УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-809 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 78 ч. 2 РОТАЄНКО Д.С.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
ТАПАЛТ.К.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ДЕМИДЕНКО А.І.
суддів ТАПАЛА Г.К., ЛІТВІНЦЕВА В.М.
з участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2006 року, якою скасовано звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, -
встановила:
Вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2004 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 190 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 3 роки, на нього покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись до цих органів для реєстрації.
5.05.2004 року засуджений був взятий на облік кримінально-виконавчою інспекцією Монастирищенського району. Для реєстрації ОСОБА_1 було визначено третю п'ятницю кожного місяця з 9 до 12 год., про що засуджений був повідомлений особисто 10 червня 2004 року.
26 грудня 2005 року кримінально-виконавча інспекція Монастирищенського району звернулася до суду з поданням про скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_1 в місця позбавлення волі.
В поданні наведені доводи, що у вересні 2004 року інспекція уже зверталась до суду з поданням про скасування ОСОБА_1 іспитового строку за ухилення від виконання обов'язків, покладених на нього судом, проте засуджений належних висновків не зробив. 20 травня, 3 і 17 червня, 23 вересня, 7 1 14 жовтня, 21,28 жовтня, 4,11,18,25 листопада, 2, 9,16,23 грудня 2005 року ОСОБА_1 на реєстрацію не з'явився.
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2006 року звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_1 скасовано, засуджений направлений для відбування покарання у кримінально-виконавчу установу.
В апеляції, строк на подачу якої ОСОБА_1 був відновлений ухвалою апеляційного суду від 20 червня 2006 року, засуджений просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Він посилається на те, що суд не з'ясував причини пропуску реєстрації та їх поважність, що він працював у м. Києві, а кримінально-виконавча інспекція не направляла матеріалів по місцю його перебування. Апелянт також зазначає, що при розгляді подання було порушено його право на захист.
2
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає до скасування з наступних підстав.
Згідно ст. 29 Конституції України кожному заарештованому чи затриманому має бути надано право та можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
Проте, при розгляді подання в суді, ці конституційні права ОСОБА_1 забезпечені не були.
Із матеріалів справи видно, що матеріали на ОСОБА_1 з кримінально-виконавчої інспекції до суду надійшли 26 грудня 2005 року. Згідно поданої захисником судової повістки ОСОБА_1 викликався в Монастирищенський районний суд як засуджений на 11 год. 13.01.2006 року(а. с. 52,100).
Як вбачається із протоколу судового засідання, ОСОБА_1 в суд був доставлений під вартою 10 січня 2006 року, тобто на 3 дні раніше(а. с. 55), і в цей же день суд прийняв рішення по суті подання.
При цьому на час слухання справи захисника він не мав і, відповідно, до захисту своїх інтересів готовий не був.
Після заявленого ним клопотання про забезпечення його захисником в справу ступила адвокат ОСОБА_3 Із протоколу судового засідання видно, що через 10 хвилин після оголошення перерви для забезпечення ОСОБА_1 захисником, розгляд справи продовжився з участю цього адвоката, яка з матеріалами справи не знайомилася, конфіденційно з засудженим не спілкувалася, про що заявляє засуджений, і яка всупереч своїй правовій позиції і правовій позиції засудженого не подала апеляції на постанову суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що право засудженого ОСОБА_1 на правову допомогу захисника належним чином при розгляді подання забезпечено не було, що являється істотним порушенням кримінально-процесуального закону і відповідно до ст. 370 ч. 2 п. З КПК України є безумовною підставою для скасування постанови.
Решта наведених в апеляції доводів підлягають ретельній перевірці при новому судовому розгляді справи.
Оскільки засуджений ОСОБА_1 утримується під вартою в слідчому ізоляторі на 'підставі постанови суду від 10 січня 2006 року, яка скасовується як неспроможна, він підлягає звільненню з-під варти.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовільнити.
Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2006 року стосовно ОСОБА_1 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбуття покарання у кримінально-виконавчу установу скасувати, матеріали направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
ОСОБА_1 з-під варти звільнити негайно в залі судового засідання.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду
Г.К. Тапал