УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/932/2012Головуючий суду першої інстанції:Хачикян А.Х.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т.

"29" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівІщенка В.І., Приходченко А.П.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 26 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, у якому просить стягнути з відповідача в порядку відшкодування заподіяної йому моральної шкоди 18820 грн., з перерахуванням їх у якості благодійного внеску на рахунок КРУ «Кіровський міжрегіональний притулок для дітей Міністерства освіти науки, молоді і спорту АРК». Вимоги мотивовані тим, що висловлювання відповідача «что лучше бы я занялся другим - присмотрел за своей женой» принизили його честь та гідність та завдали моральних страждань.

Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 26 квітня 2012 року у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, надання неналежної оцінки доказам.

На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо недоведеності позивачем заявлених вимог, оскільки матеріали справи та показання свідка ОСОБА_8 свідчать про обґрунтованість заявлених вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що особисті немайнові права позивача не порушені, а тому підстави для задоволення позову - відшкодування моральної шкоди відсутні.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 270 ЦК України).

Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу (ст. 275 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 посилається на те, що висловлювання відповідача до нього - про те, що «что лучше бы я занялся другим - присмотрел за своей женой» принизили його честь та гідність та завдали моральних страждань.

Висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири оціночними судженнями, є оціночними судження і їх висловлювання не можуть бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності.

Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду (Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

Виходячи з того, що вказані висловлювання відповідача не можна визнати брутальним, принизливим чи непристойним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апелянта щодо неналежної оцінки судом першої інстанції доказів є необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують і підстав для скасування рішення суду не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 26 квітня 2012 року - відхилити.

Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 26 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Т.С. Авраміді А.П. Приходченко В.І. Іщенко