Судове рішення #233698
Справа № 22-Ц-4592 2006р

 

Справа № 22-Ц-4592 2006р.                                 Головуючий 1 -ї інст.М"ЯГКИЙ Є.В.

Категорія -стягнення                                           Доповідач - ЗАЗУЛИНСЬКА Т.П.

вартості майна

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

05 жовтня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - КАРІМОВОЇ Л.В.

суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П. ТАБАЧНОЇ Н.Г.

при секретарі - ЗЕЛІНСЬКІЙ І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення вартості майна, -

встановила:

У провадженні Первомайського міського суду Харківської області знаходилася цивільна справа за позовом (з доповненнями) ОСОБА_2 до ОСОБА_1, виконкому Первомайської міської ради про визнання права власності на 1/2 частину будинку та зобов'язання до узаконення будівель.

В обгрунтування позову ОСОБА_2 зазначала, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з квітня 1982 року, проживала з ним та сином ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1, який належав відповідачу на праві власності в порядку спадкування.

Під час шлюбу на сумісні кошти сумісною працею, з метою створення сумісної власності вони здійснили перебудови в будинку, збудували прибудівлю, та побудували нові надвірні будівлі: сарай, літню кухню, гараж, лазню, замінили дерев"яну огорожу на шиферну, встановили двоє металевих воріт, заасфальтували двір, збудували в сараї льох..

На підставі наведеного позивачка просила визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеного будинку, та зобов"язати Первомайський міськвиконком створити державну комісію для прийняття в експлуатацію прибудов до будинку та надвірних будівель.( а.с.3-4, 64-65 т.1)

У січні 2006 року позивачка змінила свої позовні вимоги в порядку ст. 31 ЦПК України, за якими відповідачем зазначила тільки ОСОБА_1.

В зміненій позовній заяві вона зазначала, що під час знаходження справи в провадженні суду змінилася обстановка, а саме : відповідач перешкоджає її проживанню в спірному будинку, уклав новий шлюб, від якого має дитину. З новою дружиною та дитиною від другого шлюбу проживає в спірному будинку, через що сумісне проживання в будинку та користування майном, яке були придбане нею та відповідачем під час шлюбу стало неможливим.

 

Сумісним майном зазначала: ремонтні роботи в будинку, вартість яких складає 2912 грн., прибудови до будинку- тамбур літ."а" вартістю 1571 грн., кімната, визначена як сіні, літ."а-1", вартістю 3719 грн., побудовані - сарай літ."Б" вартістю 16008 грн., літню кухню літ. „В" вартістю 1094 грн., гараж літ."Г" вартістю 10448 грн., літній душ літ."Д" вартістю 1895 грн.; паркан вартістю 1156 грн., металеві ворота - 986 грн., металеві ворота - 901 грн., асфальтування двору - 292 грн., льох літ."б" вартістю 3680 грн.

На підставі наведеного та виходячи з визначеної НДІ судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса загальної вартості зазначеного майна в сумі 44662 грн., ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача ОСОБА_1   1/2 частини вартості цього майна, яке залишається у його користуванні.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 липня 2006 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошова компенсація в сумі 22331 грн., вартість проведення експертизи в сумі 488,32 грн. та державне мито в сумі 135,36 грн.

На користь держави з відповідача стягнуто 87,95 грн. недосплаченого державного мита.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким залишити позов ОСОБА_2 без задоволення з підстав сплину строку позовної давності.

Посилається на те, що шлюб між ним та позивачкою розірвано у 2000 році, позов який остання заявляла у 2000 році залишено без розгляду. Про поновлення строку позовної давності позивачка не просила і суд ухвалив рішення про задоволення її вимог, не вирішуючи цього питання. Крім того вважає безпідставним визначення розміру компенсації у цінах 2005 року, а не у цінах 2000 року.

Заслухавши доповідь судді; пояснення позивача та її представника, які вважають рішення суду законним та обгрунтованим; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь 1/2 частини вартості майна суд обгрунтовано виходив з того, що спірним є майно, яке сторонами було придбане під час перебування в шлюбі; сумісне користування сторін цим майном і його реальний розподіл неможливі. Вирішуючи питання про визначення розміру компенсації суд виходив з оцінки його вартості, яка визначена експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз .

Відповідно до роз"яснень, які містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", грошова компенсація визначаєхться за угодою сторін, а при відсутності такої угоди -судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на вирішення позовних вимог ОСОБА_2 за межами строку позовної давности без його поновлення , спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що з позовом до суду ОСОБА_2 звернулася ще у 2000 році і рішення про залишення її позову без розгляду не приймалося.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не свідчать про порушення судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Судова колегія визнає що судом першої інстанції повно і всебічно досліджені обставини справи; надані сторонами докази, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення; правильно визначено характер спірних правовідносин та закон що їх регулює і ухвалене рішення по суті позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

 

Керуючись ст.ст.303,304,п.1ч.1ст.307, ст.ст.308,313-315,319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Первомайського міськрайонногог судук Харківської області від 11 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційногог суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили, безпосередньо до Верховного Суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація