АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-4262/11

Головуючий по 1-й інстанції Андрєць Д.Д.

Суддя-доповідач: Винниченко Ю. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Винниченко Ю.М.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Абрамова П.С.,

При секретарі: Колеснік Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 листопада 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»про визнання частково недійсним договору поруки, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 листопада 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»про визнання частково недійсним договору поруки - відмовлено.

З рішенням суду не погодилася позивач ОСОБА_2 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове по суті спору.

Апелянт вважає рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказуючи на те, що вона, як дружина поручителя, не давала згоди на укладення спірного договору. Окрім того посилалася на те, що протягом дії договору збільшувався обсяг зобов'язання за основним договором без згоди поручителя, що призвело до припинення поруки.

Окрім того, з рішенням не погодився ОСОБА_3 та подав на нього апеляційну скаргу, у якій просить визнати частково недійсним договір поруки та визнати його припиненим з моменту підписання , виключивши його з числа спів поручителів.

Апелянт висловлює незгоду з рішенням суду з підстав, аналогічним доводам апеляційної скарги ОСОБА_2

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що скарги не підлягають до задоволення, за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»і ОСОБА_4 були укладені Угода № 308136 від 09 жовтня 2009 року, Додаток № 1 від 09 жовтня 2009 року, Додаток № 2 від 09 жовтня 2009 року, Додаток № 3 від 25 грудня 2009 року. За умовами вказаного договору ТОВ «Авто Просто»надало ОСОБА_4 послуги, спрямовані на придбання автомобіля через організовану кредитором систему «АвтоТак», а ОСОБА_4 в свою чергу зобов'язувалася сплачувати передбачені Угодою та Додатками внески.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 16 січня 2010 року був укладений договір поруки, серії ВММ № 086991, між ТОВ «Авто Просто»та ОСОБА_5 і ОСОБА_3.

За умовами даного договору поруки від 16 січня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6, кожен із спів поручителів -ОСОБА_5 та ОСОБА_3, зобов'язувалися відповідати перед кредитором -ТОВ «Авто Просто»в повному обсязі за виконання боржником -ОСОБА_4 зобов'язань, що виникають з угоди та додатків до неї. У разі невиконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відповідають перед ТОВ «Авто Просто»як солідарні боржники.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, районний суд правомірно виходив з наступного.

Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну ) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками ( усиновлювачами ), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та працездатних дітей.

Положеннями п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно п. 8 вказаної Постанови Пленуму ВСУ також роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами ) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Зокрема, не є укладеними правочини ( договори ), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення. Встановивши ці обставини, суд відмовляє у задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

З урахуванням викладеного, встановивши, що ОСОБА_3 зобов'язувався відповідати перед ТОВ «Авто Просто»за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за Угодою № 308136 та додатками до неї, будь-яких зобов'язань від імені дитини або щодо розпорядження її майном спірний договір не містить, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

В свою чергу, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду та не підтверджують належними доказами їх неправомірність, оскільки згідно ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що батьки та особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовитися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Окрім того, не заслуговують на увагу і посилання апелянтів на наявність підстав для припинення договору поруки, оскільки згідно під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 листопада 2011 року судовою колегією не встановлено.

Відповідно до абз. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" у разі виявлення при судовому розгляді справи неповної сплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягнення недоплачених сум проводиться з відповідної особи при ухваленні судового рішення.

Оскільки, апелянтами при подачі апеляційної скарги не в повному обсязі сплачені судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної інстанції, керуючись нормами Закону України «Про судовий збір», що набрав чинності 01 листопада 2011 року, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3. на користь держави підлягає стягненню по 43 гривні 10 копійок судового збору з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 листопада 2011 року -залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави 43 гривні 10 копійок судових витрат з кожного / Реквізити: Отримувач: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, Код ЄДРПОУ: 38019510, Банк отримувача ГУДКУ у Полтавській області, Код банку отримувача: 831019, розрахунковий рахунок: 31219206700002, код класифікації доходів бюджету: 2203000/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Ю.М. Винниченко

Судді: /підпис/ Г.Л. Карпушин /підпис/ П.С. Абрамов

КОПІЯ

ВІРНО: Суддя апеляційного суду

Полтавської області ________ Ю.М. Винниченко

Головуючий: Ю. М. Винниченко

Судді: