УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/958/2012Головуючий суду першої інстанції:Самойлова О.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т.

"29" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівІщенка В.І., Приходченко А.П.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії заяву ОСОБА_6, її представника - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про роз'яснення рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 04 грудня 2007 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 до ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, третя особа - Феодосійське міжрайонне бюро технічної інвентаризації про виділ частки домоволодіння, встановлення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, її представника - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2006 року ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, третя особа - Феодосійське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просили розподілити домоволодіння, закріпивши за сторонами відповідні приміщення та встановити порядок користування земельною ділянкою.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 04 грудня 2007 року позов задоволено.

Виділено у спільну часткову власність ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 в домоволодінні АДРЕСА_1: в житловому будинку літ. «А» - приміщення № 1-1 і № 1-2 площею 18.3 кв.м. вартістю 7348 грн.; в прибудові літ. «а» - приміщення № 1-3 площею 15,5 кв.м. вартістю 6121 грн.; в прибудові літ. «а5» - приміщення № 1-4, № 1-5, № 1-6 площею 16,8 кв.м. вартістю 5607 грн.; сарай «Е» вартістю 1290 грн.; літню кухню літ. «Ж» вартістю 9238 грн.; сарай літ. «С» вартістю 3624 грн.; гараж літ. «Х» вартістю 4271 грн., а всього приміщень і будов на суму 37499 грн., що складає 31/100 частку домоволодіння.

Виділено у власність ОСОБА_12 в домоволодінні АДРЕСА_1: в жилому будинку літ. «А» - приміщення № 2-1 площею 19,9 кв.м. вартістю 7991 грн.; в прибудові літ. «а» - приміщення № 2-2 площею 14,0 кв.м. вартістю 5529 грн.; в прибудові літ. «а1» - приміщення № 2-1 площею 5,6 кв.м. вартістю 51509 грн.; сарай «Д» вартістю 443 грн.; сарай літ. «З» вартістю 4950 грн.; сарай літ. «з» вартістю 467 грн.; сарай літ. «К» вартістю 1811 грн.; сарай літ. «Л» вартістю 347 грн.; сарай літ. «М» вартістю 138 грн.; вбиральню літ. «У» вартістю 369 грн., а всього приміщень і будов на суму 23554 грн., що складає 20/100 частки домоволодіння.

Виділено у власність ОСОБА_11 в домоволодінні АДРЕСА_1: в жилому будинку літ. «А» - приміщення № 3-2 і №3-3 площею 19,0 кв.м. вартістю 7629 грн.; в тамбурі літ. «а2» - приміщення № 3-ІІІ площею 4,0 кв.м. вартістю 1120 грн.; в прибудові літ. «а4» - приміщення № 3-ІІ площею 10,1 кв.м. вартістю 2100 грн.; сарай «Б» вартістю 5370 грн.; душ літ. «Ц» вартістю 225 грн.; вбиральню літ. «Э» вартістю 1075 грн.; гараж літ. «Ю» вартістю 7465 грн., а всього приміщень і будов на суму 24984 грн., що складає 21/100 частки домоволодіння.

Виділено у власність ОСОБА_13 в домоволодінні АДРЕСА_1: в жилому будинку літ. «А» - приміщення № 4-3 і № 4-4 площею 18,4 кв.м. вартістю 7389 грн.; в прибудові літ. «а3» - приміщення № 4-ІV площею 8,5 кв.м. вартістю 5067 грн.; у веранді літ. «а6» - приміщення № 4-V площею 23,1 кв.м. вартістю 8375 грн.; літню кухню літ. «В» вартістю 3100 грн.; сарай літ. «Г» вартістю 2575 грн.; сарай літ. «Н» вартістю 1075 грн.; сарай літ. «П» вартістю 920 грн.; сарай літ. «Р» вартістю 1326 грн.; сарай літ. «Ф» вартістю 607 грн.; сарай літ. «Ч» вартістю 157 грн.; сарай літ. «Ш» вартістю 1521 грн.; вбиральню літ. «Т» вартістю 689 грн., а всього приміщень і будов на суму 32801 грн., що складає 28/100 частки домоволодіння.

У користування ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 виділено земельну ділянку площею 215 кв.м. по конфігурації вказаної в додатку № 4 судової будівельно-технічної експертизи і окрашеної у синій колір.

У користування ОСОБА_12 виділено земельну ділянку площею 215 кв.м. по конфігурації вказаної в додатку № 4 судової будівельно-технічної експертизи і окрашеної у жовтий колір.

У користування ОСОБА_11 виділено земельну ділянку площею 179 кв.м. по конфігурації вказаної в додатку № 4 судової будівельно-технічної експертизи і окрашеної у рожевий колір.

У користування ОСОБА_13 виділено земельну ділянку площею 211 кв.м. по конфігурації вказаної в додатку № 4 судової будівельно-технічної експертизи і окрашеної у рожевий колір.

У спільне користування ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 виділено земельну ділянку площею 56 кв.м. по конфігурації вказаної в додатку № 4 судової будівельно-технічної експертизи і окрашеної у червоний колір.

У спільне користування ОСОБА_11 та ОСОБА_13 виділено земельну ділянку площею 56 кв.м. по конфігурації вказаної в додатку № 4 судової будівельно-технічної експертизи і окрашеної у помаранчевий колір.

У квітні 2012 року ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися до суду із заявою у якій просять роз'яснити рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 04 грудня 2007 року.

Заява мотивована тим, що всупереч заявленим позивачами вимог, суд першої інстанції ухвалив рішення про виділ частки домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою. На думку заявників рішенням здійснено поділ в натурі між співвласниками та визнано право власності за сторонами на окремі об'єкти нерухомого майна відповідно до розподілених в натурі цим рішеннями в натурі приміщень та земельних ділянок.

При виконанні рішення, а саме звернення до БТІ для надання окремої адреси виділеній частині домоволодіння, виникли питання, чи припинено вказаним рішенням право спільної власності на домоволодіння, чи можливо присвоїти іншим частинам окрему адресу та який розмір часток у кожного з позивачів, яких виділено у спільну часткову власність, що призвело до виникнення суперечностей при реєстрації права власності.

Рішення суду не виконано, зокрема через його незрозумілість, тому сторони позбавлені можливості самостійно, окремо один від одного реалізувати своє право приватної власності.

Вважають необхідним просити суд роз'яснити чи припиняються право спільної часткової власності у разі поділу спільного майна між співвласниками згідно ч.2 ст.367 ЦПК України.

Просить роз'яснити та вказати чи слід вважати припиненим право спільної часткової власності співвласників домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та слід вважати окремою одиницею виділене у спільну часткову власність ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 відокремлену частку домоволодіння АДРЕСА_1, яка була виділена останнім, якщо так, то з яким розміром часток, роз'яснити та зазначити чи визнано за ОСОБА_12 право власності на відокремлену частку домоволодіння як на окремий цілісний об'єкт нерухомого майна, розташований. АДРЕСА_1, який складається з: в жилому будинку літ. «А» - приміщення № 2-1 площею 19,9 кв.м. вартістю 7991 грн.; в прибудові літ. «а» - приміщення № 2-2 площею 14,0 кв.м. вартістю 5529 грн.; в прибудові літ. «а1» - приміщення № 2-1 площею 5,6 кв.м. вартістю 51509 грн.; сарай «Д» вартістю 443 грн.; сарай літ. «З» вартістю 4950 грн.; сарай літ. «з» вартістю 467 грн.; сарай літ. «К» вартістю 1811 грн.; сарай літ. «Л» вартістю 347 грн.; сарай літ. «М» вартістю 138 грн.; вбиральню літ. «У» вартістю 369 грн., а всього приміщень і будов на суму 23554 грн.; роз'яснити та зазначити чи визнано за ОСОБА_11 право власності на відокремлену частку домоволодіння як на окремий цілісний об'єкт нерухомого майна, розташований. АДРЕСА_1, який складається з: в жилому будинку літ. «А» - приміщення № 3-2 і №3-3 площею 19,0 кв.м. вартістю 7629 грн.; в тамбурі літ. «а2» - приміщення № 3-ІІІ площею 4,0 кв.м. вартістю 1120 грн.; в прибудові літ. «а4» - приміщення № 3-ІІ площею 10,1 кв.м. вартістю 2100 грн.; сарай «Б» вартістю 5370 грн.; душ літ. «Ц» вартістю 225 грн.; вбиральню літ. «Э» вартістю 1075 грн.; гараж літ. «Ю» вартістю 7465 грн, а всього приміщень і будов на суму 24984 грн.; роз'яснити та зазначити чи визнано за ОСОБА_13 право власності на відокремлену частку домоволодіння як на окремий цілісний об'єкт нерухомого майна, розташований. АДРЕСА_1, який складається з: в жилому будинку літ. «А» - приміщення № 4-3 і № 4-4 площею 18,4 кв.м. вартістю 7389 грн.; в прибудові літ. «а3» - приміщення № 4-ІV площею 8,5 кв.м. вартістю 5067 грн.; у веранді літ. «а6» - приміщення № 4-V площею 23,1 кв.м. вартістю 8375 грн.; літню кухню літ. «В» вартістю 3100 грн.; сарай літ. «Г» вартістю 2575 грн.; сарай літ. «Н» вартістю 1075 грн.; сарай літ. «П» вартістю 920 грн.; сарай літ. «Р» вартістю 1326 грн.; сарай літ. «Ф» вартістю 607 грн.; сарай літ. «Ч» вартістю 157 грн.; сарай літ. «Ш» вартістю 1521 грн.; вбиральню літ. «Т» вартістю 689 грн., а всього приміщень і будов на суму 32801 грн.

Роз'яснити рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 04 грудня 2007 року та зазначити чи слід вважати право спільної часткової власності співвласників спірного домоволодіння та земельної ділянки не припиненим, якщо так, то слід вважати, що судом все ж таки прийнято рішення про порядок користування домоволодінням та земельною ділянкою.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року у задоволенні заяви ОСОБА_6, її представника ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про роз'яснення рішення суду відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою суду ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та представник останньої ОСОБА_14 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять її скасувати та постановити нову про задоволення заяви.

На думку апелянтів при розгляді заяви про роз'яснення рішення, суд першої інстанції не врахував, що заявники ставлять питання не про зміну рішення суду, а стосовно того, чи припинено право спільної часткової власності між співвласниками домоволодіння відповідно до ч.2 ст.367 ЦК України, оскільки в рішенні суду не вказано про це. Інші доводи апеляційної скарги відтворюють обставини, викладені в заяві про роз'яснення рішення суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6- ОСОБА_14, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Вирішуючи заяву про роз'яснення рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав, передбачених законом, для роз'яснення рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 04 грудня 2007 року.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Тобто підставою для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду є незрозумілість рішення, якщо воно припускає різного тлумачення, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду спору сторонам ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 на праві спільної частковій власності належало домоволодіння по АДРЕСА_1.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 04 грудня 2007 року здійснено в натурі виділ частки із майна (домоволодіння) співвласникам АДРЕСА_1 окремо виділені приміщення у власність ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, виділено у спільну часткову власність приміщення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та встановлено порядок користування земельною ділянкою.

Пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року передбачає, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усуненні лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Як вбачається зі змісту заяви про роз'яснення рішення її суть зводиться до незгоди з рішенням суду і на вирішення суду ставляться питання, що не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Посилання заявників на те, що суд першої інстанції при вирішенні спору, здійснивши виділ майна у спільну часткову власність ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, не визначив розмір їх часток, не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для роз'яснення рішення за тих підстав, що цей недолік рішення суду не може бути усунутий шляхом його роз'яснення, оскільки визначення часток призведе до внесення в рішення суду нових даних.

Крім того, питання щодо припинення права спільної часткової власності між співвласниками домоволодіння не підлягає вирішенню в порядку роз'яснення судового рішення.

Так, питання щодо припинення спільної часткової власності при виділі частки із майна, що є у спільній частковій власності вирішені положеннями ч.3 ст.364 ЦК України, згідно якій у разі виділу співвласнику в натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває права власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Враховуючи вищенаведені обставини і зміст резолютивної частини рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 04 грудня 2007 року, яким у власність ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 виділені окремі приміщення, не потребує роз'яснення і питання чи визнано за ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 право власності на відокремлену частку домоволодіння як на окремий цілісний об'єкт нерухомого майна.

Посилання апелянтів на незрозумілість рішення суду щодо припинення права власності на земельну ділянку є необґрунтованим, оскільки рішенням суду вирішено питання щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою.

З урахуванням наведеного, підстави вважати рішення суду першої інстанції незрозумілим, та таким, що припускає різного тлумачення, тощо відсутні, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог процесуального права, що відповідно до вимог пункту 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, пунктом 1 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, її представника - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року - відхилити.

Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Т.С. Авраміді А.П. Приходченко В.І. Іщенко