РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/953/2012Головуючий суду першої інстанції:Микитюк О.А.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.
РІШЕННЯ
"29" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.,
СуддівІщенка В.І., Приходченко А.П.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Феодосійської міської ради АР Крим, треті особи - Перша Феодосійська державна нотаріальна контора, ОСОБА_8 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 лютого 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2011 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до Феодосійської міської ради АР Крим, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_9, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді жилого будинку по пров. 3-й Заводський, 31, у м. Феодосії. Однак, в силу ув'язнення батька у 1990 році, уникнення останнім контактів та спілкування, виїзду позивачки з міста Феодосія до іншого місця проживання, скрутного матеріального становища, про смерть батька їй стало відомо лише у листопаді 2010 року. Позивачка вважає, що вищенаведені обставини свідчать про поважність пропуску строку, встановленого для прийняття спадщини і відповідно до ст. 1272 ЦК України є підставою для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 08 лютого 2012 року позов задоволено: продовжено позивачу строк для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилковому висновку про те, що позивачем пропущений строк встановлений законом для прийняття спадщини з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачки, ОСОБА_8, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9
ОСОБА_8 є спадкоємцем першої черги (донькою) ОСОБА_9 У встановлений законом строк спадщину позивач не прийняла.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що строк, встановлений законом для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_9, позивачкою пропущений з поважних причин, а тому на підставі ст. 550 ЦК Української РСР він підлягає продовженню.
Колегія суддів вважає, що такому висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина 1 статті 26 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. При цьому відповідачами є особи, які порушили права позивача або повинні відповідати за позовом з інших причин.
Лише повний суб'єкт відповідача надає підстави суду для висновку щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до положень ст. 1272 ЦК України (на які посилається позивач) якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно ст. 550 ЦК Української РСР, на підставі якої судом першої інстанції розглянута справа строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.
Відповідачами у такій справі є інші спадкоємці. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 24 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 є спадкоємцем першої черги та прийняв спадщину, яка відрилася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9, після смерті якого першою Феодосійською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа(а.с.29-35).
При вирішенні питання щодо продовження строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті померлого ОСОБА_9, і яка прийнята спадкоємцем ОСОБА_8, суд першої інстанції, не врахував характер спірних правовідносин та не визначився з колом осіб, які мають відповідати за вказаним позовом, з урахуванням того, що спадщина прийнята одним із спадкоємців ОСОБА_8, який не залучений до участі у справі у якості відповідача.
Однак, суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, вищенаведені вимоги закону не виконав та вирішив по суті вимоги про надання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, ухваливши рішення про задоволення позову ОСОБА_8, пред'явленого до Феодосійської міської ради АР Крим, незважаючи на наявність іншого спадкоємця, сина померлого ОСОБА_9 - ОСОБА_8, за участю відповідача Феодосійської міської ради АР Крим, яка не має відповідати за вказаним позовом.
Пред'явлення позову до особи, яка не має відповідати за позовом, унеможливлює встановлення фактичних обставин щодо поважності причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини позивачкою.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що строк на прийняття спадщини пропущений позивачкою з поважних причин і поклав їх в основу рішення про задоволення позову в порушення вищенаведених норм закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення про задоволення позову з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 лютого 2012 року - задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 лютого 2012 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_6 до Феодосійської міської ради АР Крим, треті особи - Перша Феодосійська державна нотаріальна контора, ОСОБА_8 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Т.С. Авраміді А.П. Приходченко В.І. Іщенко