Справа 22ц-11496                                            Головуючий у 1 інстанції

Категорія 29                                                     Міхеєва В.Ю.

Доповідач Соколан Н.О.

УХВАЛА 31 серпня 2006 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді: Неклеси В.І.

Суддів:    Соколан Н.О.,Ляховській І.Ю.. При секретарі  Кобзєвій К.І. За участю: Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від   13 квітня 2006 року за позовом  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про зміну договору житлового найму, розподіл житла, укладення окремого договору    найму   житлового   приміщення,   про   вселення    в   квартиру, відшкодування моральної шкоди

Встановила: Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду 19.05.2005 року з позовом про зміну договору житлового найму, розподіл житла, укладання окремого договору найму житлового приміщення, про вселення в квартиру.

22.11.2005 року позовні вимоги були уточнені та доповнені вимогми ОСОБА_3, дружини позивача, до відповідача про вселення в квартиру та вимогою ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 5 тисяч гривен.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_5 вселено в квартиру НОМЕР_1 АДРЕСА_1.

Змінено умови договору житлового найму зазначеної квартири, шляхом виділення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в користування кімнату площею 16,9м2 з лоджією.

Виділено ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 в користування кімнати площею 12,8м2, та 12,7м2з балконом.

Коридор площею 9,8м2, кухню площею8,7м2, ванну кімнату площею 2,2м2, туалет площею 1.1м2, комірчину площею 1.1м2 - залишено в загальному користуванню.

КЖП № 11 м. Кривого Рогу зобов'язане укласти зі сторонами окремі договори найму житлового приміщення згідно рішенню суду.

В частині стягнення моральної шкоди ОСОБА_2 відмовлено.

В позовних вимогах ОСОБА_3 про вселення. -відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та як таке, що було ухвалене без прийняття до уваги пояснень відповідачів, їх свідків, документів, долученими відповідачами, які свідчать про аморальну поведінку позивача ОСОБА_2 і про неможливість сумісного проживання з позивачем в одній квартирі.

ОСОБА_1 вважає, що при ухвалені рішення, суд порушив житлові права відповідачів, бо відмовив у прийнятті зустрічного позову про виселення ОСОБА_2 з квартири за неможливістю сумісного проживання, тим самим унеможливив в подальшому звертатися до суду з цим позовом.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не оспорюється, що згідно ордеру НОМЕР_1 матері позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 на родину в складі 5 чоловік була виділена трикімнатна квартира НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1. Після смерті батьків в квартирі залишилися проживати позивач та відповідач з двома дочками. Між позивачем та відповідачем склалися неприязнені стосунки з приводу перешкод, які чинив відповідач ОСОБА_1 проживанню позивача в спірній квартирі.

Вирішуючи спір між сторонами, суд дійшов до правильного висновку щодо вселення позивача з неповнолітньою дочкою в спірну квартиру та-виділенню їм в користування кімнати площею 16,9м» з лоджією, а відповідачам кімнату площею 12,8м2 та кімнату площею 12,7м2 з балконом, так як фактично між сторонами склався певний порядок користування спірною квартирою.

Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що судом при ухвалені рішення не враховано дуже неприязні, ворожнечі відносини між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1, що не дає змоги сумісно проживати сторонам в спірній квартирі, на думку колегії суддів, не обґрунтовані, тому що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права й обов'язки осіб, які беруть участь у справи, обставини справи, перевірив доводи сторін, надав їм правильну правову оцінку. Висновки суду обґрунтовані,   підтверджені   письмовими   матеріалами   справи,   а   також поясненнями самих учасників процесу. Рішення суду відповідає нормам матеріального й процесуального закону.

Суд вірно прийшов до висновку на підставі ст. 123 ЦПК України, відмовляючи в задоволені клопотання про прийняття до розгляду зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому задоволенню не підлягають

Керуючись   ст..   ст..303,307,308,313-315   ЦПК  України,   колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.