У К Р А Ї Н А

Справа № 22-2690/6707 Головуючий у 1 інстанції - Морозов М.О.

2012 рік Доповідач - Шахова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів - Головачова Я.В., Поливач Л.Д.

при секретарі - Данільченко Р.І.

розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ "Правекс-Банк", третя особа: ОСОБА_4 про визнання іпотечного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 05 березня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору недійсним - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що18 січня 2011 року державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління юстиції в м. Києві Марченко О.А. було здійснено опис та арешт нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Саме з цих обставин, позивачі дізналися про існування іпотечного договору № 891-003/08Ф, підписаного ОСОБА_4 і посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_6 про передачу в іпотеку нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1. Квартира, щодо якої здійснено опис та арешт (що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) не належить на праві власності ОСОБА_4. Позивачі надали суду першої інстанції докази того, що згідно оригіналу Дублікату Свідоцтва про право власності від 14 листопада 1997 р., долученого до матеріалів справи у якості додатку, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності у рівних долях (тобто по 0,2 частки) ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10 Згідно відомостей Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №18878 (И-2011) від 22.04.2011 р. право власності щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрували поміж собою вищезазначені особи у наступних пропорціях. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право

власності на житло, виданого 14 листопада 1997 року Державною адміністрацією

Московського району, - належить частка у розмірі 4/10; ОСОБА_9, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 2-ю Київською державною нотаріальною конторою 23.01.2008 р. за № 4- 1800, - належить частка у розмірі 1/10. Таким чином вважає, що іпотечний договір у будь-якому разі, міг підписуватися виключно щодо частки у нерухомому майні, належному ОСОБА_4. Предметом іпотеки стало майно, 1/10 частина право власності якого зареєстровано було на той час за неповнолітньою дитиною ОСОБА_1, проте дозвіл органу опіки та піклування не отримувався і не вимагався нотаріусом. Вважає, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2012 року не відповідає вимогам Роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.п. 1, 6 постанови № 11 від 29.12.1976 "Про судове рішення" та п.2 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення у цивільній справі"

Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 30 жовтня 2008 року між ОСОБА_4 (іпотекодавець) та АКБ "Правекс-Банк" (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки №891-003/08Ф, який забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання позичальником ОСОБА_11 в повному обсязі зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №891-003/08Ф від 30 жовтня 2008 року а.с.15-21).

Предметом іпотеки є: АДРЕСА_1 (п.1.1 договору). Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №6784.

Відповідно до п.1.3 договору іпотеки передане в іпотеку нерухоме майно є власність ОСОБА_4 на підставі дублікату свідоцтва про право власності на житло від 14 листопада 1997 року, виданого відділом приватизації Державного житлового фонду Печерського району на підставі розпорядження (наказу) №367 від 09 грудня 2002 року, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 13 грудня 2002 року в реєстровій книзі за реєстровим №2674.

Відповідно до п.1.6 договору іпотеки ОСОБА_4 стверджувала, що предмет іпотеки іншим особам не відчужений, не переданий в іпотеку (заставу), під забороною, арештом не знаходиться, не виступає предметом судових чи інших спорів, не обтяжений з метою забезпечення виконання інших зобов'язань, не переданий в користування (крім оренди), не внесений в якості внеску у спільну діяльність.

Суду надано витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №21530237 від 31 жовтня 2008 року, відповідно до якого до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис, параметрами якого є заборона на нерухоме майно на підставі договору іпотеки 891-003/08Ф, р.н. 6783, 6784, квартира за адресою: АДРЕСА_1. Власником квартири являється ОСОБА_4, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 (а.с.64).

Відповідно до ст.5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема, коли нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності, нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення, нерухоме майно, зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до п.96 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України №20/5 від 3.03.2004 р., в редакції, яка діяла на момент укладення договору іпотеки, договори про заставу майна, що підлягають реєстрації, посвідчуються нотаріусом за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що заставляється, та, у передбачених законодавством випадках, державної реєстрації прав на це майно. Договори про заставу нерухомого та рухомого майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та перевірки відсутності податкової застави та інших застав за даними Державного реєстру обтяження рухомого майна. При посвідченні іпотечних договорів нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, а в місцевостях, де інвентаризація не проведена, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування, у якій викладена характеристика вказаних об'єктів договору застави.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, посвідчуючи договір іпотеки, в договорі зазначила, що особу громадян, які підписали договір встановлено, встановлено їх дієздатність, а також правоздатність, належність ОСОБА_4 квартири, що передається в іпотеку, перевірено.

В матеріалах кредитної справи міститься копія дублікату свідоцтва про право власності, видане Державною адміністрацією Московського району 14.11.1997 р., за яким АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_9. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) №16246 від 14.11.1997 р. Дублікат оформлено згідно з розпорядженням органу приватизації державного житлового фонду Печерського району №637 від 09.12.2002 року (а.с.66).

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання іпотечного договору недійсним.

Таких висновків суд першої інстанції також дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів та застосування правових норм які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин справи, неналежну оцінку зібраних доказів, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність зроблених в рішенні висновків фактичним обставинам справи є безпідставними на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують, оскільки в діючому цивільному законодавстві діє принцип свободи договору, який закріплено в ст.ст. 6. 627 ЦК України.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв дідового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони реалізували своє право на свободу укладення цивільно-правового договору і уклали 30 жовтня 2008 року договір іпотеки та погодили його істотні умови, ОСОБА_4 визнавала укладений договір.

Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, зазначені в ст. 203 ЦК України.

Порушення будь-якої із них вимог на момент укладання іпотечного договору судом першої інстанції не встановлено.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до вказаного суду.

Головуючий:

Судді: