32 грн., а також моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 травня 2011 року позов ОСОБА_2 -задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період вимушеного прогулу в сумі 5793 грн. 96 коп., в стягненні моральної шкоди відмовлено.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітку в межах суми стягнення за один місяць, виходячи із середньоденного заробітку 109 грн. 32 коп.

Стягнуто з ПАТ «ПриватБанк»на користь держави судовий збір в розмірі 57 грн. 94 коп.

З рішенням суду не погодилося ПАТ КБ «ПриватБанк» та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказуючи на те, що вини відповідача у несвоєчасному отриманні ОСОБА_2 трудової книжки не має.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та доповнень до неї, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення частково, за наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог.

Згідно з пунктом 4 статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням цього, колегія суддів виходить з обсягу позовних вимог, за якими, згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 просив суд ухвалити рішення про видачу йому трудової книжки, стягнення середнього заробітку по день видачі трудової книжки та стягнення моральної шкоди.

Так, в ході розгляду справ судом першої інстанції вірно встановлені, та підтверджуються матеріалами справи в їх сукупності наступні обставини.

Відповідно до наказу № 309 від 28 вересня 2007 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу на посаду водія-інкасаторі бізнесу «Перевозка цінностей і інкасації»Полтавського ГРУ Приватбанку.

Згідно наказу відповідача № 66 від 28 січня 2010 року позивач переведений на посаду водія-інкасатора, направлення перерахунку грошових коштів ПАТ КБ «ПриватБанк»з 01 лютого 2010 року.

Згідно наказу від 31 травня 2010 року позивач переведений на посаду водія-інкасатора бізнесу «Перевозка цінностей і інкасації» відділення «Кременчуцький філіал».

Відповідно до наказу від 17 червня 2010 року ОСОБА_2 переведений на посаду водія-інкасатора, направлення перерахунку грошових коштів ПАТ КБ «ПриватБанк»з 17 червня 2010 року.

Згідно наказу відповідача від 11 січня 2011 року позивач був звільнений на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін з 14 січня 2011 року.

Згідно виписки з особового рахунку позивачу перераховано остаточний розрахунок при звільненні 20 січня 2011 року.

Ухвалою Комсомольського міського суду від 10 травня 2011 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 про видачу трудової книжки закрито у зв'язку з її видачею та відмовою позивача від цих позовних вимог.

Частково задовольняючи позовні вимоги про виплату середнього заробітку, суд першої інстанції виходив з того, що трудова книжка була видана ОСОБА_2 лише 30 березня 2011 року, вбачаючи у цьому вину відповідача.

Проте з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися за наступних обставин.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку.

Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачу трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Звідси вбачається, що для застосування цієї норми права необхідно наявність таких умов:

- затримки у видачі трудової книжки;

- вини власника або уповноваженого ним органу;

- вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

Матеріалами справи підтверджується, що також було встановлено і судом першої інстанції, що у відповідності до Наказу від 28 квітня 2004 року № 547 весь внутрішній документообіг відповідача ведеться у електронному вигляді, з метою підготовки різного роду внутрішніх документів, автоматизованого узгодження і доведення до виконавців, скорочення паперового документообігу. Згідно з цим наказом проводиться створення і рух розпорядчих документів, протоколів, відряджень, службових записок.

У відповідності до статті 4 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»передбачено порядок доступу до інформації, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації, що визначається власником інформації. Наказом по ПриватБанку від 31 жовтня 2001 року № 1240 прийнято рішення про створення системи автоматизованого узгодження діловодства та документообігу «ПриватДок». Для доступу персоналу до внутрібанківських документів кожному працівнику при прийомі на роботу присвоюється унікальне ім'я ( логін ) і пароль для доступу до інформації.

Згідно пункту 4.2. Інструкції ведення трудових книжок працівників ( затверджена наказом Міністества праці, міністерства юстиції та Міністерства соцзахисту 29 липня 1993 року № 58, з наступними змінами та доповненнями ) визначено, що пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається лише за письмовою згодою працівника.

Засобами електронного документообігу позивачу 19 січня 2011 року було надіслано повідомлення від 17 січня 2011 року № 903 про необхідність отримання ним трудової книжки. Вказане повідомлення було надіслано Департаментом трудових ресурсів. У ньому також повідомлялося про те, що у разі неможливості з'явитися особисто - направити заяву про можливість надіслання трудової книжки поштою.

Оскільки на попереднє повідомлення відповідачем не було отримано ніякої відповіді, 17 березня 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк»повторно звернувся з листом до позивача про необхідність отримання трудової книжки чи подачі заяви про пересилання її поштою.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем вживалися необхідні заходи для видачі трудової книжки, не знаходять свого підтвердження посилання позивача та висновки суду відносно наявності вини ПАТ КБ «ПриватБанку»у несвоєчасності її отримання ОСОБА_2

При цьому колегія суддів бере до уваги і той факт, що у день звільнення відповідач не мав можливості видати позивачу трудову книжку, оскільки звільнення оформлялося за місцем роботи позивача -у м. Комсомольську, а трудова книжка знаходилася у м. Полтаві.

Окрім того, позивачем була подана заява про звільнення за угодою сторін з останнім робочим днем 14 січня 2011 року. На підставі поданої ОСОБА_2 заяви 11 січня 2011 року був затверджений Наказ № Э.КМ-УВ-2011-1-п про звільнення позивача. Тобто, причиною звільнення стала угода сторін, про яку позивач знав, оскільки ним була подана заява про припинення трудового договору за цією підставою, з якою роботодавець погодився.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання щодо врегулювання спору з приводу відшкодування позивачу моральної шкоди, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ним не надано жодних доказів у підтвердження її спричинення, внаслідок чого доводи позову є необґрунтованими.

Також, враховуючи висновок апеляційного суду щодо відсутності вини відповідача, з урахуванням норм ст. 237-1 КЗпП України, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є безпідставними.

Внаслідок цього рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 травня 2011 року в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового. В частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»-задовольнити частково.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 травня 2011 року -скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки.

В частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Ю.М. Винниченко

Судді: /підпис/ Г.Л. Карпушин /підпис/ О.В. Касмінін

КОПІЯ

ВІРНО: Суддя апеляційного суду

Полтавської області ________ Ю.М. Винниченко

Головуючий: Ю. М. Винниченко

Судді: