ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4974/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛуніна О.С.
при секретаріЧерпак А.Ю.
сторони у судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2012 року Дніпропетровський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області з вернув до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ФОП ОСОБА_3, в якому просив стягнути з відповідача до Державного бюджету України застосовані до нього фінансові санкції у розмірі 1700 грн. по постанові про накладення фінансових санкцій №138436 від 13.10.2012.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_3 було порушено вимоги ЗУ «Про автомобільний транспорт», в результаті чого на нього були накладені фінансові санкції у сумі 1700 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Прокурор у судове засідання не з`явився, проте надав суду клопотання, в якому просив адміністративний позов задовольнити та провести розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення повістки. Заперечень на позов або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавав.
Згідно з ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі сторін за наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши усі письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.09.2012 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Запорізькій області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої було встановлено факт надання відповідачем послуг з нерегулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, передбачених ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, про що складено акт №056867 від 20.09.2011, який підписано водієм ОСОБА_4 без заперечень. В акті перевірки зазначено, що ліцензійна картка на перевезення серії НОМЕР_1 належить ФОП ОСОБА_3
13.10.2011 року на підставі зазначеного акту перевірки, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області Бузяковим Р.М., було винесено постанову № 138436 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій у розмірі 1700 гривень за порушення ним вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Положеннями абз. 11 цієї ж статті передбачено перелік документів для водія автобуса, який здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, а саме водій автобуса повинен мати посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до п. 6.1, 6.3 Положення про робочий час та час відпочинку колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 №340 (в редакції, яка діяла на час вчинення правопорушення відповідачем), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 500 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані тахографами. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.
З матеріалів справи вбачається, що перевіркою транспортного засобу відповідача який здійснював нерегулярні пасажирські перевезення встановлено, що він не був обладнаний тахографом, крім того у водія транспортного засобу була відсутня індивідуальна контрольна книжка. Отже, відповідачем, як перевізником порушено п. 6.1, 6.3 Положення про робочий час та час відпочинку колісних транспортних засобів та ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедура здійснення державного контролю Головавтотрансінспекцією за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567 (далі -Порядок).
Відповідно до п.п. 20, 21, 23 цього Порядку, при виявленні при перевірці порушень вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт, складаються акти реагування. На підставі п.п. 26, 27 Порядку, справа про виявлене порушення розглядається керівником органу державного контролю, якими, згідно з п. 3 Порядку є начальник Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, або його заступник. Керівник органу державного контролю за наявності підстав виносить постанову про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій.
Згідно з п. 28 Порядку, фінансова санкція, якою є передбачений ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Положеннями п. 29 Порядку передбачено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області рекомендованим листом з повідомленням до відповідача було направлено копію постанови про застосування фінансових санкцій № 138436. Вказана постанова про застосування фінансових санкцій була отримана відповідачем 25.10.2011, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте у встановлений законом строк відповідач фінансові санкції не сплатив та ні в адміністративному, ні в судовому порядку постанову позивача № 138436 не оскаржував.
На сьогоднішній день, відповідачем накладені на нього фінансові санкції не сплачені, територіальне управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області про сплату штрафу останній не повідомляв, до суду доказів сплати накладених фінансових санкцій не надавав.
Згідно зі пункту 22 ст. 29 Бюджетного кодексу України, штраф належить до доходів загального фонду Державного бюджету України, і тому сплачується тільки до Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність боргу у відповідача зі сплати накладених фінансових санкцій по постанові № 138436 від 13.10.2011 за порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про стягнення фінансових санкцій - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( місцезнаходження: АДРЕСА_1) до Державного бюджету України суму накладених на нього фінансових санкцій за порушення вимог законодавства України про автомобільний транспорт у розмірі 1700 грн. (р/р 31118106700002, МФО 805012, ЗКПО 24230992, код штрафу 21081100, ГУУДКСУ у Дніпропетровській області).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.С. Луніна