ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники:

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Антекс” (далі -Товариство) звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -Підприємець) основний борг у розмірі 30 087,16 грн., пеню у розмірі 2 231,15 грн., 3 % річних у розмірі 361,94 грн.

Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що воно, на виконання умов договору купівлі-продажу НОМЕР_2  (далі -Договір НОМЕР_2), поставило Підприємцю по накладних НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 товар, проте останній у повному обсязі за нього не розрахувався, що є підставою для стягнення відповідної заборгованості з урахуванням пені та 3 % річних на підставі норм ЦК України.

Рішенням господарського суду Сумської області від 31.10.2005 р. (суддя Левченко П.І.) позовні вимоги Товариства задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р. (колегія суддів: Демченко В.О., Такмаков Ю.В., Пушай В.І.) рішення господарського суду Сумської області від 31.10.2005 р. залишено без змін.

Вказані судові акти мотивовані тим, що Товариство довело факт поставки Підприємцю товару за Договором  НОМЕР_2 та накладними НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6  та факт неповного розрахунку за відповідний товар з боку Підприємця, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі норм ЦК України.

Підприємець звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р., у якій просить вказану постанову і рішення господарського суду Сумської області від 31.10.2005 р. відмінити. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Підприємець обґрунтовує тим, що господарський суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, не врахував доказів, які ним подавались, та не зупинив провадження по справі у зв'язку з вирішенням Конотопським МРВ в Сумській області матеріалів справи по факту шахрайських дій посадових осіб Товариства.

Товариство не скористалось правом, наданим ст. 111² ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Підприємця не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду постанови апеляційного господарського суду, яка оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін матеріали справи та доводи Підприємця, викладені, у касаційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємця не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між Товариством та Підприємством укладено Договір НОМЕР_2, у відповідності до умов якого на підставі накладних НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6.  Товариство поставило товар Підприємцю, однак останній повного розрахунку за цей товар не здійснив.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що Підприємець не надав господарським судам першої та апеляційної інстанції належних доказів (видаткових касових ордерів та квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку або інших розрахункових документів), які б підтверджували його твердження щодо оплати відповідного товару готівковими коштами. А тому апеляційний господарський суд правомірно не врахував у якості таких доказів подані Підприємцем акти звірки та накладні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першої ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною другою ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з наведених норм ЦК України, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємця основної суми боргу, пені та 3 % річних у зв'язку з невиконанням ним належним чином зобов'язань за Договором НОМЕР_2 є обґрунтованими.

Посилання Підприємця у касаційній скарзі на те, що апеляційний господарський суд безпідставно не зупинив провадження по справі, є необґрунтованим, оскільки ст. 79 ГПК України містить виключний перелік підстав для зупинення провадження у справі, до якого не входить підстава, зазначена Підприємцем у відповідному клопотанні (вирішення Конотопським МРВ в Сумській області матеріалів справи по факту шахрайських дій посадових осіб Товариства).

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємця не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ та 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р. у справі № 3/505-05 господарського суду Сумської області залишити без задоволення, а вказану постанову -без змін.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

           Суддя                                                                          В.І. Шаргало