Судове рішення #2335066

                                                                                                                          Копія

                                                                                                                      Справа № 1-50/2008р

 

ВИРОК

Іменем України

12 червня 2007 року                                                                                               смт.Чернівці

 

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого: судді Суперсона С.П.,

при секретарі Костельній Л.Й.,

з участю прокурора Кізлика О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, який народився і проживає в АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, освіта середня, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого,

                                    у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_1, будучи приватним підприємцем - фізичною особою , займаючись підприємницькою з використанням найманої праці громадян, грубо порушив законодавство про працю.

Так, з 1 січня 2007 року по 4 квітня 2007 року в приміщенні олійні, що знаходиться в с. Саїнка Чернівецького району Вінницької області, яку орендував ОСОБА_1 у співвласників вказаного майна, використовував працю найманого працівника ОСОБА_2, з яким всупереч вимогам КЗпП України у встановленому законом порядку трудового договору не уклав та у відповідних державних органах не зареєстрував.

            Крім того, в період з 8 червня 2007 року по 4 квітня 2008 року приватним підприємцем ОСОБА_1  в цьому ж  приміщенні олійня використовувалась наймана праця ОСОБА_3, з яким всупереч вимог КЗпП України трудові відносини належним чином не оформлено.

            В порушення вимог Закону „Про оплату праці” та постанови Правління Національного Банку України „Про затвердження положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні”, від 15.12.2004 року, №367, ОСОБА_1, не складаючи платіжно-розрахункові відомості на заробітну плату, без сплати передбачених законодавством загальнообов*язкових платежів, оплачував працю вказаних працівників шляхом видачі зарплати „в конвертах” в розмірі мінімальної зарплати, встановленому законодавством на кожен конкретний період щомісячно. При цьому, всупереч п.6 ст.27 Закону України „Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування у зв*язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та ст.2, 3, 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” облік заробітної плати найманої особи ОСОБА_1 не вів та вказані дані не зберігав.

Внаслідок цього ОСОБА_1 всупереч вимог ст., ст.3, 7, 20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” не сплатив податкових платежів на загальну суму 180 грн. 23 коп.

            Крім цього, ОСОБА_1 всупереч вимог Закону України „Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування” не сплатив обов*язкових платежів до Пенсійного фонду України на загальну суму 414 грн. 57 коп.

            Крім того, ОСОБА_1 всупереч вимог п.2 ст.35 Закону України „Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” не сплатив обов*язкових платежів до Фонду загальнообов*язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на загальну суму 15 грн. 97 коп.

Крім цього, ОСОБА_1 всупереч вимог п.2 ст.27 Закону України „Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування у зв*язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” не сплатив обов*язкових платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 2 грн. 49 коп.

Таким чином, внаслідок вказаних дій державним інтересам було завдано шкоди у вигляді несплати обов*язкових платежів до державних органів України на загальну суму 613 грн. 26 коп.

            Підсудний по справі ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав, суду показав, що приватним підприємцем він оформлений з 14.11.2006 року, а фактично почав здійснювати підприємницьку діяльність з 01.01.2007 року, займаючись виготовленням нерафінованої олії та круп*яно - борошнового помелу. В олійні у ОСОБА_1 працюють ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які у вівторок та п*ятницю кожного тижня допомагають йому виробляти олію. Розрахунок із вказаними працівниками ОСОБА_1 проводить в кінці кожного робочого дня. Заробітну плату виплачує залежно  від прибутку в розмірі 10% кожному. При цьому прибуток від роботи в олійні кожного місяця складає від 300 до 700 гривень. Заробітна плата вказаних працівників таким чином на місяць складала приблизно 50 гривень, яку ОСОБА_1 виплачував в „конвертах”, про що працівники ніде не розписувались, оскільки відомість на заробітну плату не було складено. Крім цього, трудові договори із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було укладено, відповідні записи у трудові книжки не вносились.

            ОСОБА_1 в скоєному щиро кається, просить суд суворо не карати.

            Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч.1 КК України, крім визнання її самим підсудним, підтверджується також матеріалами справи:

-     довідкою Чернівецького районного центру зайнятості про те, що суб*єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не  перебуває на обліку в Чернівецькому РЦЗ з приводу укладення трудових договорів з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Трудові відносини зареєстровані в службі зайнятості не були /а.с. 12/;

-     довідкою Чернівецького відділення Могилів - Подільського ОДПІ про те, що приватний підприємець ОСОБА_1 податок з доходів фізичних осіб за найманих працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не сплачував /а.с. 14/;

-     ксерокопією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /а.с. 15/;

-     довідкою Чернівецького відділення Могилів - Подільського ОДПІ про те, що втрати бюджету від використання праці найманих працівників приватним підприємцем ОСОБА_1 без належного оформлення становлять 180 грн. 23 коп. /а.с. 35/;

-     довідкою Чернівецького районного центру зайнятості про те, що сума внесків, що мали надійти до Фонду ЗДССУВБ із нарахованої заробітної плати за час використання праці найманих працівників приватним підприємцем ОСОБА_1 без належного оформлення становить 15 грн. 97 коп. /а.с. 33/;

-     довідкою управління Пенсійного фонду України із нарахованої заробітної плати за час використання праці найманих працівників приватним підприємцем ОСОБА_1 без належного оформлення становить 414 грн. 57 коп. /а.с. 37-38/;

-     довідкою Могилів - Подільської міжрайонної виконавчої дирекції ФСС з ТВП про те, що втрати суми внесків, що мали надійти до Фонду СС з ТВП із нарахованої заробітної плати за час використання праці найманих працівників приватним підприємцем ОСОБА_1 без належного оформлення становлять 2 грн. 49 коп. /а.с. 40/;

-     копією договору оренди приміщення олійні приватним підприємцем ОСОБА_1 від 01.01.2007 року /а.с. 17-20/;

-     оголошеними в судовому засіданні даними на попередньому слідстві показами свідків ОСОБА_2 /а.с. 23/, ОСОБА_3 /а.с. 25/, ОСОБА_4 /а.с. 30/, ОСОБА_5 /а.с. 31/.

 

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудний правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позицій немає, то суд відповідно до ст.299 КПК України, за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик і допит свідків, включених до списку, що додається до обвинувального висновку, а обмежився допитом підсудного і дослідженням матеріалів справи.

            Таким чином зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1, будучи приватним підприємцем - фізичною особою, займаючись підприємницькою діяльністю з використанням найманої праці громадян, грубо порушив законодавство про працю, відповідальність за що передбачена ст.172 ч.1 КК України /інше грубе порушення законодавства про працю/.

            Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного - характеризується позитивно, не знаходить обставин, які б обтяжували його покарання, і за наявності обставини, яка його пом'якшує - щире його каяття та добровільне відшкодування завданих державі збитків, вважає що необхідним і достатнім для його виправлення та недопущення вчинення нових злочинів буде покарання у виді штрафу.

            Запобіжний захід щодо підсудного зміни не потребує.

            Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

 

                                                           ПРИСУДИВ:

 

            Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що передбачений ст.172 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 510 /п*ятсот десяти/ гривень.

            Запобіжний захід підсудного до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

            На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення в суді.

 

 

« З оригіналом вірно»

 

Голова Чернівецького районного суду                                                     Суперсон С.П.                                                                                                                                                                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація