2-616/11

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Крупко О.Г.

при секретарі -Фуковській Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи Ворошиловська районна в м. Донецьку рада, комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи Ворошиловська районна в м. Донецьку рада, комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», про виділення в натурі частки із спільної часткової власності. Позовні вимоги мотивувала тим, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від20 листопада 1989 року № 3-1928 є власником 10/100 домоволодіння АДРЕСА_1, яке складалось із жилих будинків А-І, Б-І, Д-І, жилої прибудови АІ-І, сараїв В, К, Ж, а також убиралень Е, М, Н, І.Між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 був встановлений певний порядок користування домоволодінням, у зв'язку з чим у користування ОСОБА_1 фактично перейшла квартира АДРЕСА_2 та сарай за літ. К, який в подальшому КП БТІ м. Донецька перейменувало в сарай за літ. Т. Додатково зазначала, що приміщення за літерами а1, а3, а5 є прибудовами до домоволодіння АДРЕСА_1, які були самочинно збудовані, але 10.10.2007 року рішенням Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьку ради № 264/6, ухваленим на підставі її заяви, були прийняті в експлуатацію. Оскільки позивачка та відповідачі, які є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, самостійно не можуть досягнути домовленості щодо організації та порядку укладання договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, а також мають спор щодо права власності позивачки на прибудови та сарай, просила суд припинити її право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1; розділити домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом виділяння їй в натурі кімнати 4-3 площею 11,4 м.кв., кімнати 4-5 площею 5,8 м.кв., коридору 4-2 площею 10,6 м.кв., з урахуванням приміщень 4-І площею 0,7 м.кв., 4-1 площею 8,1 м.кв., 4-4 площею 2,0 м.кв, а також сараю літ.Т; визнати за нею право власності на приміщення 4-5 (кімната) у житловому будинку літ. А-1 площею 5,8 м.кв., приміщення 4-3 (кімната) у житловій прибудові літ. АІ-1 площею 11,4 м.кв., приміщення 4-2 (коридор/сіні) у житловій прибудові літ. АІ-1 площею 10,6 м.кв., приміщення 4-1 (кухня) у прибудові літ. а1 площею 8,1 м.кв., приміщення 4-4 (туалет) у тамбурі літ. а3 площею 2,0 м.кв., приміщення 4-І у тамбуру літ. а5 площею 0,7 м.кв. та сарай літ. Т, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_13, яка діє на підставі довіреності, не з'явились, надали суду заяву про розгляду справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також треті особи Ворошиловська районна в м. Донецьку рада, КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька»в судове засідання не з'явились, заперечень проти позову не надали, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від відповідача ОСОБА_14 надійшла заява про визнання позову ОСОБА_1 в повному обсязі та розгляд справи за його відстуності.

Суд, дослідивши матеріали справи і надані докази, у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

20 листопада 1989 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 було укладено договір купівлі-продажу 10/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1, посвідчений державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 3-1928.

04 грудня 1989 року цей договір купівлі-продажу був зареєстрований у БТІ м. Донецька за № 24д/к-275.

Із договору купівлі-продажу від 20 листопада 1989 року вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_1 складалось з жилого будинку А-1 жилою площею 42,0 кв.м., жилої прибудови АІ-1 жилою площею 10,90 кв.м., жилого будинку Б-1 жилою площею 23,0 кв.м, жилого будинку Д-1 жилою площею 31,30 кв.м., сараїв В, К, Ж, вбиралень Е, М, Н, І замощень № 1-2 огорож.

Із довідки КП БТІ м. Донецька від 15.09.2010 року № 70270 вбачається, що разом з позивачкою співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 є: ОСОБА_3, якому на підставі договору купівлі-продажу належить частка 15/100 домоволодіння; ОСОБА_16, якому на підставі договору купівлі-продажу належить частка домоволодіння 5/100; ОСОБА_9, якому на підставі договору дарування належить частка домоволодіння 12/100 та на підставі договорів купівлі-продажу належать частки домоволодіння 4/100 та 6/100; ОСОБА_2 та ОСОБА_5, яким на підставі договору дарування належить частка домоволодіння 12/100; ОСОБА_10, якому на підставі договору дарування належить частка домоволодіння 7/100; ОСОБА_4, якій на підставі свідоцтва про право на спадщину належить частка домоволодіння 19/100; ОСОБА_14, якій на підставі свідоцтва про право на спадщину належить частка домоволодіння 5/100; ОСОБА_17, якому на підставі свідоцтва про право на спадщину належить частка домоволодіння 5/100. Жоден зі співвласників на час розгляду справи належну йому частку із спільної часткової власності не виділяв.

Згідно п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до 01 січня 2004 року, але не припинились, тривають і продовжують існувати, застосовуються положення цього Кодексу.

Так, за ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно з ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2896/23 від 18.112011 р. зіставити реальну частку приміщень 4-3 (літ. А1-1) площею 11,4 кв.м, 4-5 (літ. А-1) площею 5,8 кв.м, 4-2 (літ. А1-1) площею 10,6 кв.м, а також сараю літ. Т, станом на момент проведення експертизи з ідеальною часткою не є можливим з наступних підстав: різний склад домоволодіння на момент розрахунку ідеальних часток співвласників і на момент виконання даного висновку; при розрахунку ідеальних часток будівлі сараїв, вбиралень, погрібу, а також замощень, огороджень, і воріт не враховувались. Беручи до уваги ст.357 п.4 ЦК України ідеальна частка позивачки в домобудівні за адресою: АДРЕСА_1 після реконструкції жилої прибудівлі літ. А-1, тамбурів літ. а3, а5 і нежилої при будівлі а1, не змінились. Згідно акту поточних змін -сарай літ. К (потім літ. Т) побудований ОСОБА_15. Обстеженням встановлено, що фактично квартира позивачки, яка складається з приміщень 4-І, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, не суперечить вимогам державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005. З технічної точки зору розділ домоволодіння АДРЕСА_1, шляхом виділу в натрі кімнати 4-3 площею 11,4 кв.м., кімнати 4-5 площею 5,8 кв.м, коридору 4-2 площею 10,6 кв.м, з урахуванням приміщень 4-І площею 0,7 кв.м., 4-1 площею 8,1 кв.м., 4-4 площею 2,0 кв.м, а також сараю літ. Т, можливо. (а.с.83-88).

Під час натурного обстеження домоволодіння АДРЕСА_1 експертом було встановлено, що станом на 14 березня 2011 року у фактичному користуванні ОСОБА_1 знаходиться квартира АДРЕСА_2, яка складається з: частки жилого будинку літ. А-1 (приміщення 4-5), жилої прибудови літ. АІ-1 (приміщення 4-3 і 4-2), прибудови літ. а1(приміщення 4-1), тамбуру літ. а3 (приміщення 4-4), тамбуру літ. а5(приміщення 4-І), та сарай літ. Т.

Аналогічна інформація була підтверджена відповідачами ОСОБА_14 та ОСОБА_17 під час попереднього судового засідання, а також вбачається із технічних паспортів домоволодіння АДРЕСА_1, виконаних під час інвентаризації на ім'я ОСОБА_1

При цьому, згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу (перепланованих квартир), дачних і садових будинків, затвердженого на підставі рішення виконавчого комітету Ворошиловської районної в місті Донецьку ради від 10.10.2007 року № 264/6, за заявою ОСОБА_1 були введені в експлуатацію реконструйована частина житлового будинку літ. А-1, тамбур літ.а3 та а5нежитлова прибудова літ. а1 по АДРЕСА_1.

Статтею 331 ЦК України регламентовано, що коли договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно ч.4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розмір часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Крім того, під час експертного дослідження інвентаризаційної справи № 8/168 на домоволодіння АДРЕСА_1, наданої КП БТІ м. Донецька, було встановлено, що сарай за літ. К був зведений ОСОБА_15, тобто продавцем за договором купівлі-продажу від 20 листопада 1989 року реєстровий №3-1928, а в подальшому, згідно довідці КП БТІ м. Донецька від 15.09.2010 року № 70270, під час поточної інвентаризації домоволодіння вказаний сарай був перейменований з літ. К на літ. Т.

Згідно з ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на нього.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи № 2896/23 від 18 листопада 2011 року ідеальна частка ОСОБА_1 у домоволодінні АДРЕСА_1 залишилась незмінною та дорівнює 10/100 частки домоволодіння; квартира позивачки, що фактично складається з приміщень 4-І, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, не суперечить вимогам державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005, з технічної точки зору розподіл домоволодіння АДРЕСА_1, шляхом виділення в натурі кімнати 4-3 площею 11,4 кв.м., кімнати 4-5 площею 5,8 кв.м., коридору 4-2 площею 10,6 кв.м., з урахуванням приміщень 4-І площею 0,7 кв.м., 4-1 площею 8,1 кв.м., 4-4 площею 2,0 кв.м., а також сараю літ. Т, є можливим.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 331, 344, 356, 357, 358, 364, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 64, 66, 208, 212-216, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи Ворошиловська районна в м. Донецьку рада, комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», про виділення в натурі частки із спільної часткової власності - задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на домоволодіння АДРЕСА_1.

Розділити домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом виділяння в натурі ОСОБА_1 кімнати 4-3 площею 11,4 м.кв., кімнати 4-5 площею 5,8 м.кв., коридору 4-2 площею 10,6 м.кв., з урахуванням приміщень 4-І площею 0,7 м.кв., 4-1 площею 8,1 м.кв., 4-4 площею 2,0 м.кв, а також сараю літ.Т.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення 4-5 (кімната) у житловому будинку літ. А-1 площею 5,8 м.кв., приміщення 4-3 (кімната) у житловій прибудові літ. АІ-1 площею 11,4 м.кв., приміщення 4-2 (коридор/сіні) у житловій прибудові літ. АІ-1 площею 10,6 м.кв., приміщення 4-1 (кухня) у прибудові літ. а1 площею 8,1 м.кв., приміщення 4-4 (туалет) у тамбурі літ. а3 площею 2,0 м.кв., приміщення 4-І у тамбуру літ. а5 площею 0,7 м.кв. та сарай літ. Т, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька О.Г. Крупко