Справа № 22-а-5057/ 2006 року Категорія: стягнення аліментів

Головуючий 1 інст.-Слободін M.M. Доповідач-    Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 10 жовтня 2006 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Луспеника Д.Д.

суддів - Швецової Л.А., Яцини В.Б.,

при секретарі - Шевченко О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв"язку з продовженням навчання,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на її користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, яка є студенткою першого курсу денного навчання факультету технології неорганічних речовин Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" в твердій грошовій сумі у розмірі 300 щомісячно, починаючи з 03.11.2005 року до зміні матеріального становища.

При розгляді справи до участі у справі в якості 3-ї особи була залучена ОСОБА_3, яка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти позову, пояснивши, що він знаходиться у тяжкому матеріальному стані, та сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 150 гривень.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2006 року позовні вимоги були задоволені частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 200 ( двісті) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 03.11.2005 року і до закінчення нею навчання у Національному Технічному Університеті " Харківський Політехнічний інститут", але не пізніше досягнення ОСОБА_3 23 річного віку, а також стягнуті з відповідача судові витрати в розмірі 51 грн.

На вказане рішення ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій він просить рішення суду скасувати частково та справу направити на новий розгляд, мотивуючи це тим, що суд не повно з"ясував обставини, що мають значення для справи та не правильно застосував норми матеріального права, не прийняв до уваги його матеріальний стан та стягнув аліменти у твердій грошовій сумі, крім цього судом була не вірно встановлена сума його доходу.

Судова колегія вислухавши доповідь судді, пояснення сторін які з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Приймаючи рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, у зв'язку з навчанням ОСОБА_3, у твердій грошовій сумі у розмірі 200 щомісячно, починаючи з 03.11.2005 року до досягнення дочкою ОСОБА_3 23 років або до закінчення нею навчання у Національному Технічному Університеті " Харківський Політехнічний інститут", суд виходив із того, що ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги, оскільки є студенткою курсу денного навчання. Відповідач має можливість здійснювати матеріальну допомогу, оскільки зареєстрований як суб"єкт підприємницької діяльності, з урахуванням тих обставин, що відповідач виплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, суд визначив суму аліментів у розмірі 200 гривень.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всеобічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до вимог ст. 199 СК України якщо повнолітня дочка, син продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у випадку припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 (а.с.26).

ОСОБА_1 з позивачкою та донькою не проживає, у зв'язку з чим позивач вправі ставити питання про стягнення аліментів на утримання доньки (а.с. 3).

ОСОБА_1 є студенткою 2 курсу Національного Технічного Університету " Харківський Політехнічний інститут" з 1.09.2005 року (а.с. 6).

При такому положенні судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги на час навчання.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

Оскільки відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, та він зареєстрований як суб"єкт підприємницької діяльності, то судова колегія вважає, що суд обгрунтовано стягнув аліменти у твердій грошовій сумі, відповідно до ст. 184 СК України, як про це просив позивач.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров"я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, та інші обставини, що мають істотне значення для справи.

При визначенні розміру аліментів судом першої інстанції було врахований матеріальний стан як позивачки, яка працює в Державному підприємстві Міністерства оборони України "Харківський проектний   ( науково-дослідний) інституті з окладом 400 грн, так і відповідача, який, окрім ОСОБА_3, має ще доньку ОСОБА_4, на утримання якої з нього стягуються аліменти у розмірі 150 грн.

Також судом була надана оцінка сумі доходу відповідача, який у звіті суб"єкта малого підприємництва-фізичної особи - платника єдиного податку за 2005 рік вказав обсяг виручки від реалізації товарі( робіт, послуг) 148650 грн. 63 коп., а за шість місяців 2006 року - 20371 грн. Щодо його витрат, то вони суб"єктом підприємницької діяльності використовувалися також і на власні потреби

Крім того, доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом судового розгляду, і їм дана належна оцінка у відповідності до ст. 212 ЦПК України.

Таким чином судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315,317,319 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.