АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4540/11
Головуючий по 1-й інстанції Зоріна Д.О.
Суддя-доповідач: Винниченко Ю. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Винниченко Ю.М.,
Суддів: Карпушина Г.Л., Корнієнка В.І.,
При секретарі: Колеснік Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Закритого акціонерного товариства «Конкорд»
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 грудня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Конкорд»про стягнення заборгованості по заробітній платі, скасування наказу про звільнення, зміну підстав звільнення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом згідно якого просила суд ухвалити рішення, яким стягнути із закритого акціонерного товариства «Конкорд»на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 83 322 грн. 39 коп., зобов'язати відповідача виплатити позивачці середній заробіток за період з 7 грудня 2010 року по день фактичного розрахунку.
Позовні вимоги вмотивувала тим, що з 29 травня 2006 року до 7 грудня 2010 року вона займала посаду голови правління закритого акціонерного товариства «Конкорд». На зазначену посаду позивач була призначена на умовах, які були визначені у контракті, укладеному 29 травня 2006 року між позивачкою та Головою Спостережної ради товариства на строк з 29 травня 2006 року по 29 травня 2007 року. За умовами укладеного трудового контракту за виконання передбачених ним обов'язків ОСОБА_2 повинна виплачуватися заробітна плата за рахунок коштів підприємства, яка складається з посадового окладу в розмірі 4 300 грн. та додаткових форм виплат. Після закінчення строк дії трудового контракту і до 7 грудня 2010 року трудові відносини між позивачем та підприємством тривали та жодна зі сторін не вимагала їх припинення.
За таких обставин, як далі вказувала позивач, згідно частини 1 статті 39-1 Кодексу законів про працю України, дія трудового договору вважалася продовженою на невизначений строк, позивачка продовжувала виконувати свої трудові функції та до деякого часу їй нараховувалась та виплачувалась заробітна плата. Станом на грудень 2007 року усі працівники підприємства, окрім позивачки, були звільнені, при цьому підприємство не виступало з ініціативою розірвання трудових відносин з ОСОБА_2 21 травня 2008 року Господарським судом Полтавської області було порушено провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства «Конкорд», однак ОСОБА_2, як керівника, не було відсторонено від виконання трудових обов'язків. У серпні 2009 року у зв'язку з примусовим виконання рішення суду про стягнення дебіторської заборгованості відповідача, державною виконавчою службою було накладено арешт на усі банківські розрахункові рахунки підприємства. При цьому, позивачка продовжувала виконувати посадові обов'язки та самостійно нараховувала собі заробітну плату згідно умов контракту, однак фактично не могла отримати зазначені суми через обраний державним виконавцем спосіб збереження майна боржника. Постановою Господарського суду Полтавської області від 7 грудня 2010 року закрите акціонерне товариство «Конкорд»було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано арешт майнових активів підприємства. Як вказує позивачка, згідно вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством, про що робиться запис у його трудовій книжці. Отже, відповідно до частини 2 статті 23 зазначеного вище Закону та пункту 12 резолютивної частини постанови Господарського суду Полтавської області від 7 грудня 2010 року повноваження ОСОБА_2, як керівника підприємства, були припинені. Проте, в порушення вимог статті 47 Кодексу законів про працю України відповідачем не було видно належним чином оформлену трудову книжку у день звільнення, не проведені з нею також і розрахунки по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку за декілька років роботи на підприємстві. 16 лютого 2011 року позивачка направила письмову вимогу до відповідача щодо дотримання процедури її звільнення та сплати на її користь належних сум, однак її вимоги залишені відповідачем без задоволення та останнім взагалі поставлено під сумнів факт виконання посадових обов'язків позивачкою.
В свою чергу, 27 травня 2011 року закрите акціонерне товариство «Конкорд»звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, згідно якого закрите акціонерне товариство «Конкорд»просило стягнути з неї на його користь матеріальну шкоду в розмірі 498 982 грн. 66 коп.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука від 1 грудня 2011 року зустрічний позов закритого акціонерного товариства «Конкорд»до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду.
Окрім того, 20 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до закритого акціонерного товариства «Конкорд»в особі ліквідатора ОСОБА_4 про скасування наказу про звільнення, зміну підстави звільнення, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, згідно якого позивачка просила суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ закритого акціонерного товариства «Конкорд»№ 25-06-К від 25 червня 2011 року «Про звільнення з роботи керівника у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків»; змінити підставу її звільнення на пункт 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України; зобов'язати відповідача здійснити запис у трудовій книжці позивачки щодо звільнення на підставу пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України; стягнути з відповідача на користь позивачки відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., а також суму судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.
Ухвалою суду від 08 листопада 2011 року справа за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ «Конкорд»про стягнення заборгованості по заробітній платі та за зустрічним позовом ЗАТ «Конкорд»до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди та цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ «Конкорд»про скасування наказу про звільнення, зміну підстав звільнення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди об'єднані в одне провадження.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Конкорд»про стягнення заборгованості по заробітній платі, скасування наказу про звільнення, зміну підстав звільнення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди -задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ Закритого акціонерного товариства «Конкорд»за номером 25-06-К від 25 червня 2011 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_2 у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків»
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Конкорд»в іншій частині -відмовлено.
Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Конкорд»на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.
З рішенням суду не погодилася позивач ОСОБА_2 та подала на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
Апелянт вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог.
Згідно п. 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що 29 травня 2006 року між головою спостережної ради Закритого акціонерного товариства «Конкорд»ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений контракт, за умовами якого позивача було прийнято на посаду голови правління Закритого акціонерного товариства «Конкорд»на строк з 29 травня 2006 року по 29 травня 2007 року.
25 червня 2011 року Закритим акціонерним товариством «Конкорд»винесено наказ № 25-06-К «Про звільнення з роботи керівника у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків», згідно якого ОСОБА_2 звільнено з посади голови правління ЗАТ «Конкорд»на підставі пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків.
Підставою звільнення позивача згідно п. 1 ст. 41 КЗпП України став факт виявлення нестачі матеріальних цінностей внаслідок дій та бездіяльності ОСОБА_2, як голови правління щодо їх збереження, що призвело до заподіяння ЗАТ «Конкорд»значної матеріальної шкоди.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 щодо скасування наказу про звільнення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем помилково було сформульовано підставу звільнення як вчинення одноразового грубого порушення керівником трудових обов'язків, встановивши, що порушення носить триваючий характер.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заробітної плати, районний суд вважав недоведеним факт виконання позивачем своїх посадових обов'язків як голови правління ЗАТ «Конкорд», передбачених умовами укладеного між сторонами по справі контракту у період з 01 вересня 2009 року по 07 грудня 2010 року, взявши до уваги довідки Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції та Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці, з яких вбачається факт відсутності подачі відповідної звітності ЗАТ «Конкорд».
Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитися за наступних обставин.
Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до п. 10.2 ст. 10 Статуту ЗАТ «Конкорд»та п. 3 Протоколу №1 установчих зборів засновників Товариства позивач була призначена на посаду на умовах, які визначалися у контрактах, останній з яких був укладений між ОСОБА_2 та Головою Спостережної Ради Товариства 29 травня 2006 року на строк з 29 травня 2006 року до 29 травня 2007 року.
В подальшому інших рішень Загальних зборів Акціонерів Товариства щодо призначення або звільнення позивача з посади Голови правління Товариства не приймалися.
З урахуванням цього, колегія суддів приходить до висновку, що дію трудового договору слід вважати продовженою на невизначений строк відповідно до ч. 1 ст. 39-1 КЗпП України.
Окрім того, факт наявності між сторонами трудових правовідносин відповідач не заперечував, а лише підтвердив їх внаслідок проведення звільнення ОСОБА_2 з посади.
Також з матеріалів справи вбачається, що 21 травня 2008 року Господарським судом Полтавської області було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Конкорд». Проте ОСОБА_2, як керівника боржника, не було відсторонено від займаної посади, а виконання обов'язків не було покладено на розпорядника майна.
Постановою Господарського суду Полтавської області від 07 грудня 2010 року ВАТ «Конкорд»було визнано банкрутом та була відкрита ліквідаційна процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника ( власників ) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
З урахуванням викладеного, повноваження ОСОБА_2, як керівника ВАТ «Конкорд»були припинені, та відповідно до ст. 3-1, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»повноваження власника та керівника товариства щодо управління ним перейшли до призначеного судом ліквідатора.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до ліквідатора Товариства перейшли і повноваження щодо повідомлення працівників банкрута про звільнення у зв'язку з банкрутством та здійснення звільнення працівників банкрута згідно з законодавством України про працю.
Нормами статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Нормами трудового законодавства визначено право особи на оплату праці у розмірі не нижчому встановленого державою мінімального розміру заробітної плати.
Заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір посадового окладу ОСОБА_2 визначений умовами контракту, укладеного 29 травня 2006 року і складає 4300 гривень. ( а.с. 32 -37 )
Також, згідно ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
З урахуванням викладеного, встановивши що позивач продовжував перебувати у трудових правовідносинах з ВАТ «Конкорд»до 07 грудня 2010 року, проте заробітна плата за період з серпня 2007 року не виплачувалася, взявши до уваги визначений умовами контракту розмір заробітної плати та наданий позивачем розрахунок, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заробітної плати в сумі 83822 гривні 39 копійок.
Вирішуючи питання щодо законності наказу про звільнення ОСОБА_2 за п. 1 ст. 41 КЗпП України, колегія судів виходить з наступного.
Так, матеріалами справи підтверджується, що причиною звільнення позивача слугувало виявлення нестачі матеріальних цінностей Товариства під час ліквідаційної процедури.
Проте, відповідно до п. 5 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня призначення судом арбітражного керуючого, саме арбітражний керуючий ( розпорядник майна ) зобов'язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.
В свою чергу, умовами контракту від 29 травня 2006 року позивачу не визначалися трудові обов'язки щодо охорони або збереження іншим чином майна товариства. Матеріальна відповідальність ОСОБА_2 перед ЗАТ «Конкорд»також не обумовлена окремим договором.
Звідси, колегія суддів приходить до висновку, що наказ ЗАТ «Конкорд»№ 25-06-Квід 25 червня 2011 року «Про звільнення з роботи керівника у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків»слід визнати незаконним, змінити підставі звільнення ОСОБА_2 на п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та зобов'язати ЗАТ «Конкорд»в особі ОСОБА_4 змінити запис у трудовій книжці щодо її звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль організації свого життя.
Оскільки внаслідок дій відповідача ОСОБА_2 було спричинено моральні страждання, внаслідок незаконного звільнення на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України, взявши до уваги роз'яснення Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди», виходячи з засад розумності та виваженості, колегія суддів вважає достатнім розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню в сумі 500 гривень.
На підставі вищенаведеного, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 01 грудня 2011 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 312, 314, 316 ЦПК України, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити.
У задоволенні апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Конкорд»- відмовити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 грудня 2011 року -скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково:
Визнати наказ ЗАТ «Конкорд»№ 25-06-К від 25 червня 2011 року «Про звільнення з роботи керівника у зв'язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків»- незаконним.
Змінити підставу звільнення ОСОБА_2 на п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Зобов'язати Закрите акціонерне товариство «Конкорд»в особі ліквідатора ОСОБА_4 змінити запис у трудовій книжці щодо її звільнення на п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Конкорд»на користь ОСОБА_2 83322 гривні 39 копійок заборгованості по заробітній платі та 500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього -83822 гривні 39 копійок.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Конкорд»на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати в розмірі 51 грн. сплаченого судового збору та 500 грн. сплачених витрат на правову допомогу.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ Ю.М. Винниченко
Судді: /підпис/Г.Л. Карпушин /підпис/ В.І. Корнієнко
КОПІЯ
ВІРНО: Суддя апеляційного суду
Полтавської області ________ Ю.М. Винниченко
Головуючий: Ю. М. Винниченко
Судді: