АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-4535/11

22ц-406/12 Головуючий по 1-й інстанції Нечволод В.В.

Суддя-доповідач: Бутенко С. Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Прядкіної О.В., Панченко О.О.

при секретарі Рибак О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на рішення Полтавського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2011 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання наказів незаконними, скасування наказів та поновлення на роботі.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Полтавського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2011 року зазначений позов задоволено.

Визнано незаконними та скасовано накази ПАТ «УкрСиббанк» № 529-ВК від 23.12.2010 р. про звільнення ОСОБА_2 з роботи за ч. 3 ст. 40 КЗпПУ та № 467-ВК від 12.11.2010 р. та № 519-ВК від 16.12.2010 р. про застосування відносно ОСОБА_2 заходів дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді начальника відділу розвитку та експлуатації торгівельної мережі в Полтавській області ЦРД ПАТ «УкрСиббанк».

Стягнуто з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 70447 грн. 95 коп.

Скасовано запис в трудовій книжці позивача за № 21 від 23.12.2010 р. та зобов'язано відповідача зробити відповідний запис.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати дане судове рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 08 серпня 2005 р. перебував у трудових правовідносинах з відповідачем, з 08 травня 2007 р. обіймав посаду начальника відділу розвитку та експлуатації торгівельної мережі в Полтавській області Центрального регіонального департаменту.

Наказами № 467-ВК від 12.11.2010 р. та № 159-ВК від 16.12.2010 р. до нього було застосовано дисциплінарні стягнення у виді догани, а наказом № 529-ВК від 23.12.2010 р. позивача звільнено з роботи на підставі ст. 40 п. 3 КЗпП України.

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 22, 23 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з'ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП правила й порядок застосування дисциплінарних стягнень.

За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановленні чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП) і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.

Виходячи з цього, при звільненні працівника з підстав, передбачених даною нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких заходів стягнення згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України належать: догана та звільнення.

Звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення та допускається тільки за наявності вини працівника і у силу ст. 10 ЦПК України саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарних проступків.

Проте, як вбачається з копії наказу від 23 грудня 2010 р. № 529-ВК, звільняючи ОСОБА_2 з роботи відповідач обмежився лише загальним посиланням на систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, не зазначивши в чому полягає систематичне порушення позивачем трудових обов'язків в розумінні п. 3 ст. 40 КЗпП України.

За попередніми наказом від 12 листопада 2010 р. № 467-ВК позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог додатку № 3 до наказу АТ «УкрСиббанк» № 464 від 30.06.2010 р. «Вимоги інформаційної безпеки до використання електронної пошти в АТ «УкрСиббанк»; наказом від 16 грудня 2010 р. № 519-ВК - за грубе порушення вимог розділу «Посадові обов'язки» Посадової інструкції начальника відділу розвитку та експлуатації торгівельної мережі в Полтавській області ЦРД АТ «УкрСиббанк» від 20.04.2010 р.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні вказаних дисциплінарних проступків та відсутність у відповідача правової підстави для застосування до позивача дисциплінарних стягнень у виді доган та звільнення з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне порушення трудової дисципліни.

При цьому судом першої інстанції дотримано вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

У відповідності до ст. 235 КЗпП України поновлюючи на роботі позивача суд обґрунтовано стягнув на його користь з відповідача 70447 грн. 95 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в межах встановленого законом строку.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити.

Рішення Полтавського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С. Б. Бутенко

Судді: