Справа № 22-7692-2006 р.                                  Головуючий у 1 інстанції - Наюк Л.М.

Категорія - 34                                                        Доповідач - Азевич В.Б..

^і

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 вересня 2006 року                                    Апеляційний  суд  Донецької  області  в

складі:

головуючого судді:   Ювченко Л.П., суддів: Лук'янової С.В., АзевичаВ.Б. при секретарі:   Баранові В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 27 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням та про визнання особистої приватної власності на майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1 \2 частину квартири,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 27 червня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_2задоволено.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та постановите нове про задоволення його позовних вимог в зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

При цьому апелянт посилається на те, що суд не прийняв до уваги документальні докази та показання свідків, які підтверджують той факт, що вони з 1994 року не проживала разом з відповідачкою і не вели спільного господарства. Тому спірна квартира, придбана ним з особисті кошти у 1997 році, не може бути визнана спільним майном подружжя.

У свої запереченнях на скаргу ОСОБА_2 зазначає, що вона знаходилися з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі з 1990 року по 1998 рік, та у цей період вели з ним спільне господарство і займалися вихованням дитини. Вона була зареєстровані у спірній квартирі та сплачувала комунальні послуги.

ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, а ОСОБА_2 просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційний суд, заслухав суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 і приймаючи рішення про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того,     що сторони з 1990 року по жовтень 1997 року знаходилися в шлюбних відносинах, проживали однією сім'єю і під час шлюбу - 25.04.1997 року придбали спірну квартиру.

Розглядаючи даний спір, апеляційний суд вважає, що місцевий суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, встановлені факти, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 06.10.1990 року по 15.09.1998 рік. На підставі договору купівлі-продажу від 25.04.197 року ОСОБА_1 придбав АДРЕСА_1 м. Харцизька Донецької області, у якій з 02.09.1997 року зареєстрована ОСОБА_2 В спірній квартирі вона не проживає з 2001 року, але оплачує комунальні послуги та уклала договір про реструктуризацію боргу за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Дана норма відповідає за змістом ст. 22 КЗпШ України в редакції закону 1969 року, який діяв на момент придбання спірної квартири.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі на момент придбання квартири та відповідно до наданих ОСОБА_2 доказів, проживали разом, вели спільне господарство та займалися вихованням дитини, 1994 року народження. Висновки суду підтверджуються показаннями свідків та іншими доказами по справі.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи ОСОБА_1, який стверджував протилежне.

З огляду на викладене, суд першої інстанції мав законі підстави задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 та відмовити у задоволенні позивних вимог ОСОБА_1

Тому доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.

Апеляційний суд вважає, що при встановлені зазначених фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308 ч. 1, 313, 314 ч.1 п.І, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 27 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.