У К Р А Ї Н А
Справа № 22-2690/6785 Головуючий у 1 інстанції - Морозов М.О.
2012 рік Доповідач - Шахова О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - Шахової О.В.
суддів - Головачова Я.В., Поливач Л.Д.
при секретарі - Охневської Т.В.
розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року у справі за позовом ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 15 грудня 2011 року позов ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованість за кредитним договром №474/11 від 14 вересня 2007 року в розмірі 21429, 06 грн, судові витрати в сумі 344, 49 грн, а всього 21773,55 грн.
Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що представником відповідача ОСОБА_4 не одноразово подавались листи до правління банку, а саме 28.09.2011 р. було подано заяву про перегляд строків погашення кредиту, так як у відповідача ОСОБА_4 виникли фінансові труднощі, з незалежних від нього обставин. Одночасно просив залишити попередні умови які були зазначені в кредитному договорі № 474/11 від 14.09.2007 року. Однак в задоволенні даної заяви було відмовлено. Після даної відмови відповідачем по справі ОСОБА_1 для доведення дійсності своїх намірів, не зважаючи на задовільний стан здоров'я , що підтверджується листком непрацездатності про перебування на лікуванні з 21.10.2011 року по 26.10.2011 року, листком непрацездатності про перебування на лікуванні з 31.10.2011 року по 11.11.2011 року та довідкою згідно якої відповідач до цього часу перебуває на лікуванні. Однак не зважаючи на це почав робити відповідні проплати та просив надати йому строк в 6 місяців для виплати в повному обсязі заборгованості по кредиту. Та не зважаючи на всі ці обставини банком повторно було відмовлено. Суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт що ОСОБА_4 втратив роботу та не міг сплачувати за договором позики, так як коштів які він отримував вистачало йому виключно на життя , а згідно ст.. З Конституції України людина її життя і здоров'я, честь і гідність , недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Оскільки втрата роботи має істотним значення для даної справи тому, що у ОСОБА_1 не було коштів не тільки для того щоб сплачувати кредит, а й навіть коштів на існування. Він не міг придбати речі першої необхідності та їжу і змушений був проживати за кошти своєї матері та знайомих. Тому такі форс мажорні обставини є істотними, не міг ОСОБА_1 передбачити ті обставини, що він втратить заробіток і не зможе розрахуватися по даному кредиту, ці обставини стались в наслідок не переборної сили. В зв'язку з вище викладеним вважає, що штраф в розмірі 1154,5 грн. можливо було в скасувати так як відповідно до ч.З ст. 551 ЦПК України, у нього були істотні обставини, які не давали змогу вчасного погашення заборгованості за договором кредиту. А так як відповідно до п. 4.4 Кредитного договору № 474/11 від 14.09.2007 р. застосування або не застосування пунктів даного договору, якими встановлюється порядок нарахування та розміри неустойки (штраф, пеня) за невиконання або не належне виконання позичальником умов договору, зокрема за прострочення позичальником термінів погашення заборгованості, є правом банку, а не обов'язком.
Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 14 вересня 2007 р. між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №474/11, згідно якого ОСОБА_4 банк надав 11200 грн. строком до 14.09.2010 м. зі сплатою 24 % річних за користування кредитом.
Банк виконав свої зобов'язання у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 11200 грн., а відповідач зобов'язався виконати свої зобов'язання згідно кредитного договору перед банком.
Відповідач не здійснив у повному обсязі платежів, порушивши умови кредитного договору та графік повернення коштів, не повертає платежі з погашення суми кредиту та нарахованих відсотків, що становить станом на 15.12.2011 р. 21429, 06 грн.
За умовам договору у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником своїх боргових та інших зобов'язань за кредитним договором банк має право вимагати від боржника виконання боргових зобов'язань в цілому: погашення кредиту в повному обсязі, сплати відсотків за його користування, плати за обслуговування кредиту, сплати відповідних штрафних санкцій.
Згідно п.4.3. кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату відсотків передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 25 % за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Тому, відповідач повинен сплатити по умовам договору заборгованість за кредитом в розмірі 11200 грн.. заборгованість за відсотками в розмірі 9074, 56 грн., штраф за несвоєчасне погашення кредиту, сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 25 % від суми заборгованості 1154, 50 грн., а всього 21429 грн. 06 коп. (а.с.6-15).
Відповідач не здійснив у повному обсязі платежів, порушивши умови кредитного договору, не повертає платежі з погашення суми кредиту та нарахованих відсотків у повному обсязі.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здійснив у повному обсязі платежів, порушив умови кредитного договору, не повертав платежів з погашення суми кредиту та нарахованих відсотків у повному обсязі, тому на користь позивача підлягають стягненню по умовам договору заборгованість за кредитом в розмірі 11200 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 9074, 56 грн., штраф за несвоєчасне погашення кредиту, сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 25 % від суми заборгованості 1154, 50 грн., а всього 21429 грн. 06 коп.
Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів та застосування правових норм які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин справи, неналежну оцінку зібраних доказів, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність зроблених в рішенні висновків фактичним обставинам справи є безпідставними на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до вказаного суду.
Головуючий:
Судді: