АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И"
17" січня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Виноградової Л.Є.,
суддів Кононенко Н.А., Сегеди С.М.,
за участю секретаря Тьосової Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину домоволодіння, поділ спадкового майна,-
В С Т А Н О В И Л А:
В травні 2005 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності на Ѕ частину жилого будинку.
При цьому вказувала, що 08 березня 1957р. позивачка вона. зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, у 1959р. на самовільно зайнятій земельній ділянці вони збудували будинок, який рішенням Ленінської райради м. Одеси № 480 від 09.06.1961р. був залишений їм для проживання, без оформлення права на будинок та земельну ділянку, рішенням виконкому Одеської міської Ради № 316 від 27 липня1996р. ОСОБА_4 була надана земельна ділянка, площею 585 кв.м. по АДРЕСА_1 у постійне користування для обслуговування жилого будинку та господарських споруд. Крім того, був також затверджений акт міської міжвідомчої комісії про прийняття до експлуатації жилого будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, який необхідно було зареєструвати в КП „ОМБТІ і РОН" та отримати свідоцтво про право приватної власності на домоволодіння. ОСОБА_4 звернувся в КП „ОМБТІ і РОН", йому був виданий технічний паспорт на домоволодіння, однак свідоцтво про право власності він не зміг отримати, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Посилаючись на ці обставини, позивачка просила суд виділити її частку у спільній частковій власності та визнати за нею право власності на Ѕ частку домоволодіння АДРЕСА_1, а за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - спадкоємцями після померлого ОСОБА_4 визнати по ј частці вищевказаного домоволодіння.
Протягом розгляду справи позивачка неодноразово уточнювала та збільшувала позовні вимоги. Так, в заяві від 23 червня 2005р. вона просила додатково встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнати за ними по ј частці спірного домоволодіння, 19 травня 2005р. вона подала уточнену позовну заяву просила визнати частково недійсним заповіт ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом
_____________________________________________________________________________________________
Справа №22ц-1590/303/2012 р.
Головуючий у першій інстанції - Кисельов В.К.
Доповідач - Виноградова Л.Є.
Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 у реєстрі № 409 від 11.02.2000р. (а.с.23) Вищевказані позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки будинок був збудований під час шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_4 не має право заповідати весь будинок, а тільки Ѕ частку вищевказаного будинку.
ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, вказуючи, що 11 лютого 2004р. ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого заповів 2/3 частки спірного будинку відповідачці ОСОБА_2, а 1/3 частину будинку залишив йому. Після смерті батька ОСОБА_3 своєчасно звернувся до нотаріальної контори із завою про прийняття спадщини. Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки були відсутні правовстановлюючі документи на домоволодіння. Позивач також вважає, що ОСОБА_1 не має право на визнання за нею Ѕ частки домоволодіння, оскільки шлюб між нею та ОСОБА_4 був розірваний у 1977р., а після того позивачка не зверталась в суд з позовом про поділ майна.
Тому, ОСОБА_3 просив визнати за ним право власності на 1/3 частку домоволодіння та виділити йому у користування 1/3 частину будинку, а саме літ. „А" жилу кімнату 1-2, пл. 12 кв.м., кухню літ. „Б", сарай „В", гараж „Ж" . Крім того, ОСОБА_3 просив виділити йому у користування земельну ділянку під приміщення, які виділяються.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 червня 2007 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності на Ѕ частину жилого будинку - задоволено частково.
Визнано частково недійсним заповіт ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 у реєстрі № 409 від 11.02.2000р.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_1
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом, після померлого ОСОБА_4
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом, після померлого ОСОБА_4.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину домоволодіння, поділ спадкового майна, визначення порядку користування земельною ділянкою - відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поділ спадкового майна в натурі - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 державне мито в доход держави у розмірі 283 гривні 33 копійки, з ОСОБА_2 державне мито в доход держави у розмірі 566 гривень 66 копійок, ОСОБА_1 від стягнення державного мита - звільнено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2 витрати за інформаційне-технічне забезпечення процесу у розмірі 30 гривень.
В апеляційній скарзі Одеська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені вимог ОСОБА_1 відмовити, в частині відмови в позові ОСОБА_3 залишити без змін, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 має право власності на Ѕ частку домоволодіння, як особа, що збудувала його разом з спадкодавцем в період шлюбу.
Цей висновок суду підтверджується матеріалами справи, не оспорюється сторонами, відповідає вимогам ст. 22 КпШС України.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 побудувала домоволодіння на земельній ділянці, що належним чином не передавалася їй у власність не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки рішенням Виконкому Одеської міської ради № 316 від 27 липня1996р ОСОБА_4 була надана земельна ділянка, площею 585 кв.м. по АДРЕСА_1 у постійне користування для обслуговування жилого будинку та господарських споруд, а також затверджений акт міської міжвідомчої комісії про прийняття до експлуатації жилого будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 і зобов'язано КП ОМБТІ та РОН видати свідоцтво приватної власності на будівлю (а.с. 15).
Що стосується рішення суду в частині визнання права власності за спадкоємцями - дітьми ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то в цій частині судове рішення підлягає скасуванню, оскільки ст.ст. 1297-1299 ЦК України передбачають отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса, а потім спадкоємці зобов'язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, а право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємців з моменту державної реєстрації цього майна.
На підставі наведеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Одеської міської ради частково задовольнити, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 червня 2007 року в частині визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом, після померлого ОСОБА_4 та визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом, після померлого ОСОБА_4 скасувати і постановити нове рішення в цій частині про визнання права за спадкоємницею ОСОБА_2 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 право на 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом та визнання за спадкоємцем ОСОБА_3 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 право на 1/6 частку домоволодіння АДРЕСА_1
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя Л.Є. Виноградова
Судді колегії Н.А. Кононенко
С.М. Сегеда