ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/1707/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Троценко О.О. Плохий О.І. Мусіна М.І. Карпенко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Титан»до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, до старшого контролера Контрольно-ревізійного відділу в м.Дніпропетровську Горбенко Тетяни Володимирівни про визнання неправомірними дій відповідача-2 та визнання незаконною і скасування вимоги відповідача-1 № 060415/2014 від 08.07.2011р., -
ВСТАНОВИВ:
24.01.2012 року Комунальне підприємство «Титан» звернулося з позовом до В-1 Контрольно-ревізійного відділу в м. Дніпропетровську, до В-2 - старшого контролера-ревізора Контрольно-ревізійного відділу в м. Дніпропетровську Горбенко Тетяни Володимирівни та просить:
1) Визнати неправомірними дії відповідача-2 - старшого контролера - ревізора Контрольно-ревізійного відділу в м. Дніпропетровську Горбенко Тетяни Володимирівни при складанні акту № 06-21/15 від 10.06.2011р. ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Титан» смт. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області за період - 01.01.2008р. по 31.03.2011р., які полягають у невиконанні під час ревізії вимог ст. 12 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», пункту 2, пункту 16, пункту 18 Постанови КМУ № 550 від 20.04.06р. «Про затвердження порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, порушенні вимог ст.62 Конституції України, а також у наданні безпідставних та протиправних висновків в частині:
- завдання матеріальної шкоди (збитків) КП «Титан» головними бухгалтерами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на загальну суму 5041,78 грн. внаслідок порушення при оприбуткуванні канцелярських товарів (стор. 9-10 Акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.11р.);
- завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, яким завдано збитків КП «Титан» на суму 3949,09 грн. (стор. 18-19 акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.11р.);
- завдання діями колишнього начальника ОСОБА_11 матеріальної шкоди підприємству (КП «Титан») на загальну суму 1383,12 грн. внаслідок списання праймера бітумного (стор. 19-20 акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.11р.);
- існування порушення при укладанні та виконанні цивільно-правових договорів з навантаження твердих побутових відходів (ТПВ), яким, на думку ревізорів, діями начальника підприємства ОСОБА_12 та колишнього начальника ОСОБА_11 завдано матеріальної шкоди підприємству (КП «Титан») на загальну суму 61371,01 грн. (стор. 27-28 акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.11р.);
- існування порушення, яким внаслідок не прийняття начальником КП «Титан» ОСОБА_12 рішення про нарахування та перерахуванню до державного бюджету суми збитків від нестачі грошових коштів у касі підприємства завдано матеріальної шкоди державному бюджету у сумі 25 526,32 грн. (стор. 30-31 акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.11р.);
- провини головного бухгалтера КП «Титан» ОСОБА_10 в тому, що по бухгалтерському обліку підприємства обліковується кредиторська заборгованість у сумі 1512100,42 грн. перед КП ДОР «Облводоканал», яке фактично ліквідоване (стор. 31-32 акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.11р.);
- існування порушень, що призвели до матеріальних збитків державному бюджету на суму 3629,09 грн. та до матеріальної шкоди підприємству на суму 2805,00 грн. (стор. 38-39 акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.11р.).
2) Визнати незаконною та скасувати вимогу № 060415/2014 від 08.07.2011р. відповідача-1 - Контрольно-ревізійного відділу в м. Дніпропетровську «Про вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень» в частині внесених до неї наступних недостовірних та незаконних вимог:
- відшкодувати в повному обсязі списання на витрати вартості ТМЦ без оприбуткування їх по бухгалтерському обліку підприємства на загальну суму 5041,78 грн., при відсутності документів, що підтверджують їх витрачання (відомості видачі цих товарів), що є порушенням вимог п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ із змінами, п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок підприємства в сумі 5041,78 грн., в тому числі особами, винними у безпідставному списання ТМЦ, відповідно до законодавства, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи (п.7 вимоги № 060415/2014 від 08.07.2011р. «Про вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень»);
- відшкодувати в повному обсязі зайву оплату вартості ремонтних робіт у загальній сумі 3949,09 грн., що є порушенням п.1.3.1 Ресурсних елементних кошторисних норм ДБН Д.2.4-8-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174 із змінами та доповненнями, шляхом перерахування ТОВ «Гестор» грошових коштів у сумі 3949,09 грн. на розрахунковий рахунок підприємства, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи (п.8 вимоги № 060415/2014 від 08.07.2011р. «Про вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень»);
- відшкодувати в повному обсязі безпідставне списання праймеру бітумного з обліку підприємства на загальну суму 1383,12 грн., що є порушенням вимог п.5,8,16 П (С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. № 246, шляхом внесення коштів винними особами на розрахунковий рахунок підприємства коштів в сумі 1383,12 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи (п.12 вимоги № 060415/2014 від 08.07.2011р. «Про вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень»);
- відшкодувати в повному обсязі недоотримання державним бюджетом суми збитку від встановленої нестачі грошових коштів в касі підприємства та основних засобів в загальній сумі 29155,41 грн., що є порушенням п.1 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996р. № 116, п.5 П (С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом МФУ від 08.10.1999р. № 237, шляхом стягнення з винних осіб коштів у сумі 29155,41 грн., в тому числі проведення претензійно-позовної роботи, з подальшим перерахуванням в дохід Державного бюджету (п.3 вимоги № 060415/2014 від 08.07.2011р. «Про вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень»).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем-1 - КРВ в м. Дніпропетровську здійснювалася планова ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2008р. по 31.03.2011р. Ревізія проводилася старшим інспектором-ревізором Горбенко Т.В. у період з 10.05.2011р. по 10.06.2011р. за результатами якої було складено акт № 06-21/15 від 10.06.2011р. та в подальшому була направлена на адресу позивача відповідачем-1 письмова вимога № 060415/2014 від 08.07.2011р. «Про вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень» в якій відповідач-1 вимагає від позивача виконати певні дії. Позивач не погоджується з діями відповідача-2 та з приписами вказаної вимоги відповідача-1 посилаючись на те, що оприбуткування ТМЦ - канцелярських товарів на підприємстві позивача підтверджено товарним чеком та авансовим звітом підзвітної особи, які є первинними документами та фіксують факт здійснення господарської операції - придбання та надходження на підприємство канцелярських товарів, списання таких товарів проводилося на рахунок 92 Адміністративні витрати та на рахунок 221 Малоцінні та швидкозношувальні предмети. Факт користування під час ревізії працівниками підприємства канцелярськими товарами та наявність вже використаних, свідчить про використання підприємством закуплених канцелярських товарів, паперу, бланків та іншого навіть при відсутності розписів працівників про їх отримання. Під час перевірки інспектор-ревізор порушив ст. 12 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», оскільки мав повноваження відібрати пояснення у працівників, однак цього обов'язку не виконав у зв'язку з чим позивач звернувся до працівників підприємства за поясненнями стосовно того, чи отримували вони канцелярські товари та були отримані додаткові письмові пояснення працівників підприємства, які доводять належне витрачання канцтоварів, що, на думку позивача, свідчить про незаконність приписів п. 7 вимоги КРУ від 08.07.2011р. Позивач не погоджується і з приписами п.8 вимоги від 08.07.2011р. та вважає, що відповідач-1 прийшов до помилкового висновку про завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт та завданню збитків КП «Титан» на суму 3949,09 грн., оскільки в даному випадку проведене облаштування відноситься до норм 32, тому є виключенням в розумінні п.1.2.5 Ресурсних елементних кошторисних норм ДБН Д.2.4-8-2000У та посилання відповідачів-1,2 на ресурсні нормативи Р 8-32-3 є взагалі помилковими, оскільки в них не має витрат на влаштування примикань, в цих нормах не враховано витрати ресурсів на це. Отже, на думку позивача, окреме врахування облаштування підкатів вентиляційних каналів (в акті - труб) є повністю правомірним. Не погоджується позивач і з приписами п.12 вимоги від 08.07.2011р., оскільки на думку позивача підприємство не зазнало шкоди у розмірі 1383,12 грн., так як фактичні обставини справи та докази вказують на передання праймера бітумного "ISOBOX" відро 20 л. в кількості 6 шт. до ТОВ «Гестор», яке використало цей праймер за його цільовим призначенням під час проведення ремонтних робіт покрівлі будинків на замовлення позивача, а допущена помилка з не оформлення акту приймання-передачі праймеру є формальним незначним порушенням законодавства, що регулює порядок відображення фіксування передачі (вибуття) матеріалів, що в даному випадку доказово не підтверджує завдання шкоди позивачеві діями його колишнього начальника ОСОБА_11 Позивач також вважає п.1 вимоги від 08.07.2011р. незаконним в частині провини головного бухгалтера в тому, що по бухгалтерському обліку підприємства обліковується кредиторська заборгованість в сумі 1512100,42 грн. перед КП ДОР «Облводоканал», яке фактично ліквідовано, оскільки до посадових обов'язків головного бухгалтера не віднесено здійснення перевірки діяльності підприємств - кредиторів та зясування питання чи не є вони ліквідованими, у зв'язку з чим висновки в акті ревізії є помилковими, а тому дії відповідача-2 в цій частині слід визнати неправомірними. Не погоджується позивач і з п.2 вимоги КРВ у м. Дніпропетровську від 08.07.2011р. в частині існування порушення при укладенні та виконанні цивільно-правових договорів з навантаження твердих та побутових відходів (ТПВ) за якими підприємству завдано матеріальної шкоди на загальну суму 61 371,01 грн., оскільки такі висновки є надуманими, базуються лише на не підтверджених припущеннях та суперечать ст. 62 Конституції України, оскільки роботи за цими договорами виконувалися підсобними робітниками, що підтверджується цивільно-правовими договорами, актами приймання-здачі робіт, які містять у собі відомості про господарську операцію та які є первинними документами та повністю відповідають вимогам діючого законодавства. Позивач також не погоджується і з приписами п.3 вимоги від 08.07.2011р. в якому вимагається відшкодувати збитки від нестачі грошових коштів в касі підприємства та основних засобів на суму 29 155,41 грн., оскільки, на думку позивача, відповідачами-1, 2 не були повно встановлені обставини справи та через невірне застосування законодавства зроблені помилкові висновки, так як винна особа у скоєнні цього злочину була засуджена за вироком суду та у межах кримінальної справи позов КП «Титан» про відшкодування шкоди було задоволено з урахуванням часткового його погашення винною особою - ОСОБА_13, а тому висновок відповідачів-1,2 відшкодування вказаних збитків ще й керівником підприємства є помилковим. Є безпідставною та передчасною вимога КРВ в м. Дніпропетровську в частині встановлення порушень, що призвели до матеріальних збитків державному бюджету на суму 3629,09 грн. та матеріальної шкоди підприємству на суму 2805,00 грн., оскільки кримінальна справа по факту викладення основних засобів ще не була розглянута судом, винна особа правоохоронними органами не знайдена за заявою, поданою до правоохоронних органів посадовими особами позивача, а тому не має до кого пред'являти позов про відшкодування збитків.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечують та просять відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем до ревізії не було надано підтверджуючих документів щодо використання працівниками підприємства саме канцелярських товарів, які були придбані згідно наданих до ревізії чеків. Також, відповідно до пояснень, наданих працівниками підприємства до заперечень, вони отримували канцелярські товари для ведення роботи, однак не надано жодного документу, що підтверджує факт того, що їм були видані та використовувались ними саме канцелярські товари, які були придбані згідно наданих до ревізії чеків, а не безоплатно отримані, тощо. Також, підприємством при виконанні ремонтних робіт за адресами вул. Станційна, 1 та вул. Станційна, 3 обсяг робіт обраховано по повній площі покриття без вирахування площі, займаної трубами, проте було враховано їх облаштування. В ході ревізії шляхом перевірки правильності визначення вартості виконаних ремонтних робіт при перевірці актів ф. КБ-2в за жовтень 2008 року встановлено, що ремонтно-будівельні роботи завищено внаслідок застосування ресурсного нормативу Р 8-32-3 «Улаштування підкатів рулонних з наплавляємих матеріалів з застосуванням газополуменевих горілок, в два шари» в завищеному обсязі, а саме: в обсязі 32,6 м2 за адресою вул.Станційна, 1 та в обсязі 22.6 м2 за адресою вул. Станційна, 3. Актами контрольних обмірів не підтверджено наявність парапетів, які потребують влаштування примикань, та як наслідок здійснення витрат ресурсів на дані роботи. Відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» затвердженого наказом МФУ від 20.10.1999р. № 246 придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. В порушення вказаного пункту, праймер бітумний "ISOBOX", який закуплений за рахунок коштів, переданих на підставі рішення Меліоративненської сільської ради № 74/2-3 від 14.07.2008р. та застосовується для підготовки (ґрунтовки) поверхонь, що ізолюються перед укладанням покрівельних та ізоляційних матеріалів не було оприбутковано по бухгалтерському обліку підприємства. Як пояснив начальник КП «Титан» ОСОБА_12 праймер бітумний було передано до ТОВ «Гестор» для проведення ремонту покрівлі будинків. Проте акт передачі праймера бітумного підрядній організації ТОВ «Гестор» для проведення ремонтних робіт до перевірки не надано. Також, відповідач у запереченнях зазначає, що відповідно до п.1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Згідно з п.11.11 Інструкції № 69 від 11.08.1994р. всім дебіторам-підприємства-кредитори повинні передати виписки про їх заборгованість, які пред'являються інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори зобов'язані протягом десяти днів з дня отримання виписок підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення. До ревізії документи, що підтверджують направлення актів звіряння розрахунків до КП ДОР «Облводоканал» при проведенні щорічної інвентаризації у 2010 році не надано. В ході ревізії також встановлено, що підприємством за період з 11.06.2008р. по 31.03.2011р. безпідставно нараховано та виплачено винагороди за договорами цивільно-правового характеру за виконання робіт з навантаження ТПВ фізичним особам на загальну суму 61 371,01 грн. за роботу, яка не підтверджена жодним первинним документом, що є порушенням ст. 626 ЦК України, п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В порушення п.2.1 Положення від 24.05.1995р. № 88 в актах прийому-здачі робіт, наданих ревізії, відсутні найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, дата і місце складання, обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції ( у натуральному та/або вартісному виразі). Отже акти прийому-здачі робіт надані до ревізії не відображають мету та не підтверджують здійснення даної господарської операції. Крім того, відповідач вказує, що в порушення п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Дебіторська заборгованість» не відображено в активі ф. № 1 «Баланс» дебіторської заборгованості по розрахункам з винними особами щодо нестачі в сумі 21465, 69 грн.(сума нестачі), підприємством не відображено в пасиві Балансу кредиторську заборгованість по розрахункам з бюджетом в сумі 25526,32 грн. (суму збитку від нестачі), що як наслідок призвело до заниження зобов'язань підприємства перед бюджетом. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.1996р. № 116. Відповідно до статті 10 цього Порядку № 116 із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, залишок коштів перераховується до Державного бюджету України. Виходячи з цього, суми перевищення розміру визначеного збитку над сумою фактичного розміру збитку підлягають перерахуванню в бюджет. Тобто, підприємство не може самостійно визначати розмір завданої шкоди від нестачі. Для його обчислення необхідно керуватися нормами Порядку № 116. Суми, які перевищують розмір відшкодування збитку направляються в Державний бюджет України у відповідності з нормами Порядку № 116. Щодо факту нестачі ТМЦ (зрошувач реактивний та монорельс під електричний візок) на суму 2805,00 грн. відповідач зазначає, що за результатами проведеної підприємством щорічної інвентаризації основних засобів та ТМЦ у 2010 році та інвентаризації, проведеної станом на 01.04.2011р. інвентаризаційною комісією нестач не виявлено. В той же час, до ревізії надано акт від 01.02.2010р., складений начальником ОСОБА_12 за його підписом, в якому мова йде про відсутність окремих ТМЦ в результаті передачі від колишнього начальника ОСОБА_11 до теперішнього начальника. Даний факт відсутності ТМЦ не відображено в бухгалтерському обліку, а також не відображено при проведенні щорічної інвентаризації 2010 року та станом на -01.04.2011р. як в інвентаризаційних описах та і в злічувальних відомостях. Таким чином висновки, які знайшли своє відображення в акті ревізії від 10.06.2011р. та викладені у вимозі про усунення порушень є правомірними та обґрунтованими.
У ході судового розгляду справи за клопотанням представників відповідача на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України було замінено відповідача-1 у справі на його правонаступника - Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області (49600, с. Дніпропетровськ, вул. Свердлова,22 корп. 2).
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.05.2012р.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Контрольно-ревізійним відділом в м. Дніпропетровську у період з 10.05.2011р. по 10.06.2011р. проводилася планова ревізія фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Титан» за період з 01.01.2008р. по 31.03.2011р. старшим ревізором сектору інспектування у сфері послуг Горбенко Тетяною Володимирівною.
За результатами ревізії був складений акт № 06-21/15 від 10.06.2011р. старшим контролером-ревізором КРВ в м. Дніпропетровську Горбенко Т.В. за яким встановлено, а саме:
- порушення, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) КП «Титан» на загальну суму 5041,78 грн., які в ході ревізії не відшкодовані;
- порушення, що не призвели до втрат у сумі 1008,76тис. грн. та інші порушення фінансової дисципліни на загальну суму 1713,55 тис. грн., які в ході ревізії усунуто у сумі 1008,76 тис. грн..;
- порушення, що призвели до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 97768,15 грн., з яких порушення, що призвели до матеріальної шкоди (збитків) підприємству на загальну суму 80746,25 грн., які в ході ревізії не відшкодовані та недоотримання фізичними особами доходів на суму 17021,9 грн., які в ході ревізії не відшкодовані та інші порушення фінансової дисципліни на загальну суму 1512,0 грн., які в ході ревізії не відшкодовані;
- щодо правильності відображення кредиторської та дебіторської заборгованості встановлено порушення на загальну суму 1537626,74 грн., в тому числі порушення, що призвели до матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 25526,32 грн. та інші порушення фінансової дисципліни на загальну суму 1512100,42 грн.;
- щодо стану збереження комунального майна, використання оборотних та необоротних активів встановлено порушень на загальну суму 7899,7 грн., в тому числі порушення, що призвели до матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 3629,09 грн., порушення, що призвели до матеріальної шкоди (збитків) підприємству на суму 2805,0 грн. та інші порушення фінансової дисципліни на загальну суму 1465,61 грн.;
- щодо правильності визначення фінансових результатів встановлені порушення, що призвели до завищення витрат на суму 85,7 тис. грн. та завищення розміру доходів в сумі 1008,8 тис. грн.
За результатами ревізії встановлено фінансових порушень на загальну суму 4375,3 тис. грн., в тому числі: порушень, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів - 134,8 тис. грн., інших фінансових порушень - 4240,5 тис. гривень.
Вказані порушення фінансової дисципліни відшкодовано у ході ревізії частково на загальну суму 1008,8 тис. грн. шляхом оприбуткування основних засобів по бухгалтерському обліку підприємства на загальну суму 1008,8 тис. гривень (а.с.28-48 том 1).
08.07.2011р. Контрольно-ревізійним відділом в м. Дніпропетровську відносно позивача було прийнято вимогу № 060415/2014 «Про вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень», в якій пред'являлися позивачеві наступні вимоги.
1. Провести в бухгалтерському обліку зменшення зобов'язань на суму 1512100,42 грн. внаслідок обліку на балансі підприємства кредиторської заборгованості перед КП ДОР «Облводоканал», яке фактично ліквідовано, що є порушенням вимог ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 № 20, шляхом проведення коригуючи записів в бухгалтерському обліку.
2. Відшкодувати в повному обсязі безпідставне проведення виплати за договорами цивільно-правового характеру з фізичними особами на загальну суму 61371,01 грн. за роботу, яка не підтверджена жодним первинним документом, що є порушенням вимог ст. 626 ЦК України, п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», шляхом внесення фізичними особами на розрахунковий рахунок підприємства коштів у сумі 61 371,01 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвій сплаті коштів, шкоду у порядку та розмірах встановлених законодавством.
3. Відшкодувати в повному обсязі недоотримання державним бюджетом суми збитку від встановленої нестачі грошових коштів в касі підприємства та основних засобів в загальній сумі 29155,41 грн., що є порушенням п.1 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 № 116, п.5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом МФУ від 08.10.1999 № 237, шляхом стягнення з винних осіб коштів у сумі 29155,41 грн., в тому числі проведенням претензійно-позовної роботи, з подальшим перерахуванням в дохід Державного бюджету.
4. Відшкодувати в повному обсязі списання палива на автомобіль, який не обліковувався на балансі підприємства на загальну суму 12816,47 грн., що є порушенням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.5,6 П(С) БО 7 «Основні засоби» та пп.6,14, 18 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318, шляхом внесення коштів до каси або на розрахунковий рахунок підприємства в сумі 12816,47 грн., в тому числі особами, винними у зайвому нарахування та виплаті винагороди, відповідно до законодавства, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
5. Відшкодувати в повному обсязі не нарахування компенсації працівникам підприємства у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати у сумі 8750,88 грн., що є порушенням ст. 21 Закону України «Про оплату праці», ст.2,4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», пп.2,3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, шляхом нарахування та виплати коштів працівникам у загальній сумі 8750,88 грн.
6. Відшкодувати в повному обсязі не нарахування працівникам підприємства доплати за роботу у вечірній та надурочний час у загальній сумі 8271,02 грн., що є порушенням ст. 106 Кодексу законів про працю, п.6.3 розділу 6 Колективного договору на 2008-2010 роки, шляхом нарахування та виплати коштів працівникам у загальній сумі 8271,02 грн.
7. Відшкодувати в повному обсязі списання на витрати вартості ТМЦ без оприбуткування їх по бухгалтерському обліку підприємства на загальну суму 5041,78 грн., при відсутності документів, що підтверджують їх витрачання ( відомості видачі цих товарів), що є порушенням вимог п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 № 88, шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок підприємства в сумі 5041,78 грн., в тому числі особами, винними у безпідставному списання ТМЦ, відповідно до законодавства, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
8. Відшкодувати в повному обсязі зайву оплату вартості ремонтних робіт у загальній сумі 4165,73 грн., що є порушенням п.1.3.1 Ресурсних елементних кошторисних норм ДБН Д.2.4-8-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174, п.4 Додатку 3 до наказу Мінрегіонбуду від 03.03.2008 № 109 «Про уточнення показників загально виробничих, адміністративних витрат та розряду виконання робіт, за яким визначається заробітна плата інженерно-технічних працівників у складі загально виробничих та адміністративних витрат на стадії складання інвесторської кошторисної документації», шляхом перерахування ТОВ «Гестор» грошових коштів в сумі 4075,09 грн. та ФОП ОСОБА_14 - в сумі 90,64 грн. на розрахунковий рахунок підприємства, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвій оплаті ремонтних робіт, шкоду у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
9. Відшкодувати в повному обсязі нестачу основних засобів у загальній сумі 2805,0 грн., виявлену в ході інвентаризації, що є порушенням п.7 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом МФУ від 11.08.1994 № 69 та п.5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», шляхом стягнення з винних осіб нестачу основних засобів у сумі 2805,0 грн. в порядку і розмірах, встановлених законодавством, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
10. Провести в бухгалтерському обліку збільшення зобов'язань на суму 1512,0 грн. внаслідок не відображення кредиторської заборгованості за надані послуги перед ФОП ОСОБА_15, що є порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «зобов'язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 № 20, шляхом проведення коригуючи записів в бухгалтерському обліку.
11. Відшкодувати в повному обсязі наявність лишків на загальну суму 1465,61 грн., виявлених в ході інвентаризації, є порушенням вимог пп.7,11.4 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69 із змінами та доповненнями, шляхом оприбуткування по бухгалтерському обліку.
12. Відшкодувати в повному обсязі безпідставне списання праймеру бітумного з обліку підприємства на загальну суму 1383,12 грн., що є порушенням вимог п.5,8, 16 П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом МФУ від 2010.1999 № 246, шляхом внесення коштів винними особами на розрахунковий рахунок підприємства коштів в сумі 1383,12 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
13. Відшкодувати в повному обсязі зайву оплату коштів у сумі 907,92 грн., внаслідок включення вартості послуг по складуванню твердих побутових відходів в завищеному розмірі, що є порушенням вимог п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.6 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318, шляхом перерахування грошових коштів в сумі 709,92 грн. ПП «Орлівщинський комунальник» на розрахунковий рахунок підприємства, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. В іншому випадку, відшкодувати порушення шляхом внесення на розрахунковий рахунок підприємства коштів особами винними у проведенні зайвих виплат у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
14. Відшкодувати в повному обсязі безпідставно оплачену вартість експертної оцінки на основні засоби, які обліковуються на балансі підприємства та знаходяться лише в оперативному обліку, в сумі 300,00 грн., що є порушенням пп..4,6,7 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 331.12.1999 № 318 зі змінами, шляхом перерахування грошових коштів в сумі 300,00 грн. Меліоративною селищною радою на розрахунковий рахунок підприємства, в тому числі проведенням претензійно-позовної роботи. В іншому випадку, відшкодувати порушення шляхом внесення на розрахунковий рахунок підприємства коштів в сумі 300,00 грн., особами винними у проведенні зайвих виплат у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
15. Посилити контроль за дотриманням чинного законодавства з метою недопущення в подальшому порушень при нарахуванні заробітної плати, при визначення вартості виконаних ремонтних робіт, при списанні грошових коштів без отримання товарів, робіт, послуг.
16. Вжити заходи щодо отримання дозвільних документів на провадження діяльності по наданню послуг з водопостачання, водовідведення та вивозу твердих побутових відходів.
17. Вжити заходи щодо недопущення в подальшому неякісного проведення інвентаризації матеріальних цінностей та порушень ведення бухгалтерського обліку в частині достовірності та правильності відображення в обліку вартості активів(а.с.68-70 том 1).
Позивач не погоджується з діями відповідача-2 при складанні акту ревізії від 10.06.2011р. в частині та просить визнати незаконною і скасувати вимогу № 060415/2014 від 08.07.2011р. в частині, зокрема, пунктів 2, 3,7,8, 12 вказаної вимоги.
Заслухавши представників позивача та відповідача, свідків, які брали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме:
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача-2 при складанні акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.2011р. в частині завдання матеріальної шкоди (збитків) КП «Титан» головними бухгалтерами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на загальну суму 5041,78 грн. внаслідок порушення при оприбуткуванні канцелярських товарів, а також щодо позовних вимог про визнання незаконною та скасування вимоги №060415/2014 від 08.07.2011р. в частині відшкодування в повному обсязі списання на витрати вартості ТМЦ без оприбуткування їх по бухгалтерському обліку підприємства на загальну суму 5041,78 грн., при відсутності документів, що підтверджують їх витрачання ( відомості видачі цих товарів), що є порушенням вимог п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 № 88, шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок підприємства в сумі 5041,78 грн., в тому числі особами, винними у безпідставному списання ТМЦ, відповідно до законодавства, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи (п.7 вимоги № 060415/2014 від 08.07.2011р.) слід відмовити в цій частині позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у ході ревізії повноти та своєчасності оприбуткування матеріалів, придбаних за готівку за період з 14.07.2008р. по 31.03.2011р. підприємством були придбані канцелярські товари, папір, бланки, МШП на загальну суму 5041,78 грн., які не були оприбутковані по бухгалтерському обліку підприємства і їх видача не підтверджена відомостями видачі цих товарів, а одразу були віднесені витрати підприємства.
Згідно пояснень, наданих начальником підприємства ОСОБА_12 та головним бухгалтером КП «Титан» ОСОБА_10 при списанні дрібних канцтоварів миттєвого використання бухгалтерія керувались розповсюдженою практикою підприємств, а саме: списання відразу на рахунок витрат, а матеріали тривалого використання оприбутковувалися як матеріали(а.с.32).
Однак, відповідно до п.п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів повинні складатися зведені облікові документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
У відповідності до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого МФУ від 24.05.1995р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» затвердженого наказом МФУ від 20.10.1999р. № 246 (далі - П(С)БО ) визначено, що для цілей бухгалтерського обліку - запаси - включають малоцінні та швидкозношувальні предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.
Згідно п.8 П(С)БО 9 вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається із складу активів ( списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.
Під час ревізії відповідачем-2 були досліджені чеки на придбання малоцінних і швидкозношуваних предметів у яких зазначалося узагальнене поняття «канцелярські товари» без уточнення їх найменувань, кількості, ціни, вартості. Підтверджуючих документів щодо фактичного використання працівниками підприємства саме канцелярських товарів, які придбані згідно наданих до ревізії чеків, підприємством не було надано.
У ході судового розгляду справи позивач також не зміг надати суду доказів, які б свідчили про отримання працівниками підприємства під розпис канцелярських товарів у перевіряємий період, тобто відомостей про те, коли, і хто із працівників підприємства отримав канцелярські товари, їх найменування, кількість та вартість.
При цьому, слід зазначити, що судом не приймаються до уваги письмові пояснення працівників підприємства про отримання канцелярських товарів від 29.06.2011р., від 19.07.2011р., від 25.07.2011р., від 26.07.2011р., оскільки вони були надані після проведення ревізії, що суперечить вимогам п.п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якими передбачено, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Є безпідставними також посилання позивача на те, що відповідачем-2 під час ревізії не були виконані вимоги ст. 12 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», пункт 2, пункт 16, пункт 18 Постанови КМУ № 550 від 20.04.2006р. «Про затвердження порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою», оскільки як встановлено судом та зазначено в акті ревізії, не спростовано позивачем у судовому засіданні факт того, що відповідачем-2 були відібрані пояснення від начальника підприємства позивача ОСОБА_12 та головного бухгалтера ОСОБА_10 з приводу вказаних порушень, що свідчить про виконання відповідачем-2 покладених на неї обов'язків.
За таких обставин, дії відповідача-2 в частині висновків про завдання матеріальної шкоди (збитків) КП «Титан» на загальну суму 5041,78 грн. внаслідок порушення при оприбуткуванні канцелярських товарів є правомірними, а вимоги відповідача-1 про відшкодування вказаних збитків є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам вищенаведених норм чинного законодавства України та Конституції України.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача-2 при складанні акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.2011р. в частині завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт, яким завдано збитків КП «Титан» на суму 3949,09 грн., а також щодо позовних вимог про визнання незаконною та скасування вимоги №060415/2014 від 08.07.2011р. в частині відшкодування в повному обсязі зайвої оплати вартості ремонтних робіт у загальній сумі 3949,09 грн., що є порушенням п.1.3.1 Ресурсних елементних кошторисних норм ДБН Д.2.4-8-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174 із змінами та доповненнями, шляхом перерахування ТОВ «Гестор» грошових коштів у сумі 3949,09 на розрахунковий рахунок підприємства, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи ( п.8 вимоги № 060415/2014 від 08.07.2011р.) слід відмовити в цій частині позовних вимог, виходячи з наступного.
Ревізією видатків на ремонтно-будівельні роботи проведено вибірковим способом за період 01.01.2008р. по 31.03.2011р. по договорах підряду, укладених з ТОВ «Гестор». Під час ревізії встановлено, що у періоді, який підлягав ревізії, ТОВ «Гестор» виконувались роботи по ремонту покрівлі житлових будинків за адресою: вул. Станціонна,1,2,3 на замовлення КП «Титан» за договором від 24.09.2008р. № 44 на суму 27897,60 грн.
Для проведення контрольних обмірів відповідно до наказу начальника КП «Титан» від 03.06.2011р. № 20 створено комісію у складі головного інженера КП «Титан» Ново хатнього А.В. та Слюсара А.Р., Свершнікова Ю.А.
Проведеними вибірковими контрольними обмірами обсягів виконаних робіт по ремонту покрівлі житлових будинків за вказаними адресами встановлено, що обсяги робіт, зазначені в акті № 1 за жовтень 2008р. відповідають фактичному обсягу виконаних робіт.
Перевіркою правильності визначення вартості виконаних ремонтних робіт при перевірці актів ф.КБ-2в за жовтень 2008 року встановлено, що за адресами вул. Станціонна, 1 та 3 обсяг робіт обраховано по повній площі покриття без вирахування площі, займаної труби, проте було враховано їх облаштування, що суперечить вимогам п.1.3.1 Ресурсних елементних кошторисних норм ДБН Д.2.4-8-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000р. № 174 із змінами та доповненнями.
Внаслідок вищезазначеного до акту № 1 за жовтень 2008р. безпідставно було включено ресурсні нормативи Р 8-32-3 «Улаштування підкатів рулонних з направляємих матеріалів з застосуванням газополуменевих горілок в два шари» в обсязі 32,6 м2 за адресою: вул.Станційна, 1 та в обсязі 22,6 м2 за адресою: вул. Станційна, 3. В результаті завищено вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт на суму 3949,09 грн.( а.с.36-37 том 1).
Відповідно до п.1.3.1 Ресурсних елементних кошторисних норм ДБН Д.2.4-8-2000, які зазначені вище, об'єм робіт при облаштуванні та ремонту покрівель слід обчислювати по повній площі покриття або окремих місць без врахування площі, займаної слуховими вікнами, трубами, і без врахування їх обробки.
Таким чином, підприємством при виконанні ремонтних робіт за адресами, вул. Станційна, 1,3 обсяг робіт було обраховано по повній площі покриття без врахування площі, займаної трубами, проте було враховано їх облаштування.
У ході проведення ревізії та у ході судового розгляду справи позивачем не підтверджено наявність парапетів, які потребують влаштування примикань, та, як наслідок, здійснення витрат ресурсів на вказані роботи.
За таких обставин, визначення вартості виконаних ремонтних робіт актів ф.КБ-2в за жовтень 2008р. шляхом застосування ресурсного нормативу Р 8-32-3 «Улаштування підкатів рулонних з наплавляємих матеріалів з застосуванням газополуменевих горілок, в два шари» є безпідставними.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача-2 при складанні акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.2011р. в частині завдання, діями колишнього начальника ОСОБА_11 матеріальної шкоди підприємству (КП «Титан») на загальну суму 1383,12 грн. внаслідок списання праймера бітумного, а також щодо позовних вимог про визнання незаконною та скасування вимоги №060415/2014 від 08.07.2011р. в частині відшкодування в повному обсязі безпідставного списання праймеру з обліку підприємства на загальну суму 1383,12 грн., що є порушенням вимог п.5,8, 16 П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом МФУ від 2010.1999 № 246, шляхом внесення коштів винними особами на розрахунковий рахунок підприємства коштів в сумі 1383,12 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи (п.12 вимоги № 060415/2014 від 08.07.2011р.) слід відмовити в цій частині позовних вимог, виходячи з наступного.
У ході ревізії та судового розгляду справи судом встановлено, що КП «Титан» за рахунок коштів, переданих на підставі рішення Меліоративної селищної ради № 74/2-3 від 14.07.2008р. на ремонт та утримання житлового фонду на ст.Орловщина, у вересні 2008 року було придбано праймер бітумний "ISOBOX" відро 20 л. в кількості 6 шт. вартістю 192,10 (без ПДВ) на загальну суму 1383,12 грн.
Як пояснив начальник КП «Титан» ОСОБА_12, праймер бітумний було передано до ТОВ «Гестор» для проведення ремонту покрівлі будинків.
Однак, у ході ревізії позивачем не було надано до перевірки акту передачі праймера бітумного позивачем підрядній організації ТОВ «Гестор» для проведення ремонтних робіт. При цьому, як вбачається із акту виконаних робіт № 1 за жовтень 2008 року та підсумкової відомості ресурсів зазначено Мастику «Праймер» (ресурс С111-856-13) загальною кількістю 640,62 кг на суму 7458,36 грн. (8950,03 грн. з ПДВ), проте витрати замовника на праймер бітумний «ISOBOX» відро 20 л. в кількості 6 шт. вартістю 192,10 (без ПДВ) на загальну суму 1383,12 грн. у вказаному акті не значиться.
Представник позивача в судовому засідання підтвердив факт того, що під час передачі праймеру бітумного дійсно такого документу як акт передачі його від позивача до ТОВ «Гестор» сторонами не було складено.
Однак, в судове засідання 14.05.2012р. представником позивача була надана копія акту прийому-передачі матеріалів від позивача до ТОВ «Гестор» від 24.09.2008р., а саме: праймеру бітумного «ISOBOX» відро 20 л. в кількості 6 шт. вартістю 230,52 грн. на загальну суму 1383,12 грн.(а.с.13 том 2).
Зазначений акт прийому-передачі судом не приймається до уваги, оскільки такого акту на момент проведення ревізії позивачем не було надано, крім того, зі змісту вказаного акту вбачається відсутність печатки у вказаному акті ТОВ «Гестор», а тому такий документ не може бути належним доказом передачі праймеру бітумного позивачем до ТОВ «Гестор» у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом МФУ від 20.10.1999р. № 246 ( далі - П (С)БО 9) для цілей бухгалтерського обліку запаси включають сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.
Згідно п.8 П(С)БО 9 придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
В порушення вищезазначеного, праймер бітумний, який був закуплений за рахунок коштів, переданих на підставі Меліоративної селищної ради № 74/2-3 від 14.07.2008р. та який застосовується для підготовки (ґрунтовки) поверхонь, що ізолюються перед укладанням покрівельних та ізоляційних матеріалів не було оприбутковано по бухгалтерському обліку підприємства.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що безпідставне списання праймера бітумного на загальну суму 1383,12 грн. призвело до порушення вимог ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5,8,16 П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом МФУ від 20.10.1999р. № 246.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача-2 при складанні акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.2011р. в частині існування порушення при укладанні та виконанні цивільно-правових договорів навантаження твердив побутових відходів (ТПВ), яким, на думку ревізорів, діями начальника підприємства ОСОБА_12 та колишнього начальника ОСОБА_11 завдано матеріальної шкоди підприємству КП «Титан» на загальну суму 61 371,01 грн., а також щодо позовних вимог про визнання незаконною та скасування вимоги №060415/2014 від 08.07.2011р. в частині відшкодування в повному обсязі безпідставного проведення виплати за договорами цивільно-правового характеру з фізичними особами на загальну суму 61371,01 грн. за роботу, яка не підтверджена жодним первинним документом, що є порушенням вимог ст. 626 ЦК України, п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», шляхом внесення фізичними особами на розрахунковий рахунок підприємства коштів у сумі 61 371,01 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвій сплаті коштів, шкоду у порядку та розмірах встановлених законодавством (п.2 вимоги № 060415/2014 від 08.07.2011р.) - зазначені позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
Як встановлено ревізією дотримання законодавства при здійсненні операцій з оплати праці та винагороди за цивільно-правовими договорами проведено вибірковим способом за період з 11.06.2008р. по 31.03.2011р. по договорах з навантаження твердих побутових відходів, які укладено начальником підприємства ОСОБА_12 та колишнім начальником ОСОБА_11 з фізичними особами.
Так, за вказаний період підприємством було укладено 68 договорів цивільно-правового характеру на виконання робіт з навантаження ТПВ, за якими сплачено згідно з актами прийняття виконаних робіт винагороди на загальну суму 42327,75 грн.
Як зазначено в акті ревізії, виконання роботи фактично не підтверджено жодним документом, до ревізії надано лише акти виконаних робіт в яких зазначені дані у минулому часі, в актах не зазначено на який автотранспортний засіб відбувалося навантаження сміття, відсутні дані щодо обсягів виконаних робіт, часу відпрацювання, підписи мешканців житлових будинків про виконання зазначених робіт, а також не надані і документи, що підтверджують вивезення сміття за межі населеного пункту.
У зв'язку з наведеним, відповідач-2 дійшов висновку про те, що акти виконаних робіт та табелі обліку робочого часу не є первинними документами, що можуть підтвердити факт здійснення господарської операції, так як в даних документах не відображаються операції по кожному будинку окремо. Крім того, залучення осіб за трудовими угодами для виконання тих чи інших функцій виробничою необхідністю не обумовлено, виконання певних робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами може здійснюватися тільки суб'єктами господарської діяльності (юридичними та фізичними особами) на підставі відповідних ліцензій згідно з вимогами ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» на відміну від виконання робіт за трудовими договорами. При цьому, при співставленні даних цивільно-правових договорів за актами виконаних робіт та інших документів щодо видів робіт, які відображають обсяг виконаних робіт за певним фахом, штатним розписом, посадовими інструкціями штатних працівників підприємства відповідачем-2 було встановлено, що зазначені роботи не підтверджені первинними документами та виконувалися у 2010 році ПП «Орлівщинський комунальник» за договором від 27.05.2010р. № 35 щодо надання послуг по складуванню, утилізації та переробці сміття (тверді побутові відходи).
Дослідивши надані суду вищевказані цивільно-правові договори, акти виконаних робіт, табелі обліку робочого часу, суд приходить до висновку, що дії відповідача-2 щодо встановлення вищевказаних порушень позивачем є неправомірними, оскільки зі змісту договорів з навантаження ТПВ з фізичними особами видно, що предметом договору є навантаження ТПВ на автомобіль з 6.30 ранку по 14.30, 6 днів на тиждень зі сміттєвої площадки будинків № 9 та № 11 по вул. Станційній, оплата по табелю обліку робочого часу. Також за зазначеними договорами по кожній фізичній особі були складені акти виконаних робіт в яких зазначено час виконання робіт, місце виконання роботи та строк виконання робіт. Зазначені договори та акти підписані обома сторонами, наявні табелі відпрацьованого часу, реєстр суми оплати, яка нарахована та виплачена по вказаних договорах, а також відомості про нарахування заробітної плати за вказаними договорами (а.с.158-246 том 1).
При цьому, у ході судового розгляду справи, судом були допитані свідки у даній справі ОСОБА_18 та ОСОБА_16, які пояснили, що у 2010р. навантажували сміття за укладеними договорами з навантаження ТПВ на машини, договори та акти виконаних робіт з ними позивач укладав кожного місяця, працювали 6 днів у тижні з 6 години ранку до 14 години, заробітну плату отримували вчасно.
У відповідності до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Таким чином, вищезазначені цивільно-правові договори, акти виконаних робіт, табеля відпрацьованого робочого часу є первинними документами, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Посилання відповідача-2 у акті ревізії на те, що в актах виконаних робіт не зазначено на який автотранспортний засіб відбувалося навантаження сміття, обсяги виконаних робіт, часу відпрацювання, підписи мешканців будинків про виконання зазначених робіт, а також відсутні документи, що підтверджують вивезення сміття за межі населеного пункту є безпідставними, оскільки будь-якими нормами чинного законодавства не передбачено зазначати в актах виконаних робіт автотранспортні засоби на яких здійснювалося навантаження сміття, не передбачено також і підписання актів мешканцями житлових будинків про виконання робіт, оскільки мешканці будинків не є сторонами укладених цивільно-правових договорів на навантаження ТПВ, а вивезення сміття за межі населеного пункту не входило до зобов'язань фізичних осіб за вказаними договорами. При цьому часи відпрацювання фізичними особами зазначені у табелях відпрацьованого часу, що дає можливість ідентифікувати фізичних осіб та час їх відпрацювання за вказаними договорами.
Що ж стосується посилання відповідача-2 на те, що зазначені роботи з навантаження ТПВ виконувалися у 2010 році КП «Орлівщинський комунальник» за договором від 27.05.2010р. № 35, а тому залучення осіб за трудовими угодами для виконання робіт з навантаження ТПВ не обумовлено виробничою необхідністю, то такі твердження спростовуються предметом зазначеного договору зі змісту якого вбачається, що останній виконував роботи лише щодо надання послуг по складуванню, утилізації та переробці сміття (твердих побутових відходів), тобто КП «Орлівщинський комунальник» не брав за зазначеним договором на себе зобов'язання з навантаження ТПВ та такі роботи для позивача не виконував(а.с.247 том 1).
Є безпідставними і посилання відповідача-2 у акті ревізії на те, що відповідні цивільно-правові договори з навантаження твердих побутових відходів можуть здійснюватися на підставі відповідних ліцензій згідно з вимогами ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», оскільки з аналізу вказаної статті не вбачається, що угоди з навантаження ТПВ відносяться до видів діяльності, які підлягають ліцензуванню.
За таких обставин, дії відповідача-2 щодо висновків про встановлення порушення при укладенні та виконанні цивільно-правових договорів з навантаження ТПВ та завдання матеріальної шкоди позивачу на загальну суму 61 371,01 грн. є неправомірними, а вимоги відповідача-1, зазначені у п. 2 вимоги № 060415/2014 від 08.07.2011р. щодо відшкодування проведеної виплати за вказаними договорами на суму 61371,01 грн. є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки суперечать вищевказаним нормам чинного законодавства України та прийняті не у спосіб, що передбачені законами України, не обґрунтовано та без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення) дії.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача-2 при складанні акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.2011р. в частині провини головного бухгалтера КП «Титан» ОСОБА_10 в тому, що по бухгалтерському обліку підприємства обліковується кредиторська заборгованість у сумі 1 512 100,42 грн. перед КП ДОР «Облводоканал», яке фактично ліквідоване - зазначені позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
За даними ревізії, по бухгалтерському обліку підприємства обліковується кредиторська заборгованість у сумі 1512100,42 грн. перед КП ДОР «Облводоканал», яке фактично ліквідовано.
Відповідач-2 у ревізії посилається на те, що факт ліквідації КП ДОР «Облводоканал» встановлений шляхом отримання витягу з Державного реєстру серії АЄ № 340363 в якому зазначено: стан юридичної особи - припинено та надано відомості щодо голови комісії з припинення (а.с.43 зворот том 1).
В той же час, зі змісту посадових обов'язків головного бухгалтера підприємства не вбачається обов'язку здійснювати запити до Державного реєстру щодо наявності підприємств в Державному реєстрі з якими позивач перебуває у договірних відносинах(а.с.121-123 том 1).
Також, жодним чинним нормативно-правових актом не покладено обов'язку на головного бухгалтера щодо списання кредиторської заборгованості по бухгалтерському обліку у разі ліквідації підприємства, з яким позивач знаходився у договірних відносинах, без рішення, прийнятого його власником.
У ході ревізії відповідачем-2 не досліджувалося питання щодо прийняття власником рішення про списання кредиторської заборгованості позивача перед КП ДОР «Облводоканал» в сумі 1512100,42 грн.
Представник позивача зазначив, що таке рішення власником позивача не приймалося, оскільки КП ДОР «Облводоканал» звертався до суду з відповідними позовними заявами та за результатами розгляду цих справ судом приймалися відповідні рішення про стягнення з позивача сум заборгованості, у позивача станом на момент проведення перевірки не було будь-яких відомостей про те, що КП ДОР «Облводоканал» ліквідовано, а тому підстав для списання боргу не було, при цьому, зазначив, що таке списання не можливо, оскільки воно привело б до збільшення податкових зобовязань позивача.
Однак, у ході судового розгляду справи відповідачем-1 суду не надано доказів в підтвердження ліквідації КП ДОР «Облводоканал», в тому числі не надано і витягу з Державного реєстру серії АЄ № 340363 на який посилається відповідач-2 у акті ревізії.
У ході судового розгляду справи відповідачем-1 суду не надано доказів в підтвердження ліквідації КП ДОР «Облводоканал», в тому числі не надано і витягу з Державного реєстру серії АЄ № 340363 на який посилається відповідач-2 у акті ревізії та який свідчить про ліквідацію КП ДОР «Облводоканал».
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача-2 щодо висновків про наявність провини головного бухгалтера КП «Титан» ОСОБА_10 в тому, що по бухгалтерському обліку підприємства обліковується кредиторська заборгованість у сумі 1 512 100,42 грн. перед КП ДОР «Облводоканал», яке фактично ліквідоване, є неправомірними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача-2 при складанні акту ревізії № 06-21/15 від 10.06.2011р. в частині існування порушення, яким внаслідок не прийняття начальником КП «Титан» ОСОБА_12 рішення про нарахування та перерахуванню до державного бюджету суми збитків від нестачі грошових коштів у касі підприємства, завдано матеріальної шкоди державному бюджету у сумі 25 526,32 грн. та в частині існування порушень, що призвели до матеріальних збитків державному бюджету на суму 3629,09 грн. та до матеріальної шкоди підприємству на суму 2805,00 грн., а також щодо позовних вимог про відшкодування в повному обсязі недоотримання державним бюджетом суми збитку від встановленої нестачі грошових коштів в касі підприємства та основних засобів в загальній сумі 29 155,41 грн. шляхом стягнення з винних осіб вказаних коштів, в тому числі проведенням претензійно-позовної роботи з подальшим перерахуванням коштів в дохід Державного бюджету ( п.3 вимоги № 060415/2014 від 08.07.2011р.) - зазначені позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
Під час ревізії також було встановлено, що відповідно до акту № 1 інвентаризації грошових коштів від 14.05.2010р. комісією у складі головного бухгалтера ОСОБА_10, провідного бухгалтера Панченко Н.А., комірника ОСОБА_17 на підставі наказу від 14.05.2010р. № 18 проведено інвентаризацію грошових коштів, за результатами якої встановлено нестачу в касі КП «Титан» на загальну суму 21465,69 грн. Відповідно до рішення керівника підприємства ОСОБА_12 справу по виявленню нестачі грошових коштів у касі підприємства передати до правоохоронних органів та відсторонити від обов'язків касира ОСОБА_13 Ревізією встановлено, що підприємством не нараховано суму збитків від нестачі грошових коштів у сумі 25526,32 грн., які підлягають перерахуванню до державного бюджету, що суперечить вимогам Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996р. № 116, п. 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» затвердженого наказом МФУ від 08.10.1999р. № 237.
Проте, вказані висновки не відповідають дійсності та зроблені відповідачем-2 через неповно з'ясовані обставини, оскільки фактично керівником підприємства будь-яких рішень щодо нестачі грошових коштів у касі підприємства не приймалося, фактично, касир підприємства ОСОБА_13 самостійно добровільно звернулася до Новомосковської міжрайонної прокуратури з явкою з повинною та за фактом розкрадання грошових коштів прокуратурою була порушена кримінальна справа, яка разом із позовною заявою про відшкодування шкоди була направлена до суду і за результатами її розгляду за вироком Ново московського міськрайонного суду від 11.03.2011р., який набрав чинності 28.03.2011р., ОСОБА_13 була визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України. При цьому, позов прокурора в інтересах держави в особі КП «Титан» задоволено частково та стягнуто з останньої на користь КП «Титан» 16433 грн. 96 коп. з урахуванням сплаченої уже суми у розмірі 5032 грн.(а,с.124).
Отже, розмір нестачі грошових коштів внаслідок крадіжки згідно даних акту № 1 інвентаризації від 14.05.2010р. складав 21 465,69 грн., що органи прокуратури визначили як збиток КП «Титан» від злочину.
Зазначені збитки судом стягнуті з винної особи - ОСОБА_13 на користь КП «Титан», частково вона їх погасила в сумі 5032 грн., залишок становить 16 433 грн. 96 коп.
Оскільки винну особу у завданні позивачеві матеріальної шкоди встановлено та з неї стягнуто заподіяну шкоду у розмірі 21 465,69 грн., то не може бути покладена на позивача відповідальність по відшкодуванню вказаної суми завданих збитків, так як у відповідності до ст. 62 Конституції України винну особу встановлено обвинувальним вироком, доказів вини позивача у завданні збитків у вказаній сумі суду відповідачем-1 не надано.
Також, слід зазначити, що відповідно до Постанови КМУ від 22.01.1996р. № 116, порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей затверджений на виконання розпорядження Президента України від 10 лютого 1995р. № 35 «Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю» та з метою вдосконалення правової бази боротьби з економічною злочинністю.
Таким чином, вищезазначений Порядок № 116 не містить імперативної норми, що зобов'язує суб'єктів господарювання самостійно визначати розмір збитків по викладеній методиці, та в умовах відсутності норми, яка б надавала господарюючим суб'єктам на це право, а тому суд приходить до висновку про те, що даною методикою повинні керуватись державні органи, які ведуть боротьбу зі злочинністю, що повністю кореспондується з вищевикладеною метою прийняття цього Порядку.
В даному випадку, оскільки КП «Титан» не є правоохоронним органом, який веде боротьбу з економічною злочинністю, то на нього і не покладено обов'язку нараховувати та стягувати кошти до державного бюджету за допомогою методики, викладеної у Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996р № 116.
Щодо висновку відповідачів-1,2 про завдання матеріальної шкоди державному бюджету на суму 3629,09 грн. та 2805,00 грн. слід зазначити, що такі висновки є передчасними, оскільки відповідна заява щодо викрадення основних засобів подана керівництвом позивача до правоохоронних органів, по факту крадіжки порушена кримінальна справа та особу, яка скоїла крадіжку не встановлено, а тому не має до кого пред'являти і позовні вимоги про відшкодування збитків.
За таких обставин дії відповідача-2 щодо завдання матеріальної шкоди державному бюджету від нестачі грошових коштів в касі підприємства та основних засобів в загальній сумі 29155,41 грн. є неправомірними, а вимога, зазначена у п. 3 про відшкодування цих коштів шляхом стягнення з винних осіб, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з подальшим перерахуванням в доход державного бюджету є незаконною, оскільки матеріальна шкода в сумі 21 465,69 грн. стягнута з ОСОБА_13 - винної особи - за вироком суду, а тому не може бути стягнута повторно ще й шляхом проведення претензійно-позовної роботи, оскільки це суперечить ст. 61 Конституції України.
Також, є неправомірними та незаконними вимоги відповідача-1, викладені у вимозі від 08.07.2011р. № 060415/2014 відносно виконання вимог відповідача-1 шляхом проведення претензійно-позовної роботи, оскільки це є правом, а не обов'язком позивача у відповідності до норм чинного господарського законодавства України, а тому такі вимоги не можуть бути пред'явлені суб'єктам господарювання органами контрольно-ревізійних установ.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір щодо правомірності дій відповідача-2 та правомірності прийнятої відповідачем-1 вимоги, суд виходить із того, що у відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є : верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем-1 у ході судового розгляду справи доведено частково правомірність дій відповідача-2 та правомірність прийнятої вимоги відповідачем-1 щодо порушень, встановлених у ході проведення ревізії позивача, а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, в задоволенні яких позивачеві відмовлено.
За таких обставин, судові витрати підлягають частковому стягненню з державного бюджету України на користь позивача в сумі 16 грн. 09 коп.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Комунального підприємства «Титан» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, до старшого контролера Контрольно-ревізійного відділу в м.Дніпропетровську Горбенко Тетяни Володимирівни про визнання неправомірними дій відповідача-2 та визнання незаконною і скасування вимоги відповідача-1 № 060415/2014 від 08.07.2011р. - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії відповідача-2 - старшого контролера Контрольно-ревізійного відділу в м.Дніпропетровську Горбенко Тетяни Володимирівни при складанні акту № 06-21/15 від 10.06.2011р. ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Титан» за період з 01.01.2008р. по 31.03.2011р., які полягають у наданні висновків в частині:
- існування порушення при укладенні та виконанні цивільно-правових договорів з навантаження твердих побутових відходів, яким дії начальника підприємства ОСОБА_12 та колишнього начальника ОСОБА_11 завдано матеріальної шкоди КП «Титан» на загальну суму 61 371,01 грн.;
- існування порушення, яким внаслідок не прийняття начальником КП «Титан» ОСОБА_12 рішення про нарахування та перерахування до Державного бюджету збитки від нестачі грошових коштів у касі підприємства, завдано матеріальної шкоди Державному бюджету у сумі 25 526 грн. 32 коп.;
- провини головного бухгалтера КП «Титан» ОСОБА_10 в тому, що по бухгалтерському обліку підприємства обліковується кредиторська заборгованість у сумі 1512100, 42 грн. перед КП ДОР «Облводоканал», яке фактично ліквідовано;
- існування порушень, що призвели до матеріальних збитків Державному бюджету на суму 3629,09 грн. та матеріальної шкоди підприємству на суму 2805 грн.
Визнати незаконною та скасувати вимогу № 060415/2014 від 08.07.2011р. відповідача-1 - Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області в частині:
- відшкодування в повному обсязі безпідставного проведення виплати за договорами цивільно-правового характеру з фізичними особами на загальну суму 61 371,01 грн. за роботу, яка не підтверджена жодним первинним документом, що є порушенням вимог ст. 626 ЦК України, п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» шляхом внесення фізичними особами на розрахунковий рахунок підприємства коштів у сумі 61 371,01 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвій сплаті коштів, шкоду у порядку та розмірах встановлених законодавством (п.2 вимоги № 060415/2014 від 08.07.2011р. «Про вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень»);
- відшкодування в повному обсязі недоотримання Державним бюджетом суми збитку від встановленої нестачі грошових коштів в касі підприємства та основних засобів в загальній сумі 29155,41 грн., що є порушенням п. 1 Порядку визначення розмірів збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 № 116, п.5 П (С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» затвердженого наказом МФУ від 08.10.1999р. № 237, шляхом стягнення з винних осіб коштів в сумі 29155,41 грн., в тому числі проведення претензійно-позовної роботи з подальшим перерахуванням в дохід Державного бюджету (п.3 вимоги № 060415/2014 від 08.07.2011р. «Про вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень»);
- зазначення у вимозі № 060415/2014 від 08.07.2011р. «Про вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень» про відшкодування коштів шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Титан» (51217, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Меліоративне, вул. Молодіжна, 13, п/р № 26004001884201 в ДФАТ «Брокбізнесбанк», МФО 305578, ЄДРПОУ 35601805, ІПН 356018004085) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 грн. 09 коп. ( шістнадцять грн. 09 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений - 21.05.2012р.
Суддя С.О. Конєва