АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/1866/2012

Головуючий по 1-й інстанції Кузіна Ж.В.

Суддя-доповідач: Лобов О. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2012 року м.Полтава

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів Одринської Т.В., Акопян В.І.,

при секретарі Лутицькій Л.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Полтави від 05 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Надра»про визнання зобов?язання припиненим та зустрічним позовом ПАТ КБ «Надра»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким визнати припиненими зобов?язання, які виникли між ним та відповідачем на підставі кредитного договору. Заявлені вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч рішенню суду, яке набрало законної сили та яким розірваний кредитний договір між сторонами, нарахував позивачу заборгованість за вказаним договором і вимагає її сплатити.

У лютому 2012 року ПАТ КБ «Надра»подало до суду зустрічний позов, просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь 2 139,42 долари США, мотивуючи заявлені вимоги неналежним виконанням відповідачем договірних зобов?язань.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 05 квітня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю, позов ПАТ КБ «Надра»задоволений частково: стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 1 199, 53 доларів США (по курсу НБУ -9 584 грн. 24 коп.) заборгованості за кредитним договором за період з 11 липня 2009 року по 04 березня 2010 року, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішене питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд безпідставно залишив поза увагою фактичні обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили (ч.3 ст.61 ЦПК України). Судом також неправильно застосовані положення ст.653 ЦК України, якими визначається момент припинення зобов?язань на підставі рішення суду.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 грудня 2005 року між сторонами укладений кредитний договір, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 16 000 доларів США. У зв?язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 договірних зобов?язань за станом на 10 липня 2009 року утворилася заборгованість у сумі 115 304 грн. 12 коп., яка була стягнута з нього заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2010 року, кредитний договір розірваний. Зазначене судове рішення набрало законної сили 04 березня 2010 року.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення зустрічного позову та про відмову у задоволенні первісного позову. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у період з 11 липня 2009 року по 04 березня 2010 року кредитний договір був чинним, отже Банк правомірно нарахував заборгованість за цей період.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким надано правильну юридичну оцінку.

Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України якщо договір розривається у судовому порядку, зобов?язання припиняється з моменту набрання рішенням суду законної сили. З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення суду про розірвання кредитного договіру між ОСОБА_2 і ПАТ КБ «Надра»набрало законної сили 04 березня 2010 року, отже до цієї дати кредитний договір був чинним, і ОСОБА_2 був зобов?язаний сплачувати кошти згідно умов договору. Як вбачається зі змісту вказаного судового рішення, з ОСОБА_2 стягнута заборгованість, нарахована за станом на 10 липня 2009 року. Таким чином, незалежно від наявності спору у суді Банк у межах умов кредитного договору правомірно нараховував ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором до 04 березня 2010 року. Посилання в апеляційній скарзі на тривалий розгляд справи у суді та відсутність зі сторони Банку вимоги про збільшення розміру позовних вимог не мають правового значення, оскільки згідно положень ст.11, ст.27, ст.31 ЦПК України позивач на свій розсуд визначає межі заявлених позовних вимог. Окрім того, закон не містить будь-яких обмежень для кредитора вимагати виконання боржником зобов?язань у разі не заявлення кредитором вимоги про збільшення розміру суми заборгованості внаслідок сплину часу при розгляді спору судом.

Колегія суддів визнає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо наявності судового рішення. яким встановлений факт погашення ОСОБА_2 заборгованості перед Банком у повному розмірі за станом на 07 лютого 2011 року, так як за змістом п.3 ч.1 ст.210 ЦПК України встановлені судом фактичні обставини викладаються у мотивувальній частині ухвали суду. В ухвалі Полтавського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2011 року, на яку посилається ОСОБА_2, суд в описовій частині лише виклав позицію представника Банку, що не є встановленням фактичних обставин.

Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростовують висновків суду, отже рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 05 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.А. Лобов

Судді В.І. Акопян

Т.В. Одринська