Судове рішення #2338647
УХВАЛА

УХВАЛА

Іменем            України

2. 10. 2007 року   2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області   в складі:

головуючого                                    Романова О.В.

суддів                                               Велидчука В.М.,

Шеніна      П.О.

прокурора Селюченко І.І.

потерпілих                                     ОСОБА_1 і ОСОБА_2

розглянула у  відкритому  судовому засіданні  в  залі  суду  в  м.  Житомирі кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на  постанову Андрушівського районного суду    від 20.06. 2007р.

Цією постановою    відносно       ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження,

жителя             АДРЕСА_1, несудимого, інваліда П групи

та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народження , жительки АДРЕСА_2, непрацюючої, несудимої, має на утриманні неповнолітню дитину,-кримінальна справа за ч. 2 ст. 296 КК України в підготовчий частині судового засідання  була закрита  на підставі  ст.ст. 1 п. „б" і   „є",    6, 9   і 12   Закону України „ Про амністію" від 19.04. 2007 року.

За пред'явленим обвинуваченням, 26.08.2006 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 прийшли до помешкання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в АДРЕСА_3 , вчинили хуліганські дії і бійку з потерпілими. ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості. Крім того, ОСОБА_3 наніс удари ОСОБА_1 і спричинив ій легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.

Справа №11-678 2007р.                                      Головуючий у 1 інстанції   Палазюк В.М.

Доповідач: Шенін П.О.

 

2

В   апеляції   потерпілі ОСОБА_1 і ОСОБА_2   просять   скасувати постанову   суду,   як   незаконну.   Вважають,   що   до   суду   повинна   була направлятись кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ст. ст. 122 і 296 ч.2 КК України, а не лише за останнім законом. Крім того, суд 1-ої інстанції не розглянув їх цивільні позови до обвинувачених.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які апеляцію підтримали і пояснили, що під час досудового слідства та в суді 1-ої інстанції не заявляли будь-яких клопотань з приводу неправильності кваліфікації дій обвинувачених ( підсудних), думку прокурора про законність та обгрунтованість постанови суду, залишає апеляції без задоволення з наступних  мотивів.

Відповідними особами ( потерпілими, прокурором, тощо) ні під час досудового слідства, ні при попередньому розгляді справи або під час судових засідань 1-ої інстанції не заявлялись будь- які клопотання з приводу неправильності кваліфікації дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як і про повернення справи з   цього приводу на  додаткове розслідування.

У власну чергу, суд розглядав справу у межах того обвинувачення, яке було   пред'явлено ( ст.ст. 275-277 КПК України).

Обмежень прав потерпілиих ніхто не припускав.

Під дію закону про амністію підпадає як ч.2 ст. 296 КК , так і ст. 122 ч.1 КК України, про яку згадують апелянти.

Підстав для незастосування амністії до   підсудних у суду не було.

Цивільні позови потерпілих в такому випадку розглядаються в порядку не кримінального, а цивільного судочинства. Причому в основних процесуальних документах є згадки про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_2 підчас подій 26.08.06р.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

у хвалила:

Апеляції потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Андрушівського райсуду від 20.06.2007 року щодо ОСОБА_3  та ОСОБА_4  - без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація