АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

_________________________

Справа № 22-2282/12 р. Головуючий в 1 інстанції - Антипова Л.О.

Доповідач - Усик Г. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2012 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Усик Г.І.

суддів - Соколової В.В., Слободянюк С.В.

при секретарі - Бігус М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2011 р. у справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи: ОСОБА_2, Головне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: припинення шлюбних відносин між ним та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з серпня 2004 року.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 26.06.1991 р. між ним та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, який було розірвано17.06.2009 р., але фактично шлюбні відносини між ним та ОСОБА_2 були припинені ще з серпня 2004 р. Встановлення цього юридичного факту йому необхідно для захисту своїх особистих та майнових прав, які виникли після припинення шлюбу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2011 р. заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав, передбачених ч.6 ст.235 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

На обґрунтування своїх доводів зазначав, що суд дійшов помилкового висновку про те, що під час розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення виник спір про право, оскільки ніякого спору про право не було, він лише просив встановити юридичний факт, який би підтверджував наявність чи відсутність юридичного факту часу припинення подружньо-сімейних відносин.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

ОСОБА_2 та її представник просили апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що доводи скарги є безпідставними, а ухвала суду законною та обґрунтованою.

Головне управління юстиції в м. Києві просило розглядати справу за відсутності його представника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту припинення шлюбних відносин заявника з ОСОБА_2 з серпня 2004 року, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду заяви про встановлення цього юридичного факту виник спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження.

Такий висновок суду ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно ч.1 ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.6 ст.235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту припинення проживання його з ОСОБА_2 однією сім'єю з серпня 2004 р., у зв'язку з тим, що від встановлення зазначеного факту залежить його право на майно, яке було придбано за час спільного проживання з ОСОБА_2. Сам заявник не заперечував, що між ним та ОСОБА_2 існує спір про право на майно, яке було набуто під час шлюбу.

Оскільки виник спір про право на майно подружжя, суд першої інстанції обґрунтовано залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду, та роз'яснив йому право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Зважаючи на викладене, ухвала суду є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, а тому її слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: