УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2012 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Шалаути Г.І.,
суддів Горейко М.Д., Горблянського Я.Д.
секретаря Городецької У.С.
з участю сторін: представника міського віллілу ДВС Коломийського міськрайоного управління юстиції- Бордуланюк Г.Ю., представника ПАТ "Банк Кіпру" -Барибіної К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2 про визнання протиправними дій головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції щодо винесення постанови про передачу майна стягувачу від 18.07.2011 року та акту державного виконавця від 18.07.2011 року, визнання недійсною постанови, за апеляційними скаргами Начальника Міського відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юситиції та Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2012 року, -
встановила:
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 04 квітня 2012 року задоволено скаргу ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця МВ ДВС Бордуланюк Г.Ю. щодо винесення нею постанови про передачу майна стягувану ПАТ "Банк Кіпру" від 18.07.2011 р. та акт від 18.07.2011 р. про передачу нереалізованого майна стягувачу. Визнано
________________________________________________________________________________
Справа № 2/0909/4с-18/2011 Головуючий І інстанції Потятинник Ю.Р.
Провадження № 22ц/0990/961/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.
Категорія 57
неправомірною постанову від 18.07.2011 року, винесену головним державним виконавцем Бордуланюк Г.Ю. про передачу майна стягувачу - ПАТ "Банк Кіпру".
Не погоджуючись із вказаною ухвалою міський відділ державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юситиції та ПАТ "Банк Кіпру" подали апеляційні скарги.
Апелянт Міський відділ державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юситиції в апеляційній скарзі зіслався на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме: представник скаржниці подав заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 18.08.2011 року, того ж дня був ознайомлений з усіма матеріалами та зняв всі потрібні йому копії документів, про що написав розписку на цій же заяві, скаргу подав до суду з пропуском процесуального строку, не просив про його поновлення, однак суд сам поновив процесуальний строк без поважних підстав. Також апелянт зазначив ,що обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції зіслався на норми Закону України "Про виконавче провадження" в новій редакції, який набрав чинності лише з березня 2012 року(ст.ст.13, 58) і не міг бути застосований при оцінці дій державного виконавця, які мали місце в липні 2011 року по проведенні опису та арешту майна скаржника та винесенні рішення щодо передачі нереалізованого майна боржника стягувачу, вважає, що дії та постановлені рішення державного виконавця відповідали вимогам чинного на той час Закону України "Про виконавче провадження" у старій, чинній на час проведення виконавчих дій редакції, відповідно до якого головним державним виконавцем було доручено проводити оцінку майна експерту Прозоровському О.В., який є легітимним, має ліцензію на проведення таких робіт та стаж роботи, що перевищує два роки, а тому висновок суду першої інстанції про не легітимність Прозоровського О.В. як експерта не відповідає матеріалам справи. Крім того апелянт зазначив, що боржника ОСОБА_2 було повідомлено належним чином про день і час проведення оскаржуваних дій за вказаною нею в матеріалах справи адресою, шляхом направлення повідомлення рекомендованим листом, і жодних заперечень від неї не надходило. Посилання суду першої інстанції на незаконність дій державного виконавця, що полягала у непроведенні рецензування звіту є безпідставними, оскільки обов»язковість проведення такого випливає з норм нової редакції Закону України «Про виконавче провадження», який не може застосовуватися до спірних правовідносин. Апелянт просив апеляційну скаргу задоволити, скасувати ухвалу суду першої інстанції,постановити нову ухвалу, якою в позові скаржниці відмовити.
Апелянт ПАТ "Банк Кіпру" в апеляційній скарзі зіслався на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, зокрема зазначив, що суд, постановляючи ухвалу, не вирішив питання про дотримання процесуальних строків скаржником, не дав оцінки тому, що ОСОБА_2 подано скаргу на дії державного виконавця з пропуском десятиденного процесуального строку, визначеного законом, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Апелянт зазначив, що представник скаржниці ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та зняв всі необхідні копії документів 18.08.2011 року, скаргу зареєстровано в суді 01.09.2011 року, без подачі скаржником чи її представником будь-якої заяви про поновлення пропущеного процесуального строку та зазначення доказів поважності пропуску строку. Вважає, що ОСОБА_2 не добросовісно користується своїми процесуальними правами, навмисно не брала поштової кореспонденції, відправленої відділом ДВС рекомендованими повідомленнями по зазначеній нею адресі, щоб потім звертатися в суд, затягувати виконання судового рішення.
Також апелянт вважає, що суд порушив норми матеріального права, застосував не той закон, який підлягав застосуванню, вважає, що норми Закону України "Про виконавче провадження" в новій редакції, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, так як він набрав чинності після вчинення державним виконавцем оскаржуваних дій та рішень, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_2 в задоволенні скарги або залишити її без розгляду за пропуском скаржником процесуального строку для звернення зі скаргою до суду.
В суді апеляційної інстанції представники апелянтів підтримали подані ними апеляційні скарги, уточнили заявлені ними вимоги та просили залишити скаргу ОСОБА_2 без розгляду в зв'язку з пропущенням нею десятиденного строку звернення до суду.
В судове засідання ОСОБА_2 та її представник не з'явилися повторно, хоча були належно повідомлені про час та місце розгляду справи. Скаржниця не повідомила про причини неявки, а її представник повторно не з'явився в судове засідання з підстав зайнятості його в судових процесах по інших справах в Господарському суді Івано-Франківської області. Просив відкласти розгляд справи
З'ясувавши думку представників апелянтів щодо можливості розгляду справи без участі скаржника та її представника, які просили розглядати справу без участі останніх, беручи до уваги ту обставину, що це вже друга заява представника про перенесення розгляду справи в суді апеляційної інстанції, зважаючи на необхідність дотримання встановленого законом строку розгляду апеляційної скарги, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності скаржника та її представника.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянтів, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, оглянувши матеріали виконавчого провадження №2-187, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги є обґрунтованими, підлягають до задоволення, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а скарга залишенню без розгляду з підстав пропущення скаржником процесуального строку для її подання до суду з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.385 ЦПК України скаргу на дії чи рішення державного виконавця може бути подано до суду учасником виконавчого провадження у десятиденний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав .
Судом встановлено, що у матеріалах виконавчого провадження, наданого представником МВ ДВС Коломийського МРУЮ та дослідженого у судовому засіданні міститься оригінал заяви представника скаржника В.Чекайла, копія якої знаходиться у матеріалах справи(а.с.102), зі змісту якої видно, що 18.08.2011 р. він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та зняв необхідні копії документів, інших заяв про надання копій додаткових документів не подавав.
Отже, останнім днем десятиденного строку звернення із скаргою слід вважати 29.08.2011 р., оскільки 28.08.2011 р. припадає на вихідний день - неділю. З підпису представника скаржниці ОСОБА_7 на скарзі видно, що її підписано ним 29.08.2011 року.(а.с.67), з квитанції про сплату держмита(а.с.65) видно, що скаржниця ОСОБА_2 сплатила судовий збір по скарзі 31.08.2011 року. З первинного штампу реєстрації скарги в суді видно, що скаргу подано до суду 01.09.2011 року наручно, вхідний №32010/11, (а.с.66), оскільки поштовий конверт не долучено, такого в матеріалах справи немає. Дослідивши в сукупності зібрані письмові докази, колегія суддів приходить до висновку що, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 подав вищевказану скаргу після закінчення десятиденного строку звернення.
Частиною 1 ст.72 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Частиною 2 наведеної статті визначено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження такого строку.
Про поновлення строку представник скаржниці заяви не подавав, оскільки така відсутня в матеріалах справи, також судом першої інстанції ухвала про поновлення строку не була винесена.
Колегією суддів з'ясовано, що представником ПАТ "Банк Кіпру" в суді першої інстанції заявлялось клопотання про залишення скарги без розгляду в зв'язку з пропущенням ОСОБА_2 процесуального строку звернення до суду, проте судом його не було розглянуто та не постановлено будь-якого рішення про його відхилення чи задоволення, що є процесуальним порушенням. Судом необґрунтовано та незаконно, всупереч вимогам ст.72 ЦПК України, в оскаржуваній ухвалі поновлено скаржниці строк для звернення до суду з посиланням на те, що її представник ОСОБА_7 18.08.2011 року ознайомився не з усіма документами виконавчого провадження, крім того копії необхідних для подачі скарги документів отримав пізніше, що не відповідає матеріалам справи, не підтверджено будь-якими доказами та суперечить змісту розписки представника ОСОБА_7 на його заяві від 18.08.2011 року( ксерокопія на а.с.102) про те, що він з матеріалами ознайомився та необхідні копії документів зняв. Оскільки така розписка не датована іншою датою, то якщо б представник не отримав копій необхідних документів для подачі скарги 18.08.2011 року, то повинен був поставити на розписці іншу дату або ж подати іншу заяву про видачу копій неотриманих документів. Однак крім цієї заяви та розписки на ній у матеріалах виконавчого провадження немає інших заяв та інших розписок ОСОБА_7, а тому докази пропущення процесуального строку скаржницею з поважних причин та підстави поновлення процесуального строку судом першої інстанції були відсутні.
Крім того, дослідивши оригінал виконавчого провадження, колегією суддів встановлено, що документи виконавчого провадження, а саме: висновок експерта про оцінку майна, повідомлення про проведення опису та арешту майна направлялись рекомендованою кореспонденцією на адресу проживання боржниці, зазначену нею: АДРЕСА_1 і, хоча розписки про їх вручення немає, то такі повернуті за закінченням терміну зберігання через те, що скаржниця не зверталась у поштове відділення для їх отримання. Суд вважає, що ОСОБА_2 при бажанні, могла набагато раніше ознайомитися з діями та рішеннями державного виконавця, які вона оскаржила з пропуском процесуального строку, який суд обчислив, не з дати належної відправки їй таких, можливого одержання їх та ознайомлення, а з дати ознайомлення з ними її представника -ОСОБА_7
Відповідно до ч.1 п.4 ст.310 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку із залишенням заяви(скарги) без розгляду з підстав пропуску особою процесуального строку, визначеного законом або судом, в межах якого вона може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права.
Керуючись ст.307, ч.1 п.4 ст.310, ч.2 ст.312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги Начальника МВ ДВС Коломийського МРУЮ та ПАТ "Банк Кіпру" на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2012 року задовільнити.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2012 року скасувати.
Постановити нову ухвалу. Скаргу ОСОБА_2 про визнання протиправними дій головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції щодо винесення постанови про передачу майна стягувачу від 18.07.2011 року та акту державного виконавця від 18.07.2011 року, визнання постанови недійсною залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді Г.І.Шалаута
М.Д.Горейко
Я.Д.Горблянський