РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої: Шалаути Г.І.

суддів: Меленко О.Є., Перегінець Л.В.

секретаря: Балагури М.О.,

з участю позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхової суми, за апеляційною скаргою АТ "Українська пожежно-страхова компанія" на заочне рішення Косівського районного суду від 30 червня 2010 року,-

встановила:

02.03.2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхової суми та моральної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов мотивовано тим, що між ним та відповідачем 16.01.2009 року був укладений договір добровільного страхування КАСКО № 0083733, яким застраховано транспортний засіб автомобіль "Chevrolet lacetti", номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, який належить йому на праві власності та придбаний в кредит. Згідно умов договору дія його поширюється і на його дочку - ОСОБА_2. 10.02.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортний засіб, керування якого здійснювала ОСОБА_2 В цей же день він відповідно до вимог Положення "Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів", подав всі необхідні документи представнику відповідача за місцем свого проживння в строк, визначений договором. Однак відповідач відмовив йому у виплаті страхового відшкодування посилаючись на те, що він не повідомив згідно умов договору про настання страхового

_______________________________________________________________________________

Справа № 2/0910/460/2010 Головуючий І інстанції Бельмега М.В.

Провадження № 22ц/0990/846/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

Категорія 25

випадку Асистанську службу "Трасса", пізніше відповідач вимагав направлення додаткових документів, які йому були надані, однак 02.02.2010 року позивачу було повторно відмовлено у виплаті страхової суми з причин внесення неправдивих відомостей щодо водійського стажу його дочки. Таку відмову вважає незаконною, оскільки при укладенні договору страхування він вказав відомості про свій водійський стаж, що відповідає фактичним обставинам справи, а щодо необхідності надання таких відомостей відносно інших осіб, на яких поширюється цей договір, такого відповідач не вимагав, підписавши договір. З участю представника страхової компанії та спеціаліста був проведений огляд транспортного засобу, проведено оцінку спричиненої шкоди, яка не перевищує межі страхової суми, зазначеної в договорі. Відповідно до висновку спеціаліста №47 від 20.09.2009 року вартість відновлювального ремонту складає 41331 грн. Оскільки відповідач не виплачував страхового відшкодування він заявив позов до суду про стягнення зазначеної суми та моральної шкоди в розмірі 10000 грн, виплат по оплаті послуг спеціаліста, витрат за надання правової допомоги та судових витрат.

Заочним рішенням Косівського районного суду від 30.06.2010 року позов задоволено частково, стягнуто з АТ "Українська пожежно-страхова компанія" в користь ОСОБА_1 страхову виплату в сумі 41331,69 грн., моральну шкоду в сумі 3000 грн., витрати по оплаті послуг спеціаліста-автооцінювача в розмірі 550 грн., судовий збір в сумі 513 грн., витрати за оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а також витрати за надання правової допомоги в сумі 2600 грн.

Заявою про перегляд заочного рішення від 09.02.2012 року АТ "Українська пожежно-страхова компанія" просила дане рішення скасувати.

Ухвалою Косівського районного суду від 14.03.2012 року дана заява була залишена без задоволення.

На дане рішення представник АТ "Українська пожежно-страхова компанія" подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що суд не дослідив погоджених сторонами умов договору страхування, якого не було в матеріалах справи, зі змісту якого видно, що вигодонабувачем по договору страхування є "Райфайзен Банк Аваль", який повинен був бути залучений судом до участі в розгляді справи як третя особа на стороні відповідача, та в користь якого повинна була бути стягнута страхова сума. Також апелянт не погоджується з розміром страхової суми, присудженої судом, та вважає, що оскільки право на отримання страхового відшкодування має виключно вигодонабувач, яким є "Райффайзен Банк Аваль", який доручення позивачу на представлення його інтересів у суді не надавав, то рішення суду підлягає скасуванню як незаконне. Також апелянт зазначає, що судом неправомірно стягнута з відповідача моральна шкода, яка відповідно до п. 6.3 договору страхування не відшкодовується страховиком. Просив апеляційну скаргу задовільнити, рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити.

В судове засідання представник апелянта не з'явився, подав до суду письмову заяву в якій підтримав апеляційну скаргу, просив провести її розгляд у його відсутності та надав суду письмовий розрахунок розміру страхового відшкодування з розшифровкою сум, які підлягають виплаті згідно умов договору страхування у випадку прийняття рішення про задоволення позову ОСОБА_1

ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги визнав частково в частині безпідставного задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, погодився, що виплата такої згідно умов договору страхування не передбачена, а також визнав доводи апелянта щодо зменшення страхового відшкодування на суму франшизи, яка складає 254,65 грн. Щодо не залучення до участі в розгляді справи вигодонабувача та стягнення страхової суми в його користь, вважає доводи апелянта в цій частині такими, що не підлягають задоволенню , оскільки розрахунок з вигодонабувавчем по кредитному договору 014/0042/73/69046 від 14.12.2006 ним повністю проведено, що підтверджується довідкою центрального Косівського відділення Івано-Франківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" від 31.05.2012 року, яку просив долучити до матеріалів справи. Також ОСОБА_6 не погодився з розрахунком, наданим представником апелянта та з розшифровкою, вважає, що стягненню з відповідача в його користь підлягає страхове відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля - 41331 грн. за мінусом франшизи. Просив рішення суду першої інстанції змінити, погоджується на скасування рішення в частині вимог про стягнення моральної шкоди, в решті просить залишити його без змін.

Заслухавши пояснення ОСОБА_6, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши та перевіривши правильність наданого представником апелянта розрахунку страхового відшкодування, що підлягає виплаті згідно умов договору страхування, суд знаходить доводи апелянта такими, що підлягають до часткового задоволення та приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що винесене з порушенням норм матеріального права з постановленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що дійсна вартість автомобіля "Chevrolet lacetti", номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску , належного позивачу до ушкодження становить згідно висновку спеціаліста оцінювача 101948 грн. і не є меншою від вартості автомобіля, зазначеної в договорі страхування -50930грн, а тому застосовувати п.5.2 договору страхування - пропорційну відповідальності страховика, та зменшувати на 50% суму страхового відшкодування, зазначеного в договорі, немає підстав. Також суд вважає, що підстави для застосовування п.5.4 договору страхування та утримання з суми страхового відшкодування ПДВ в розмірі 20%, оскільки таке утримання проводиться згідно умов договору у випадку добровільної виплати страховиком суми страхового відшкодування готівкою або шляхом безготівкового розрахунку на рахунок вигодонабувача, однак такого не відбулося, тому що страховик відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, а позов пред'явлено до суду після проведення повного розрахунку позивача з вигодонабувачем, а тому доводи страховика в цій частині є необгрунтованими.

Колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути страхове відшкодування в розмірі суми матеріального збитку - 38185 грн, спричиненого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля, за мінусом 254,65 грн. франшизи, що становитить 37930 грн. 35коп. В задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити. Також слід стягнути з АТ "Українська пожежно страхова компанія" в користь ОСОБА_1 379 грн. 30коп. судових витратт 2600 грн.витрат, понесених ним за надання правової допомоги.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника АТ "Українська пожежно-страхова компанія" задовільнити частково.

Заочне рішення Косівського районного суду від 30 червня 2010 року скасувати.

Стягнути з АТ "Українська пожежно страхова компанія" в користь ОСОБА_1 37930 (тридцять сім тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 30 коп. страхового відшкодування.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з АТ "Українська пожежно -страхова компанія" в користь ОСОБА_1 379 грн. 30 коп. судових витрат, 550 грн. витрат по оплаті послуг спеціаліста-автотоварознавця та 2600 грн. витрат за надання правової допомоги, а всього 3529 грн. 30коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

О.Є.Меленко

Л.В.Перегінець