АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження: № 22-ц/2090/ 3317/ 2012 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа №2-259 / 11 Головуючий 1 інстанції Подус А.С.

Категорія: витребування майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Міністерства Оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди

по апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 листопада 2011 року

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до Міністерства Оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування вказували, що вони мешкали у кімнатах гуртожитку АДРЕСА_1 . Проте після повернення від батьків в травні 2008 року вони позбавлені доступу в кімнати, які мали право використовувати до переселення в надану їм державну квартиру АДРЕСА_2, що знаходиться в новобудові і не пристосована для проживання через не підключення основних комунікацій. Належні їм кімнати гуртожитку надані ОСОБА_7, який двері не відчиняє і в кімнати їх не впускає. Тому просять витребувати з незаконного володіння ОСОБА_7 майно, яке знаходиться в кімнатах гуртожитку №НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3 шляхом зобов'язання ОСОБА_7 забезпечити ОСОБА_3 доступ до цих кімнат, в яких знаходиться належне позивачам майно, яке безпідставно відповідачем утримується. Неправомірними діями відповідача ОСОБА_7 їм заподіяна моральна шкода, яку вони оцінюють в 10000 грн. , бо змушені вселитися та мешкати в квартирі фактично непридатній для проживання, та присудити вказану грошову суму до стягнення на користь ОСОБА_3. Також просили стягти з ОСОБА_7 нараховану їм до оплати за користування кімнатами гуртожитку суму за комунальні послуги з травня 2008 року. ( а.с. 4-6, 19-21)

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 листопада 2011 року в позові ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ставиться питання про скасування рішення суду 1 інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення по суті їх позовних вимог, бо ними доведено наявність у них права на розпорядження кімнатами гуртожитку, які вони займали до переселення у надану їм державну квартиру в новобудові, де мешкати неможливо через відсутність комунікацій. В травні 2008 року відповідачі замінили двері в їх кімнатах гуртожитку і позбавили їх доступу до належного їм майна. Неправомірними діями відповідача ОСОБА_7 їм заподіяна моральна шкода. Позовні вимоги ними доведено , в тому числі і фактом відкриття працівниками КЕВ належних їм кімнат у їх відсутність та переміщення речей , що знаходилися в цих кімнатах , в інше місце. Просили витребувати із незаконного володіння Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова майно, вилучене ним із кімнат № 1,6,7 гуртожитку.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивачів, обговоривши наведені в скарзі доводи, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. ст. 10,11,60, 212,213 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виходячи із повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно змісту позовних заяв позивачі звернулися в суд з вимогою про витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_7 шляхом зобов'язання його забезпечити доступ до кімнат гуртожитку АДРЕСА_1 та стягненню з ОСОБА_7 10000 грн. на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням права на користування та розпорядження належним йому майном ( а.с. 6,21)

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивачі мали у користуванні кімнати гуртожитку АДРЕСА_1 , в яких були зареєстровані до 1 серпня 2007 року. На підставі ордеру від 4 жовтня 2006 року позивачам надана трьохкімнатна квартира АДРЕСА_2. В зв'язку із наданням житла позивачами підписано зобов'язання про звільнення приміщень гуртожитку. В травні 2008 року позивачі на підставі ордеру заселили надану їм квартиру . Згідно протоколу засідання житлової комісії Харківського гарнізону від 11 грудня 2008 року прийнято рішення про надання ОСОБА_7 кімнати гуртожитку НОМЕР_1 додатково до раніше наданих йому кімнат АДРЕСА_1 зі зняттям із квартирного обліку. В липні 2009 року позивачеві ОСОБА_3 направлена вимога про звільнення кімнат гуртожитку АДРЕСА_1 та передачі їх квартирному експлуатаційному відділу. На підставі наказу начальника КЕВ м.Харкова №26 від 15 лютого 2011 року створена комісія , відкрито кімнати гуртожитку АДРЕСА_1 , складено опис речей , розміщених в цих кімнатах , з переміщенням майна в інше приміщення. ( а.с. 12,22, 81, 83-84, 137, 164)

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник вправі витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним . Речові засоби захисту права власності застосовуються при безпосередньому порушенні права власності, зв'язаному з протиправними діями третіх осіб, що виключають чи обмежують здійснення власником своїх прав. Позов власника, який фактично не володіє, до не власника, який незаконно володіє, про вилучення майна в натурі підлягає захисту у разі порушення права володіння, користування і розпорядження одночасно. Під незаконним володінням слід розуміти всяке фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави.

Оцінюючи встановлені у справі обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо недоведеності факту незаконного, без відповідної правової підстави володіння та утримання відповідачем ОСОБА_7 належних позивачам речей в кімнатах АДРЕСА_1. Також суд першої інстанції вважав недоведеним заподіяння позивачам моральної шкоди внаслідок безпідставного утримання належного їм майна в кімнатах гуртожитку , які в користуванні ОСОБА_7 не перебували.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим у справі обставинам, вимогам закону, підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, і доводами апеляційної скарги не спростовується.

Предметом розгляду суду першої інстанції була вимога позивачів про витребування з незаконного володіння ОСОБА_7 майна, яке знаходиться в кімнатах гуртожитку №НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3 , шляхом зобов'язання ОСОБА_7 забезпечити ОСОБА_3 доступ до цих кімнат, та відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_7

Позивачами відповідно до вимог ст. 31 ЦПК України позовні вимоги не змінювалися.

Майном, як особливим об'єктом згідно до ст..190 ЦК України вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

За своїм змістом позовна заява ОСОБА_3 не містить вимоги про витребування певного майна ( речей, визначених індивідуальними або родовими ознаками) , які безпідставно утримуються відповідачами.

Вимога , викладена в апеляційній скарзі позивачів, про витребування із незаконного володіння КЕВ м.Харкова Міністерства оброни України належного ОСОБА_3 майна , вилученого із кімнат АДРЕСА_1 на підставі акту від 17 лютого 2011 року , знаходиться за межами вимог, які були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Позивачі не позбавлені права звернення в суд з позовом до особи, яка утримує майно , описане на підставі акту комісії КЕВ м.Харкова від 17 лютого 2011 року .

Вимог про вселення в приміщення гуртожитку позивачі не пред'являли. За таких обставин твердження позивача ОСОБА_3 про порушення відповідачами права його сім'ї на проживання в кімнатах гуртожитку знаходяться за межами позовних вимог, які були предметом розгляду в суді першої інстанції у даній справі, і на висновки суду першої інстанції не впливають.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами.

Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про задоволення позову .

Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді