ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06.07.06р. | Справа № 34/106 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",м.Нікополь Дніпропетровської області
до відповідача 1. Корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп", м.Дніпропетровськ
до відповідача 2. Відкритого акціонерного товариства "Авдіївський коксохімзавод", м.Авдіївка Донецької області
про стягнення 8 210, 60 грн.
Суддя Примак С.А.
Представники:
від позивача - Жарінова І.Ю., предст., дв. №46-4016 від 30.05.06
від відповідача 1. - не з'явився від відповідача 2. - не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Відповідно до вимог ст. 69 ч.3 ГПК України термін розгляду справи був продовжений до 06.07.2006р.
Позов заявлено про стягнення з належного відповідача 8210 грн. 60 коп. –вартості вагової недостачі продукції всупереч умов договору № У 1631/2002/881 від 27.12.2002р.
Відповідач 1. у відзиві на позов зазначає, що не згоден з позовними вимогами позивача, так як відповідач -1 являється тільки Постачальником, а вантажовідправником є відповідач-2.Далі відповідач-1 зазначив що на підставі роз’яснень ВАС України від 30.03.1995 року № 02-5/218 основною умовою відповідальності за причинену шкоду по договору є вина, відповідно до якої застосовуються правила ст. 209 ЦК України і у такому випадку на погляд відповідача-1 недостача продукції не могла відбутися по вині відповідача-1, так як поставка продукції здійснювалась транзитом від вантажовідправника до покупця, згідно з ст.24 Статуту Залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній і на підставі вищевикладеного відповідач-1 вважає, що у даному випадку відсутні правові підстави покладати відповідальність за недостачу на відповідача-1.
Відповідач 2. у відзиві на позов зазначає, що не згоден з позовними вимогами позивача, оскільки акти №3208/1 від 03.05.2003р. та № 3177/1 від 19.04.2003р. на підставі яких позивач просить стягнути вартість вагової нестачі, складені в порушення вимог Інструкції П-6.
Господарський суд згідно зі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 06.07.2006 року оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст.85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши попередні пояснення представників сторін, господарський суд ,-
В С Т А Н О В И В:
27.12.2002р. між Відкритим акціонерним товариством „Нікопольський завод феросплавів”, м. Нікополь Дніпропетровської області (покупець - далі позивач) та Корпорація „Науково-виробнича інвестиційна група „Інтерпайп”, м. Дніпропетровськ (продавець - далі відповідач-1) було укладено договір № У 1631/2002/881 поставки товару, відповідно до якого приймання продукції по кількості та якості здійснюється згідно з інструкціями П-6, П-7.( п.6.1 договору)
Відповідно до п.3.1 договору товар поставляється на умовах СРТ станція Нікополь.
Відправником вантажу, передбаченого даним договором є Відкрите акціонерне товариство „Авдіївський коксохімзавод”, м.Авдіївка Донецької області, що підтверджується залізничними накладними №№49510043, 49510042, 49510007, 49509990, 49509994, 49509991, 49509993, 49510635, 49510634, 49510631, 49510630, 49510637, 49510632, 49510633, 49510636, 49510662, 49510663, 49510659, 49510661, 49510660, 49510681, 49510682, 49510683.
На виконання умов даного договору відповідачем-1 по вищевказаним накладним було передано товар загальною вагою 1058,1 тон. відправникові, тобто відповідачу - 2.
Покупцем при прийманні даного товару була виявлена вагова її недостача у вагонах з урахуванням норми природної втрати за сухою вагою у розмірі 16 ,98 тони на загальну суму 8210 грн. 60 коп. ( з урахуванням ПДВ та ж/д тарифом), про що були складені акти № 3177/2 від 20.04.2003 р. та № 3208/2 від 04.05.2003р. про приймання продукції по кількості.
Згідно з п.16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості (№П-6) про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами осіб, які здійснили приймання продукції.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” накладна –основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. В даному випадку накладні №№49510043,49510042,49510007,49509990,49509994,49509991,49509993,49510635,49510634,49510631,49510630,49510637,49510632,49510633,49510636,49510662,49510663,49510659,49510661,49510660,49510681,49510682,49510683, які були представлені позивачем господарському суду підтверджують укладення угоди на перевезення вантажу між відповідачем -2 та Д П „Придніпровська залізниця”.
Враховуючи те, що завантаження продукції здійснювалася відправником, то господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу продукції несе саме він, у зв’язку з чим 8210 грн. 60 коп.( з урахуванням ПДВ та ж/д тарифом) слід стягувати саме з відповідача - 2.
Відповідач - 2 зазначає, що в актах № 3208/1 від 03.05.2003 р. та №3177/1 від 19.04.2003р. відсутні характеристики завантаження вантажу, відсутні висновки комісії про підстави недовантаження вантажу.
На дане твердження відповідача - 2 слід зазначити, що висновки комісії щодо недовантаження вантажу зазначені в актах № 3208/2 від 04.05.2003 р. та №3177/2 від 20.04.2003р. , а саме у п.12, де вказано, що підставою недостачі вантажу є неправильне визначення ваги відправником.
Також, крім цього, слід зазначити, що відповідальність за збереження вантажу, своєчасність його поставки відправник несе відповідно до чинного законодавства України (постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України”, Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості (№П-6) та ін..) Так, згідно з п.24 постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно зі ст. 209 ЦК УРСР, який діяв на момент виникнення правовідносин сторін, особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише при наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, передбачених законом або договором. Відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання.
При цьому слід зазначити, що згідно з п.52 постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; та ін.. Оскільки, продукція прибула на станцію призначення у вагонах без пошкоджень пломб відправника та попутних станцій, без ознак недостачі, псування її та ін., то суд вважає, що це доказує непричетність ДП „Придніпровська залізниця” до недостачі продукції.
Таким чином, факт нестачі продукції у вагонах відповідно до з/н №№49510043, 49510042, 49510007, 49509990, 49509994, 49509991, 49509993, 49510635, 49510634, 49510631, 49510630, 49510637, 49510632, 49510633, 49510636, 49510662, 49510663, 49510659, 49510661, 49510660, 49510681, 49510682, 49510683 у кількості 16,98 тон загальною вартістю 8210 грн. 60 коп.( разом з ПДВ та З/Д тарифом) з вини відповідача-2 повністю підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого суд вважає, що відповідач-2 є належним відповідачем.
Відносно відповідача-1 , то суд вважає відмовити у відношенні його у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 161 ЦК УРСР, який діяв на момент виникнення правовідносин сторін, зобов’язання повинні виконуватись належним чином в установлений термін.
Оскільки відносини за спірним договором виникли між позивачем та відповідачем до набрання чинності ЦК України від 16 січня 2003 року, відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року до спірних правовідносин повинен застосовуватися ЦК Української РСР від 18.06.1963 року.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача 2.
Керуючись ст.ст. 4, 161, 209 ЦК УРСР, п. 21 Інструкції П-6, постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України”, ст.ст. 49, 82-85, 87, 116 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
У позові до відповідача 1. відмовити повністю.
Позов до відповідача 2. задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Авдієвський коксохімзавод”, м.Авдіївка , Донецької області (86066, м.Авдіївка, пр.Індустріальний, 1; р/р 26003301745424 у відділенні ГУ ПІБ м.Донецька, , МФО 334635, код ЄДРПОУ 00191075) на користь Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, м. Нікополь Дніпропетровської області (53213, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів, 310; р/р 2600930129101 в АБ „Кредит-Дніпро”, м. Дніпропетровськ, МФО 305749, код ЄДРПОУ 00186520) 8210 грн. 60 коп. вартості вагової нестачі пеку (разом з ПДВ та ж/д тарифом), держмито у сумі 102 грн.00 коп. і 118 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Суддя | С.А. Примак |
Рішення підписано 12.07.06
|
|
|