ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 7 " червня 2012 р. Справа 5023/537/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1 (довіреність б/н від 07.06.2010р.), ОСОБА_2 (довіреність №05-01 від 05.01.2012р.)

1-го відповідача -не з*явився

2-го відповідача -ОСОБА_3, ОСОБА_4 (довіреність від 16.05.2012р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Полтава (вх. № 1421Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2012р. у справі № 5023/537/11 (суддя Погорелова О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера», м. Харків

до 1)Приватної фірми «Левада -7», м. Харків

2) Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Полтава

про стягнення 206916,68 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012р. позивач -ТОВ «Тера»звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з Фізичної-особи підприємця ОСОБА_5 та ПП «Левада-7»161780,05 грн. основного боргу, 32194,23 грн. інфляційних втрат, 12942,40 грн. 3% річних, усього у розмірі 206916,68 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.03.2012 р. по даній справі в задоволенні позовних вимог стосовно першого відповідача -Приватної фірми «Левада - 7»відмовлено. Позовні вимоги стосовно Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 задоволені повністю, стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера»- 161780,05 грн. заборгованості, 32194,23 грн. інфляційних, 12942,40 грн. 3% річних, 4138,33 грн. судового збору. Скасовані запобіжні заходи, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області №1з-12 від 01.02.2012р. відносно Приватної фірми «Левада - 7».

2-й відповідач, не погодившись з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частини стягнення з ФОП ОСОБА_5 206916,68 грн. і прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Левада-7»зазначено, що 1-й відповідач погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно стягнення з 2-го відповідача заявленої позивачем суми боргу, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з посиланням на необґрунтованість її доводів.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не підтверджені матеріалами справи, а є припущенням апелянта, яке не має документального підтвердження, вважає рішення господарського суду Харківської області законним та обґрунтованим, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 без задоволення.

За клопотанням апелянта розгляд даної справи відкладався.

5.06.2012р. апелянт звернулась до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення справи №5023/2212/12 за позовом ФОП ОСОБА_5 до ТОВ «Тера»про визнання договору недійсним. Зазначене клопотання відхилене колегією суддів, як необґрунтоване, оскільки апелянтом не надано доказів того, що справа №5023/2212/12 пов'язана обставинами з даною справою, так як, з додатку до клопотання апелянта -ухвали господарського суду Харківської області від 21.05.2012р. не вбачається який саме договір позивач просить визнати недійсним, інших доказів апелянтом в обґрунтування зазначеного клопотання не надано.

05.06.2012р. до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких апелянтом зазначено, що спірне рішення господарського суду Харківської області він вважає незаконним та прийнятим в супереч Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення», просить залучити до матеріалів справи додаткові документи, які долучені колегією суддів, призначити у справі почеркознавчу експертизу на предмет виконання ОСОБА_5 підпису на спірному договорі; скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2012р., прийняти нове про відмову в позові.

7.06.2012р. від апелянта надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначає, що спірне рішення прийнято з неповним з'ясуванням всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального права, оскільки судом першої інстанції залишено поза увагою факт передчасності звернення позивача з даним позовом, так як в матеріалах справи відсутня вимога до відповідачів про сплату боргу в розумінні ст. 530 ЦК України.

1-й відповідач не скористався правом на участь свого представника в судовому засіданні, передбаченим статтею 22 ГПК України, про причини неявки суд не повідомив Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2006 року між ТОВ «Тера»(позивач) та ФОП ОСОБА_5 (2-й відповідач) був укладений договір доручення № 3 на покупку векселів, відповідно до п. 1.1 якого позивач доручає, а 2-й відповідач приймає на себе обов'язок на протязі строку дії договору надати позивачу послугу щодо розшуку на ринку цінних паперів та викупу 2-х векселів, емітованих позивачем, шляхом укладення з третіми особами від імені, за рахунок та за дорученням позивача договорів на придбання вказаних векселів відповідно до вимог, які зазначені у п. 1.2 договору.

Згідно п. 1.2 договору доручення, предметом цього договору є вексель простий № 80351607207748 на суму 139960,05 грн., емітентом якого є ТОВ «Тера», та виписаний на користь ТОВ «Дніпро-Інвест»та вексель простий № 80351607207747 на суму 21820,00 грн., емітентом якого є ТОВ «Тера», та виписаний на користь ТОВ «Оліма», усього на загальну суму 161780,05 грн.

Відповідно до п. 3.1.1.договору, Повірений зобов'язаний, виконуючи дії від імені, за рахунок та в інтересах Доручителя, виконати юридичні дії по пошуку, придбанню (викупу) та передачі по двосторонньому акту Доручителю оригіналів векселів, вказаних в пункті 2.1, які є предметом цього договору, у їх векселедержателів від імені, за рахунок та по дорученню Доручителя, у відповідно до чинного законодавства.

До обов'язку Доручителя за даним договором входить забезпечити Повіреного грошовими коштами, необхідними для виконання цього договору (тобто у розмірі не меншім ніж номінальна вартість векселів, в казаних в п. 1.2 договору), у строк до 30.04.2006 року, перерахувавши грошові кошти на банківський рахунок Повіреного, а також забезпечити Повіреного в той же строк всіма необхідними документами, а також копіями векселів, які є предметом цього договору.

Пунктом 1.3 цього договору передбачено, що за необхідністю, а також у випадку вимог чинного законодавства України, Повірений залучає для проведення операцій по викупу вказаних в п. 1.2 договору векселів спеціалізованих суб'єктів підприємницької діяльності, які мають ліцензії на ведення професійної діяльності на ринку цінних паперів (діяльність по випуску та обігу цінних паперів).

Пунктом 3.1.5 цього договору передбачено, що у випадку неналежного виконання Повіреним доручення про викуп векселів на протязі строку дії цього договору, вказаного в п. 8.1, здійснити повернення отриманих від Доручителя грошових коштів з урахуванням вимог статті 625 ЦК України.

Відповідно до п. 8.1 договору, він вступає в силу з моменту його підписання та укладений на строк до 30.04.2009 року.

05.01.2009 року між позивачем та 1-м відповідачем був укладений договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель (1-й відповідач) у разі невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань 2-м відповідачем за договором доручення від 06.01.2006р. на пошук та придбання векселів, зобов'язується нести солідарну відповідальність перед позивачем в сумі, що дорівнює сумі грошових зобов'язань другого відповідача за договором доручення, а саме 161780,05 грн.

Згідно п. 2.2 договору поруки строк виконання грошових зобов'язань, що витікають з договору доручення від 06.01.2006р. на пошук та придбання векселів, встановлений до 30.04.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що платіжними дорученнями від 19.04.2006р. на суму 21820,00 грн., №20 від 16.03.2006р. на суму 44800,00 грн., №17 від 06.03.2006р. на суму 45000,00 грн., №18 від 10.03.2006р. на суму 45000,00 грн., від 23.04.2006р. на суму 260,05 грн., №24 від 12.04.2006р. на суму 4900,00 грн. (а.с. 17-19 т. 2) ним перераховано 2-му відповідачу, ОСОБА_5, грошові кошти у розмірі 161780,05 грн. В зазначених платіжних доручення в призначенні платежу є посилання на договір №3 від 06.01.2006р.

Проте, станом на день звернення з даним позовом до суду - 06.02.2012 року, свої зобов'язання за договором доручення 2-й відповідач не виконав.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позивачем своїх позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду з наступних підстав.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно ч. 1 ст. 1001 ЦК України, договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 ЦК України).

Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення (ч. 1 ст. 1004 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В матеріалах справи містяться докази отримання 2-м відповідачем грошових коштів на виконання дій передбачених умовами договору доручення -це платіжні доручення про перерахування платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Тера»на користь одержувача - ПП (Приватного підприємця) ОСОБА_5 на загальну суму 161780,05 грн., (а.с. 17-19 т.2), дата на номера яких вказані вище. Крім того, довідкою з банку №1653/04-2-01 від 07.05.2012р. підписаною головою правління ПАТ «Східно-Український банк «Грант», наданою позивачем в обґрунтування своїх вимог, підтверджується факт перерахування одержувачу платежу ПП ОСОБА_5, зазначену суму коштів. Ця довідка надана позивачем до матеріалів справи в належним чином оформленій копії.

Доказів здійснення 2-м відповідачем дій, виконання яких передбачено договором доручення №3 від 06.01.2006р. щодо пошуку та викупу на ринку цінних паперів векселів № 80351607207748 на суму 139960,05 грн., емітентом якого є ТОВ «Тера», та виписаний на користь ТОВ «Дніпро-Інвест»та вексель простий № 80351607207747 на суму 21820,00 грн., в матеріалах справи відсутні.

Статтею 33 ГПК України передбачений обов'язок кожної сторони довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, 2-й відповідач, Повірений по спірному договору, свої зобов'язання по договору доручення не виконав, у строк, передбачений в договорі для здійснення ним дій щодо пошуку та викупу векселів - таких дій не здійснив, гроші отримані від Доручителя на виконання вказаний дій не повернув, чим порушив істотні умови даного договору.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовано, законно, та у відповідності з матеріалами справи, прийнято рішення про стягнення з 2-го відповідача суми основної заборгованості.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з другого відповідача крім 161780,05 грн. заборгованості, ще й 12942,40 3% річних та 32194,23 грн. інфляційних обґрунтована, та відповідає чинному законодавству. Розрахунок вказаних сум позивачем здійснений в позовній заяві.

Отже, до стягнення з 2-го відповідача підлягає 161780,05 грн. основної заборгованості, 12942,40 3% річних та 32194,23 грн. інфляційних.

Що стосується доводів апелянта щодо залишення судом першої інстанції факту передчасності звернення позивача з даним позовом, оскільки відсутнє звернення до відповідачів з вимогою про сплату боргу на підставі ст. 530 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору доручення №3 від 06.01.2006р. (пунктом 3.1.5) передбачений обов'язок Повіреного, ФОП ОСОБА_5, щодо повернення отриманих від Доручителя грошових коштів на суму 161780,05 грн. на здійснення дій, передбачених цим договором, у випадку неналежного виконання Повіреним доручення про викуп цінних векселів на протязі строку дії цього договору, вказаного в п. 8.1. Відповідно до п. 8.1 договору, він вступає в силу з моменту його підписання та укладений на строк до 30.04.2009 року.

Враховуючи, що в договорі доручення №3 від 06.01.2006р. сторони передбачили строк виконання цього договору, положення статті 530 ЦК України, щодо обов'язкового пред'явлення боржнику вимоги про сплату боргу, на ці правовідношення не поширюються.

Отже, неправомірним є твердження апелянта стосовно передчасності звернення позивача з даним позовом.

Також , апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відмови в позові стосовно 1-го відповідача -Приватної фірми «Левада-7», з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2009 року між позивачем та 1-м відповідачем був укладений договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель (1-й відповідач) у разі невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань 2-м відповідачем за договором доручення від 06.01.2006р. на пошук та придбання векселів, зобов'язується нести солідарну відповідальність перед позивачем в сумі, що дорівнює сумі грошових зобов'язань другого відповідача за договором доручення, а саме 161780,05 грн. Згідно п. 2.2 договору поруки строк виконання грошових зобов'язань, що витікають з договору доручення від 06.01.2006р. на пошук та придбання векселів, встановлений до 30.04.2009 року.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (ч. 4 ст. 559 ЦК України).

Відповідно до п. 10.3 договору поруки строк його дії співпадає зі строком дії основного договору, тобто до 30.04.2009 року.

Тому, враховуючи, що термін дії договору поруки є закінченим, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для солідарного стягнення заборгованості з відповідачів та відмови в позові стосовно 1-го відповідача.

Колегія суддів відхиляє клопотання, заявлене в доповненнях до апеляційної скарги, про призначення почеркознавчої експертизи на предмет підписання ОСОБА_5 спірного договору, як безпідставного, оскільки воно не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вищенаведене свідчить, що доводи, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Тому, колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2012р. по справі № 5023/537/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1, ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особі-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2012р. по справі №5023/537/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 08.06.2012 р

Головуючий суддя Фоміна В.О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.