ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",м.Нікополь Дніпропетровської області  

до  відповідача 1. Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Байп Ко., ЛТД", м.Дніпропетровськ

до відповідача 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Індустрія", м. Луганськ 

про стягнення 1 443, 74 грн.

Суддя  Примак С.А.

Представники:

  від позивача - Жарінова І.Ю., предст., дов. №46- 4016 від 30.05.2006р.  

від відповідача 1. - Діденко Р.А., предст., дов. №496 від 02.03.2006р.

 від відповідача 2. - не з'явився  

 від відповідача 3. - не з"явився 

СУТЬ СПОРУ:

Відповідно  до  вимог  ст.69 ч.3 ГПК  України  термін  розгляду  справи був продовжений   до  06.07.2006р.

Позов заявлено про стягнення з належного відповідача 1443 грн. 74 коп. –шкоди, завданої  недостачею  у  виконанні  умов  договору № 126-Б/2005   від 06.06.2005р.

Відповідач 1. у відзиві на позов зазначає, що не згоден з позовними вимогами. Заперечення обгрунтовані наступним:   відповідно  до  вимог ст. 129 Статуту  залізниць України, обставини, що  можуть  бути  підставою  для  матеріальної  відповідальності  під  час  залізничного перевезення  засвідчуються  в  комерційному  акті, в  даному  випадку  в  комерційному  акті №061057/97  від 22.06.2005р. зазначено, що  вантаж  прибув  на  станцію  призначення   у  технічному та  комерційному  стані справний, без  слідів  втрати  вантажу  за  справними   ЗПП  вантажовідправника. Далі  відповідач-1 зазначив, що  зі ст.24  Статуту  залізниць  України - вантажовідправники  несуть   відповідальність за  всі  наслідки   неправильності , неточності   або  неповноти   відомостей , зазначених  ними  у  накладній , а  залізниця  лише має право перевіряти правильність  цих   відомостей , а  також  періодично  перевіряти  кількість  та  масу  вантажу, що  зазначається  у  накладній. Відповідно  до ст. 111 Статуту  залізниць  України, залізниця звільняється від  відповідальності за втрату, недостачу, псування  або  пошкодження  вантажу  коли  вантаж прибув, у  непошкодженому  вагоні  з  непошкодженими  пломбами  відправника  чи  без  пломб,  якщо  таке  перевезення  дозволено  правилами  завантаженому  засобами  відправника, якщо  немає  ознак  втрати, псування  або пошкодження  вантажу  під  час  перевезення. Внаслідок  чого  відповідач -1   просить  суд   у  позовних  вимогах  до  залізниці  відмовити.  

          Відповідач-2  у  відзиві  на  позов  зазначив, що відповідно  до  вимог ст.129 Статуту  залізниць  України  підставою  для  відповідальності   за  неправильні вказані  відомості  про  масу  вантажу  є  комерційний  акт. Також   відповідач-2  зазначив,  що  відповідно  до  вимог  ст.24 Статуту  залізниць  України вантажовідправники несуть відповідальність за всі  вказані  неточності, які  вказані  в  накладних.  На  підставі  викладеного він просить суд  в  позовних  вимогах  позивачу  відмовити  у  повному  обсязі.

           Відповідач - 3 у відзиві на позов зазначає, що не згоден з позовними вимогами позивача, і  вважає, що  відповідач-3  не  є  стороною по договору № 126-Б/2005  і  по  ньому  зобов’язань  по  ньому  на  себе  не  приймало. Також  відповідач -3 зазначив, що комерційний  акт  складений   в  порушення  вимог  чинного  законодавства,  внаслідок  чого  він  просить  суд  відмовити  у  задоволенні  позовних  вимог.

            Господарський суд згідно  зі ст.75 ГПК  України  розглядає справу за наявними в ній   матеріалами.        

            В  судовому  засіданні  06.07.2006 року оголошено  вступну  та  резолютивну  частину судового  рішення згідно  ст.85 ГПК  України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши попередні пояснення представників сторін, господарський суд ,-

В С Т А Н О В И В:

06.06.2005р. між  ТОВ фірма „Байп Ко., ЛТД”, м. Дніпропетровськ (продавець - далі  відповідач-2) та Відкритим  акціонерним  товариством „ Нікопольський завод  феросплавів”, м. Нікополь (покупець - далі  позивач) було укладено договір № 126-Б/2005/1859 поставки товару, відповідно до якого приймання продукції по кількості та якості здійснюється згідно з інструкціями  П-6, П-7.( п.6.1,  договору)

Відповідно до п.3.1 договору    товар поставляється  на умовах СРТ станція «Нікополь -Придніпровський».

Відправником вантажу передбаченого даним договором, було ТОВ ГОФ „Індустрія”, м.Луганськ , що підтверджується залізничною накладною № 52213690.

На виконання умов даного договору відповідачем-2 було передано товар загальною вагою  69 000 кг відправникові, тобто відповідачу - 3.

22.06.2005р.  в  адресу  позивача  у  вагоні  № 67174532  надійшло  вугілля  марки антрацит .В  залізничній  накладній № 52213690  вказано, що маса  вугілля  у  вагоні № 67174532  становить  69000 кг., вантажовідправник  відповідач-3.

Під  час  приймання  вказаної  партії  вугілля  по  кількості  було  встановлено, що фактична  вага  отриманого вугілля у вагоні № 67174532 становить 64100 кг, тобто виявлена  недостача 4900 кг., з  урахуванням   норми  недостачі-1%   відповідальна  вагова  недостача  склала 4210 кг. на суму  1443 грн. 74 коп.

         Дана  недостача   продукції  документальна  підтверджена  комерційним  актом БК  061057/97  від 22.06.2005р., в  якому, зокрема, зафіксовано, що  завантаження  на  рівні   нижче  бортів  на  40 см.,  сліди  втрати  вантажу  відсутні.

          Згідно з п.5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів  по  кількості (П-6)   та  ст.129  Статуту   залізниць  України   у  разі    невідповідності найменування ,  маси  і  кількості  місць  вантажу, багажу  чи  вантажобагажу  натурою  з даними , зазначеними  у  транспортних  документах  складається  комерційний  акт  які  складають  станції  залізниць  на  вимогу  та    для  засвідчення   обставин.    

              Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” накладна –основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача.

  У даному випадку накладна № 52213690, які були представлені позивачем господарському суду підтверджують укладення угоди на перевезення вантажу між відповідачем -3  та  Д П „Придніпровська залізниця” та ДП "Донецька залізниця".  

   Враховуючи те, що завантаження продукції здійснювалася відправником, то господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу продукції несе саме він, у зв’язку з чим  1443 грн. 74 коп. слід стягувати саме з відповідача - 3.

          Відповідач - 3 у відзиві на позов зазначає, що не згоден з позовними вимогами позивача, і  вважає, що  відповідач-3  не є  стороною  по  договору № 126-Б/2005  і  по  ньому  зобов’язань  на  себе  не  приймало. Також  відповідач -3  зазначив, що комерційний  акт  складений   в  порушення  вимог  чинного  законодавства,  внаслідок  чого  він  просить  суд  відмовити  у  задоволенні  позовних  вимог.

          Суд  вважає  дані  твердження  не  обґрунтованими і вважає, що   відповідальність за збереження вантажу, своєчасність його поставки відправник несе відповідно до чинного законодавства України (постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України”, Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості (№П-6) та ін..) Так, згідно з п.24 постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” вантажовідправники несуть   відповідальність   за   всі наслідки  неправильності,  неточності  або  неповноти  відомостей, зазначених ним у накладній. Крім  того  слід  зазначити, що в  комерційному  акті № БК 061057/97   від 22.06.2005р.  відображено те, що  у  вагоні   № 67174532 при  транспортуванні  вантажу  пошкоджень  не  було, вагон знаходився у  справному   стані   на  момент  перевірки  і  складання  комерційного  акту.

Згідно зі ст. 209 ЦК УРСР, який діяв на момент виникнення правовідносин сторін, особа,  яка  не  виконала  зобов'язання  або  виконала   його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише при наявності вини  (умислу  або  необережності),  крім  випадків,  передбачених законом або договором. Відсутність  вини  доводиться  особою,  яка порушила зобов'язання.

           При цьому слід зазначити, що згідно з п.52 постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” на станціях призначення залізниця зобов'язана  перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у  вагоні  (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі  або у  критих  вагонах  без  пломб,  якщо таке перевезення передбачене Правилами; та ін.. Оскільки, продукція прибула на станцію призначення у вагонах без пошкоджень пломб відправника та попутних станцій, без ознак недостачі, псування її та ін., то суд вважає, що це доказує непричетність ДП „Придніпровська залізниця” до недостачі продукції.

Таким чином, факт нестачі продукції у вагоні № 67174532 у кількості 4210 кг загальною вартістю  1443 грн. 74 коп. з вини відповідача-3 повністю підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого суд вважає, що  відповідач-3  є  належним  відповідачем.

    На підставі викладеного вимоги позивача до відповідача –3 обґрунтовані та  підлягають задоволенню.

Що стосується  відповідачів-1  та  2,  то  суд  вважає  відмовити  у  відношенні  їх   у  задоволенні  позовних  вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача -3.

Керуючись ст. 526 ЦК України, п. 5 Інструкції П-6, постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України”, ст.ст. 49, 82-85, 87, 116 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У  позові  до  відповідачів -1., 2.  відмовити повністю.

Позов до відповідача-3. задовольнити  повністю.

Стягнути з  Товариства з  обмеженою  відповідальністю «Гірничо збагачувальна  фабрика «Індустрія»(91019, м.Луганськ, вул.К.Санюка, 64а; р/р 2600630185068 у  ФЛЦВ «ПІБ»м.Луганськ,  МФО 304308, код ЄДРПОУ  32864211)  на користь Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” (53213, м. Нікополь, Дніпропетровська область, вул.Електорометалургів,310; р/р 2600930129101 в АБ „Кредит-Дніпро”, м.Дніпропетровськ, МФО 305749, код ЄДРПОУ 00186520) 1443 грн. 74 коп. шкоди, вагової недостачі  антрациту, держмито  у  сумі 102 грн.00 коп., 118 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.