РІШЕННЯ
іменем України
2014/2-713/11
2/2014/68/2012
12.06.2012 Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого Пархоменко М.О.
за участю секретаря Онацької В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Змієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Зміївська державна нотаріальна контора, Геніївська сільська рада Зміївського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення фактів, що мають юридичне значення,
встановив:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_2, з вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся ОСОБА_3 На випадок своєї смерті бабуся залишила заповіт, відповідно до умов якого все своє майно, яке б воно не було, з чого б воно не складалося та яке на день смерті виявиться їй належне вона в цілому заповіла йому - позивачу по справі. Заповіт до цього часу ніким не змінено та не скасовано. Він є онуком померлої, а відповідач по справі -сином. Його батько -ОСОБА_4 помер, а тому, в разі відсутності заповіту, він мав би право на спадкування за право представлення тієї часини, яка належала б його батькові, якби він був живий на час відкриття спадщини, однак за наявності заповіту він повинен успадкувати все майно, що належало бабусі. Станом на момент смерті бабусі він постійно проживав разом з нею, доглядав за нею, тримав у чистоті місце, де вона лежала, а після смерті приймав участь у похованні бабусі. Після смерті бабусі він не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки, він є особою юридично необізнаною, смерть бабусі тяжко переживав, не має достатньо коштів на придбання комп'ютера з виходом в глобальну мережу Інтренет, а тому не може слідкувати за змінами в законодавстві. Крім того, у нього на руках залишився заповіт та всі документи на будинок і вважав, що їх наявність є достатньою підставою щоб бути власником майна. Вважав, що факт проживання разом зі спадкодавцем станом на момент його смерті свідчить про прийняття спадщини. Про те, що необхідно звертатися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини він дізнався від нотаріуса, який в усній формі повідомив його про таку необхідність, оскільки, він пропустив строк для звернення до нотаріальної контори та у свідоцтві про його народження, паспорті та в свідоцтві про смерть бабусі наявні помилки в прізвищі, що унеможливлює прослідкувати родинні відносини між ним та померлою бабусею.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1, просив позов задовольнити та визначити йому додатковий строк в два місяці для подання заяви до Зміївської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та встановити факт родинних відносин, визнавши, що він є онуком померлої ОСОБА_3
18 серпня 2012 року ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та, крім вказаного, просив суд встановити факт прийняття ним спадщини після смерті 03 серпня 2012 року ОСОБА_3, посилаючись на те, що на момент смерті бабусі він мешкав разом з нею та вважається таким, що прийняв спадщину після померлої.
06 червня 2012 року ухвалою Зміївського районного суду Харківської області за заявою позивача позовні вимоги в частині встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_3 залишено без розгляду.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_5, який діє на підставі угоди про надання правової допомоги, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові.
У судовому засіданні відповідач та його представник ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги не визнали, з підстав не доведеності поважності причин пропуску строку для подання заяви до нотаріальної контори.
Третя особа - Зміївська державна нотаріальна контора до суду не з'явилася, повідомлялася належним чином, причини неявки суд не повідомила.
Третя особа -представник Геніївської сільської ради Зміївського району у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу слухати без участі представника.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Виходячи з положень ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с. 13).
На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а.с. 14).
Згідно сповіщення Зміївської державної нотаріальної контори від 13 травня 2011 року №862/02-14, ОСОБА_1 повідомлено, що йому необхідно з'явитися до нотаріальної контори з метою вирішення питання оформлення спадкових прав в безспірному порядку (а.с. 19).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, відповідно до чинного цивільного законодавства України, прийняття спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.
Оскільки, позивач постійно не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, про що свідчать матеріали справи та не заперечувалося і самим позивачем, то ОСОБА_1, якщо бажав прийняти спадщину, повинен був звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою.
Але позивач, наданим йому законодавством правом не скористався, вважаючи наявність складеного померлою ОСОБА_3 на його ім'я заповіту достатньою підставою для прийняття спадщини.
Можливість визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини, який пропущено з поважних причин, передбачена ст. 1272 ЦК України.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування»роз'яснив судам, що поважними причинами пропуску строку є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У якості причин пропуску строку із зверненням до нотаріальної контори ОСОБА_1 зазначає свою юридичну необізнаність, відсутністю комп'ютера тощо. Але все це не є об'єктивними та непереборними труднощами, тому не приймаються судом як поважні причини пропуску позивачем строку.
Позивач та його представник зазначали, що він (ОСОБА_1С.) у всякому випадку успадкував би частку у спадщині після померлої бабусі за правом предстаівлення, оскільки його батько -ОСОБА_4 помер до смерті його матері - ОСОБА_3 Однак, слід зазначити, що і в цьому випадку позивачу необхідно б було дотримуватися порядку та строків, передбачених ст. ст.1269, 1270 ЦК України.
Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про наявність спору, щодо поновлення строку, оскільки відсутні будь-які відомості, що позивач звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину із зазначенням підстав такої відмови.
Копії актів, доданих до матеріалів справи (а.с. 17, 18, 22, 81) суд не бере до уваги, оскільки позивач вимоги в частині встановлення факту сумісного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 на момент її смерті залишив без розгляду.
Показання допитаних у судовому засідання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в тій частині, в якій вони стосуються позовних вимог щодо надання додаткового строку для звернення із заявою до нотаріальної контори, суд не бере до уваги як належні та допустимі докази, оскільки, їх свідчення не містили інформацію щодо предмета спору в цій частині.
Враховуючи викладене, позивачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу, який би вказував на поважність причин пропуску строку, а тому позовні вимоги в частині визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.
Приймаючи таке рішення по справі, суд враховував позицію Вищого Спеціалізованого Суду України (ухвали від 09 листопада 2011 року, 10 жовтня 2011 року тощо) з аналогічних питань.
Щодо вимог про встановлення факту родинних відносин, а саме те, що померла ОСОБА_3 є бабусею ОСОБА_1, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факт, про встановлення якого просить позивач має для нього юридичне значення, для оформлення права власності на спадкове майно після смерті його бабусі.
Установлено, що в свідоцтві про народження позивача, його паспорті та в свідоцтві про смерть бабусі наявні помилки в прізвищі, а саме: в свідоцтві про народження та в паспорті його прізвище зазначене, як «ОСОБА_1», а в свідоцтві про смерть бабусі її прізвище вказане як «ОСОБА_3»(а.с. 11, 15; 12).
Допитані за клопотанням сторін по справі свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили той факт, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3
Таким чином, судом з вірогідністю встановлено, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 61, 209, 212-215, 256 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Зміївська державна нотаріальна контора, Геніївська сільська рада Зміївського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення фактів, що мають юридичне значення, задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин, визнавши, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є онуком ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий :