Справа № 11-380/2008 р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія ст. 140 ч. 1 КК Карапиш Т.В.
Доповідач Демченко О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
19 червня 2008 р.
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Баглая І.П.
суддів: Демченка О.В., Миронцова В.М.
з участю прокурора Щербака О.В.
потерпілої ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в залі суду справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2008 року,-
у с т а н о в и в :
Вироком апеляційного суду Чернігівської області від 13 лютого 2008 року
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Велика Бубнівка Волочиського району Хмельницької області, житель АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, вдівець, працюючий лікарем акушер-гінекологічного відділення Ічнянської ЦРЛ, раніше не судимий,
засуджений за ст. 140 ч. 1 КК україни до 1 року і 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 55 ч. 2 КК України його позбавлено права обіймати посади завідуючого акушер-гінекологічним відділенням строком на 1 рік.
ОСОБА_1 визнаний винним судом і засуджений за те, що працюючи завідуючим акушер-гінекологічним відділенням Ічнянської ЦРЛ, разом з лікарем цього ж відділення ОСОБА_3 неналежним чином поставився до виконання своїх професійних обов'язків, що спричинило смерть породіллі ОСОБА_4
В касаційному порядку вирок не оскаржувався і вступив в законну силу 14 березня 2008 р.
Після цього, 21 квітня 2008 р. Ічнянський районний суд в порядку виконання вироку виніс постанову про звільнення ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.
На цю постанову потерпіла ОСОБА_2 подала апеляцію, у якій просить скасувати її у зв'язку з неправильністю застосування норм кримінального закону.
В засіданні апеляційного суду потерпіла підтримала апеляцію, просила її задовольнити. Мотивувала свою позицію тяжкістю скоєного ОСОБА_1 злочину.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляції, вважаючи постанову суду такою, що відповідає нормам чинного законодавства. Такої ж думки дотримувався і засуджений ОСОБА_1
Вислухавши в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 140 КК України, за скоєння якого засудженого ОСОБА_1., відноситься до злочинів невеликої тяжкості і максимальне покарання за його скоєння передбачене у вигляді двох років позбавлення волі.
П. 2 ч.1 ст. 49 КК України передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі.
Як встановлено судом, злочин скоєно ОСОБА_1 25 грудня 2004 р., а остаточний вирок у справі постановлено 13 грудня 2008 р., тобто на момент вступу його в законну силу пройшло більше 3-х років. Тому ОСОБА_1 підлягав звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 27жовтня 1999 р. № 9-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність), кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду.
Будь-яких виключень з цих правил законодавство не робить. Тому постанова місцевого суду повністю відповідає вимогам закону і не підлягає зміні чи скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 377, 382 КПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в :
Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2008 року про звільнення від кримінальної відповідальності засудженого ОСОБА_1 - без змін.
Судді:
О.В. Демченко І.П. Баглай В.М. Миронцов