ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № 11-672/2006 р.                                Головуючий у І інстанції Марченко АДРЕСА_1АДРЕСА_1

Категорія - 185 ч.З КК                                   Доповідач Зенченко Т.С.

ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

9 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого судді Зенченко Т.С.

суддів - Акуленко CO., Борисенка І.П.

при секретарі - Масловій О.В.

з участю прокурора Томилка АДРЕСА_1П.

засудженого ОСОБА_1

законного    представника   неповнолітнього   засудженого

ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в АДРЕСА_1 Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, уродженець і мешканецьАДРЕСА_1, українець, громадянин України, учень 11-го класу вечірньої школи НОМЕР_1, не одружений, раніше не судимий, засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 100 годин громадських робіт.

ОСОБА_3, уродженець і мешканецьАДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта неповна середня, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,

1

 

засуджений за ст. 198 КК України до 3 місяців арешту, за ст. 185 ч. З КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю призначених покарань шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України ОСОБА_3. звільнено від відбування покарання із іспитовим строком 1 рік 6 місяців, з виконанням покладених на нього судом обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_4

, уродженець і мешканець АДРЕСА_1

, українець, громадянин

України, освіта середня, не одружений, не працюючий,

раніше не судимий,

засуджений за ст. 185 ч. З КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі,

за ст. 304 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю призначених покарань шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 4 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4АДРЕСА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, з виконанням покладених на нього судом обов'язків: не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання, навчання і роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_5

, уродженець і мешканець АДРЕСА_1

, українець, громадянин

України, учень 11 класу ЗОСШ НОМЕР_2 , не

одружений, раніше не судимий,

засуджений за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання із іспитовим строком 1 рік, з виконанням покладених на нього судом обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання   без   дозволу   кримінально-виконавчої   інспекції;   повідомляти

2

 

кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання і роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнуто з ОСОБА_3.,ОСОБА_4., ОСОБА_5 солідарно 589 грн., 20 коп. в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди на користь ОСОБА_6. та на користь держави 51 грн. державного мита.

Як встановив суд, в кінці листопада 2005 року біля 11 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні класного кабінету № 49 ЗОСШ НОМЕР_1, яке розташоване в АДРЕСА_6 , здійснив крадіжку мобільного телефона моделі "Самсунг С-200" вартістю 436 грн. 32 коп., з карткою оператора мобільного зв'язку „Джине", вартістю 40 грн. та залишком на рахунку картки грошей в сумі 30 грн., що належав неповнолітній потерпілій ОСОБА_7, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 506 грн. 32 коп.

На наступний день, після здійснення крадіжки, ОСОБА_1 передав мобільний телефон моделі „Самсунг С-200" ОСОБА_8., в подальшому достовірно знаючи, що цей мобільний телефон був одержаний злочинним шляхоОСОБА_3 ., придбав у ОСОБА_1 вказаний мобільний телефон, тимчасово зберігав, та в цей же день збув його в магазин „МЮС" в АДРЕСА_1

11 січня 2006 року біля 11 год. 00 хв.ОСОБА_4.АДРЕСА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та неповнолітнім ОСОБА_9., за відомо знаючи, щоОСОБА_4. є неповнолітнім, втягнув його в злочинну діяльність. Всі вони проникли в нежилий будинок  АДРЕСА_8 , звідки вчинили крадіжку чотирьох металевих труб діаметром 80 мм, довжиною 3.0 м кожна, вартістю 288 грн., двох металевих пластин розміром 0,5 м на 3.0 , вагою 40 кг - вартістю 28 грн. 40 коп., двох металевих кутників розміром 63 на 63 мм довжиною 4,5 м - вартістю 172.80 грн., 20 м електрокабелю трьохжильного, з мідною жилою вартістю 100 грн., чим завдали потерпілому ОСОБА_6 шкоду на загальну суму 589 грн. 20 коп. та з місця вчинення злочину з викраденим зникли.

В апеляції прокурор просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, в решті вирок суду залишити без змін.

Доводи апеляції зводяться до того, що суд неправильно застосував кримінальний закон відносно неповнолітнього ОСОБА_1, в вигляді громадських робіт, оскільки на момент вчинення крадіжки засудженому ОСОБА_1 ще не виповнилося 16 років, а тому суд не мав правових підстав застосовувати до ОСОБА_1 громадські роботи.

З

 

По справі було проведено частково судове слідство.

У судовому засіданні апеляційного суду засуджений ОСОБА_1 пояснив, що дійсно скоїв крадіжку мобільного телефону при обставинах, зазначених у вироку суду. Щиро кається у скоєному злочину та просить суд суворо не карати.

Законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_5 суду пояснила, що після вчиненого злочину до сина були вжиті відповідні заходи виховання щодо недопущення неправомірних дій.

Заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_1, законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2, думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованиДії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.І КК України та в апеляції не оспорюються.

Однак, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1, суд порушив вимоги ст. 100 КК України та обрав щодо нього покарання у вигляді громадських робіт, тоді як відповідно до вимог даної статті, громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років.

З матеріалів справи вбачається, що на момент вчинення злочину ОСОБА_1 ще не виповнилося 16 років, тому суд неправильно обрав йому міру покарання.

У зв'язку з зазначеним порушенням вимог чинного законодавства, вирок щодо ОСОБА_1 в частині призначеної міри покарання підлягає скасуванню.

При призначенні засудженому ОСОБА_1 міри покарання, колегія суддів вважає за необхідне врахувати дані про особу засудженого, те, що він раніше не судився, посередньо характеризується за місцем навчання.

Враховуючи все викладене, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства з призначенням міри покарання в виді позбавлення волі в межах мінімального строку з випробування

Крім цього, вирок підлягає зміні в частині стягнення з засуджених 51 грн. державного мита, оскільки діюче кримінально - процесуальне законодавство такого стягнення не передбачає.

4

 

Керуючись ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 7 липня 2006 року щодо ОСОБА_4 в частині призначеної міри покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 1 КК України покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого Коваленка звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_4 покласти обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи, навчання, місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Виключити з резолютивної частини вироку Ніжинського міськрайонного суду від 7 липня 2006 року вказівку суду щодо стягнення державного мита в розмірі 51 грн. з засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_6та ОСОБА_5.

В решті вирок Ніжинського районного суду Чернігівської області від 7 липня 2006 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни.

Вирок судової палати може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі одного місяця з моменту проголошення.

5