УХВАЛА
25 вересня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Фоміна Ю.В.
суддів Михайловського В.І.,
Шеніна П.О.
прокурора Руденка В.І.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією пом. прокурора м.Коростеня на вирок Коростенського міськрайсуду від 11 липня 2007р.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, мешканець АДРЕСА_1, непрацюючий, судимий:
-27.09.1993 р. Коростенським міськрайсудом за ч.1 ст. 229 6 КК України на 2 роки виправних робіт з утриманням 20% заробітної плати;
- 30.04.96р. тим же судом за
ст. 229 6 ч.2 КК України на 2
роки 6 міс. позбавлення волі;
- 17.06. 199 8р. Коростенським
райсудом за ст. НІч.2 КК
України на 1 рік 8 місяців
позбавлення волі;
Справа №11-670 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Волкова Н.Я.
Доповідач :Шенін П.О.
2 - 24.X1. 2000р. Коростенським міськсудом за ст.ст.17 і 140 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі;
-27.01.2003р. тим же судом за ст.ст. 15 ч.2 і 185 ч.3, 71 КК України на 3 роки 3 міс. позбавлення волі,-був засуджений до позбавлення волі:
-за ч.3 ст.185 КК України - на 3 роки ;
-за ст. 186 ч.3 КК України - на 4 роки 2 місяці;
-за ст. 186 ч.2 КК України - на 4 роки.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обрано 4 роки 2 міс. позбавлення волі.
Запобіжний захід залишений тримання під вартою, строк відбування покарання обчислений з 13.Х1. 2006р.;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народження, мешканець АДРЕСА_2, непрацюючий, судимий 20.07. 2006 р. Коростенським міськрайсудом за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі з випробуванням і іспитовим строком 1 рік 6 міс-
за ч. 2 ст. 186 КК України був виправданий.
За вироком суду, 8.10.2006р. ОСОБА_1 із літньої кухні ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 викрав належне гр-ну ОСОБА_4 майно на суму 1788 грн. (5 аудіоплеєрів, 7 кавоварок, тощо).
В той же день о 15 й годині засуджений з цього ж місця викрав майно у згаданого потерпілого на суму 1120 грн.
14.10. 2006 р. о 13-й годині ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 придбати в нього магнітофон, який знаходиться у будинку АДРЕСА_3. Про намір викрасти це - не повідомив. ОСОБА_2 чекав біля домоволодіння, а ОСОБА_1 проник у приміщення літньої кухні, звідки викрав 4 магнітофони „ Сателіт" за 60 рн. на суму
3
240 грн. Далі ОСОБА_1 був викритий господаркою ОСОБА_2, яка почала його переслідувати. Частину майна ( 2 магнітофони) ОСОБА_1 передав ОСОБА_2, решту утримував і обидва вони втікли.
Тобто дії ОСОБА_1, початі як крадіжка, переросли у грабіж.
За тим же обвинуваченням ОСОБА_2 був виправданий, оскільки вину в суді не визнав. Суд зазначив у вироку, що прокурор не змінив в суді обвинувачення на ст.209 ч.І КК України, а ознак сумісного пограбування в діях ОСОБА_2 немає.
28.10.06р. о 13 год. ОСОБА_1 на території домоволодіння АДРЕСА_4 заволодів майном гр-ки ОСОБА_5 на суму 50 грн.( куркою та іншими речами). Будучи виявлений потерпілою, висловив на її адресу погрозу застосування насильства, що не є небезпечним для її життя та здоров'я. Далі - зник з майном з місця події.
В апеляції пом. прокурора м.Коростеня просить скасувати вирок з направленням справи на новий судовий розгляд. Мотивом цього вказані:
- невірне і безпідставне виправлення ОСОБА_2 за вчинене разом із ОСОБА_1им пограбування майна 14.10.06 року ;
-неправиьне виключення із обвинувачення ОСОБА_1а такої кваліфікуючої ознаки, як пограбування за попередньою змовою групою осіб. Це потягло за собою призначення невідповідного скоєному і особі винного покарання.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який апеляцію підтримав в обсязі зазначеного в неї, засудженого ОСОБА_1, який просить залишити без зміни вирок суду 1-ої інстанції, перевіривши справу, задовольняє з наступних міркувань.
Згідно вимог ст.ст. 323 і 327 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим, а також мотивованим.
На а.с. 187 суд проаналізував певну кількість доказів по справі і зробив висновок про непричетність ОСОБА_2 до інкримінованого йому злочину. Однак колегія суддів знаходить цей висновок місцевого суду передчасним, оскільки у вироку дана оцінка не усім доказам по епізоду пограбування потерпілої ОСОБА_3 14.10.06 року.
Під час досудового слідства ОСОБА_2 14.Х1. 2006 року дав пояснення, що побачив, як до нього біжить „ ОСОБА_1" ( ОСОБА_1) з магнітофонами, а за ним - жінка, яка його сварила. Він зрозумів, що „ ОСОБА_1" викрав в неї магнітофони. Останній попросив допомогти йому, дав два магнітофони і вони разом втікли. По дорозі домовились, що він ОСОБА_2) залишить собі два магнітофони .Далі останній підкреслив, що зрозумів про викрадення ОСОБА_1 магнітофонів і що людина бачить їх втікаючими з майном ( а.с. 64-64 ).
В якості підозрюваного ОСОБА_2 заявив: „Про крадіжку магнітофонів, я дізнався після її скоєння, спочатку переслідування я став
4 допомогати ОСОБА_1у, щоб скоріше втікти, щоб ніхто не сказав, що я також скоїв крадіжку". ( а.с. 71).
На а.с. 100 ОСОБА_1 показував, що ОСОБА_2 допомогав йому втікти з викраденим.
28. ХП. 06 р. останньому було пред'явлено конкретне обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України у пограбуванні групою осіб( а.с. Ш).
Вину в цьому ОСОБА_2 визнав повністю (а.с. 112), які ОСОБА_1 ( а.с. 95; зв.97).
Під час закінчення досудового слідства обидва обвинувачених будь-яких заяв не робили( а.с. 122,124).
В суді ОСОБА_2 визнав вину частково( а.с. 175, 176 , зв.), а ОСОБА_1-повністю (а.с. 174,зв.).
На а.с. 182 ОСОБА_2 заявив, що під час досудового слідства він вину визнавав і його покази відповідають дійсності."
Як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 є особами, які притягувались до кримінальної відповідальності і у певній ступені обізнані щодо законності або незаконності діяння-.
Згідно вимог ст. ст. 26 і 28 КК України, злочин може бути вчинений групою осіб без попередньої змови ( ч. 1 ст. 28 КК ), а також за попередньою змовою ( ч. 2 цього Закону).
Тому висновок суду про відсутність доказів причетності ОСОБА_2 до інкримінованого злочину не грунтується на матеріалах справи і наведених вище доказах. Якщо ОСОБА_2 не був спочатку обізнаний про умисел ОСОБА_1а, то пізніше, за його ж поясненнями, зрозумів їх протиправність, допоміг ОСОБА_1у втікти із викраденими речами при наявності факту їх переслідування потерпілою.
Тому цим діям ОСОБА_1а і ОСОБА_2 при новому розгляді справи слід надати правильну юридичну оцінку ; не обмежуватись лише їх поясненнями в суді, а дослідити наведені докази ( їх покази, як і покази потерпілої по епізоду 14.10.06р.) під час досудового слідства. При цьому врахувати як положення ч. 2 ст. 28 КК , так і ч.1 ст. 28 і ст. 26 КК України.
Якщо обсяг обвинувачення ОСОБА_1у не зміниться, йому слід призначити відповідне покарання, з дотриманням вимог ст. 65 КК України, оскільки він раніше був неодноразово судимий, в тому числі і за корисливі злочини.
По даній справі ОСОБА_1 вчинив декілька епізодів злочинів, в тому числі тяжких. Вартість майна потерпілих, яким заволодів різними шляхами засуджений, не можна вважати малою.
Міра покарання ОСОБА_1у за заподіяне, саме 4 роки 2 місяці позбавлення волі, призначена фактично в мінімальних межах санкції ч.3 ст. 186 КК України. З врахуванням обставин справи , обсягу обвинувачення і даних про особу ОСОБА_1а в апеляції пом. прокурора обгрунтовано вказано, що вона не є виваженою.
При умові, що вина ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України при новому судовому розгляді справи не буде доведена, можливо обговорити
5 питання , чи містяться в діях першого ознаки іншого злочину ( не ст. 209 ч. 1 КК, а наприклад, ст. 198 КК України 2001 року).
На підставі наведеного і керуючись ст. 365 КПК України про перевірку вироку суду 1- ої інстанції лише в межах апеляції, колегія суддів касує вирок суду за вказаними мотивами і направляє справу на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів-
ухвалила:
Апеляцію пом. прокурора м. Коростеня задовольнити.
Вирок Коростенського міськрайсуду від 11.07.07 року щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати. Направити справу на новий судовий розгляд в той же суд , в іншому складі.
Міру запобіжного заходу зазначеним підсудним залишити раніше обраною.