Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/1590/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Регеша В.О.
Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати Доповідач Кіселик С. А.
УХВАЛА
Іменем України
05.06.2012 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого : судді Кіселика С.А.
суддів : Суржика М.М., Суровицької Л.В.
при секретарі Поповій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства комунального підприємства «Тепло горець»«Теплогірськ -Жилсервіс» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 березня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
В вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до КП «Теплогорець», ДПКП «Теплогорець»«Теплогірськ -Жилсервіс», третя особа Ірмінська міська рада в особі міського голови Ярощука В.С. про стягнення компенсації за невикористану відпустку, заборгованості по заробітній платі, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати, завданої моральної шкоди.
Просила суд стягнути з Комунального підприємства "Теплогорець" заборгованість по заробітній платі у розмірі 1389,79 грн., суму середнього заробітку за весь час затримки -7383,61 грн., розмір завданої моральної шкоди -250,00 грн. та стягнути з Дочірнього підприємства комунального підприємства "Теплогорець""Теплогірськ-Жилсервіс": заборгованість по заробітній платі в сумі 3564,60 грн.; суму середнього заробітку за весь час затримки -26849,03 грн.; компенсацію за невикористану тарифну відпустку -419,36 грн.; розмір завданої їй моральної шкоди -4250,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що з 14.05.2010 р. по 08.04.2011 р. займала посаду бухгалтера КП "Теплогорець"та з 21.12.2010 р. по 08.04.2011 р. -посаду головного бухгалтера ДП КП "Теплогорець""Теплогірськ-Жилсервіс". Звільнено ОСОБА_2 було за ст. 38 КЗпП України, з ДП КП "Теплогорець""Теплогірськ-Жилсервіс"зі складанням акту приймання-передачі ТМЦ економісту підприємства -Ємеліній О.Л, з КП "Теплогорець"-без акта, що вбачається з наказів про звільнення ДП КП "Теплогорець""Теплогірськ-Жилсервіс"-№ 44 від 08.04.2011 р. та КП "Теплогорець"-№ 214 від 08.04.2011 р. Однак в порушення вимог ст. 116 КЗпП України в день звільнення повного розрахунку проведено не було.
22.06.2011 р. та 12.08.2011 р. позивач зверталась до Відповідачів з заявами про видачу відповідних довідок, зокрема про нараховану але не виплачену заробітну плату, про розмір заробітної плати, відповідні компенсації і т.п., проте, позивачеві було відмовлено у видачі даних документів, що підтверджується копіями листів-відповідей та поштових конвертів зі штампами про надходження. Крім того, до прокуратури м. Стаханова позивачем було направлено скаргу на дії Відповідачів, на підтвердження чого нею було надано копію скарги та доказів про її відправлення адресату поштою. За результатами розгляду зазначеної скарги Територіальною державною інспекцією праці в Луганській області за ініціативою органів прокуратури, було проведено відповідну перевірку, в ході якої порушення, на які посилається у своєму позові ОСОБА_2, знайшли своє підтвердження, як видно зі змісту листа Територіальної державної інспекції праці в Луганській області № 4356/2 від 07.11.2011 р. Крім того, позивачем було надано суду довідку форми ОК-5 від 24.11.2011 р. ПФ України і враховуючи зазначені вище докази та положення постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. позивачем були здійснені розрахунки сум, які на його думку підлягають стягненню.
В обґрунтування вимог щодо стягнення моральної шкоди, позивач зазначила, що на її утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, що підтвердила копіями свідоцтв про їх народження, проте, посадові особи Відповідачів своїми протизаконними діями та бездіяльністю порушили її законні права та інтереси і призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації її подальшого життя. Нестача коштів призвела до страждань її малолітніх дітей, яким було відмовлено у належному літньому оздоровленні, додатковому дошкільному вихованні, а саме у відвідуванні відповідних секцій та гуртків. У зв'язку з чим позивач була змушена принижуватись та просити, так необхідні для її існування та існування дітей, кошти в борг, на підтвердження чого суду було надано копії відповідних боргових розписок. Розмір завданої моральної шкоди позивач обґрунтовує розміром запозиченої суми коштів згідно боргових розписок, а отже, він складає 5500,00 грн., тобто 250,00 грн. та 4250,00 грн. відповідно.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 березня 2012 року позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Комунального підприємства "Теплогорець"на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у розмірі 1389,79 грн.; суму середнього заробітку за час затримки з 08.04.2011 р. по 08.12.2011 р. -7383,61 грн.; розмір завданої моральної шкоди -250,00 грн. на загальну суму 9023,40 грн. Стягнуто з Дочірнього підприємства Комунального підприємства "Теплогорець""Теплогірськ-Жилсервіс"на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 3564,60 грн.; суму середнього заробітку за час затримки з 08.04.2011 р. по 08.12.2011 р. -26849,03 грн.; компенсацію за невикористану тарифну відпустку -419,36 грн.; розмір завданої їй моральної шкоди -2250,00 грн. на загальну суму 33064,99 грн. Стягнуто з Комунального підприємства "Теплогорець"на користь держави судовий збір в сумі 90,23 грн. Стягнуто з Дочірнього підприємства Комунального підприємства "Теплогорець" "Теплогірськ-Жилсервіс" на користь держави судовий збір в сумі 330,65 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначив, що суд не звернув уваги на чисельні порушення позивачкою, під час її роботи головним бухгалтером, законодавства України, що призвело до неправильного нарахування заборгованості по заробітній платі та сплаті податків. Не врахував суд, що позивачка після звільнення на підприємство не приходила і не надала рахунку на який можна було перерахувати заборгованість по зарплаті. Крім того, позивачка не довела необхідності стягнення на її користь моральної шкоди.
Просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, із наступних підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами і правильно застосував норми матеріального права, що їх регулюють.
Суд дійшов висновку, що відповідачі, на час звільнення позивачки, мали перед нею заборгованість по заробітній платі. В день звільнення позивачки - 08.04.2011 року, з нею повного розрахунку проведено не було, чим порушено положення ст. 116 КЗпП України і цю обставину суд першої інстанції вважає за підставу, у відповідності до ст. 117 КЗпП України, для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду.
При визначенні суми, яка підлягає стягненню із ДП КП «Теплогорець»«Теплогірськ -Жилсервіс», судом першої інстанції дано оцінку довідці, яку надано ДП КП «Теплогорець»«Теплогірськ -Жилсервіс» щодо суми заборгованості по заробітній платі з урахуванням розрахункових сум, станом на 01.10.2011 року і яка складає 3564 грн. 64 коп. (а.с. 55).
Крім того, порушення відповідачем положень ст. 116 КЗпП України щодо несвоєчасного розрахунку при звільнені та несплата позивачці 3564 грн. 60 коп. зафіксовано перевіркою відповідача яка проводилась Територіальною державною інспекцією праці у Луганській області за скаргою позивачки. ( а.с. 86 -87).
Апелянт вважає, що підстав для стягнення середнього заробітку за несвоєчасне проведення розрахунку при звільненні позивачки не має, оскільки ОСОБА_2 не було надано відповідачу рахунку, на який відповідач мав перерахувати розрахункові кошти.
Крім того, як причину відсутності у позивачки права на отримання середнього заробітку відповідач зазначає ту обставину, що за час коли позивачка працювала у відповідача вона недобросовісно виконувала свої посадові обов'язки неякісно вела бухгалтерську документацію, що призвело до накладення на відповідача великих сум штрафів
Колегія суддів не може погодитись із такими доводами апелянта, оскільки позивачка в день її звільнення працювала і мала, у відповідності до діючого законодавства, отримати розрахункові кошти саме в цей день і не повинна була надавати будь якого рахунку для перерахування їй коштів. А, щодо накладення на відповідача штрафних санкцій, то ці обставини не можуть слугувати підставою для відмови у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, оскільки на час звільнення позивачки заборгованість по заробітній платі існувала, повний розрахунок із позивачкою у день її звільнення проведено не було і цю обставину визнає сам відповідач.
В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначив, що розрахунок заборгованості по заробітній платі та суми яка підлягала виплаті позивачці в день звільнення є неправильним, оскільки заробітна плата, що нараховувалась самою позивачкою, яка працювала головним бухгалтером, нараховувалась невірно і є завищеною. При цьому відповідач надав свій розрахунок компенсації за затримку розрахунку при звільнені ОСОБА_2 з ДПКП «Теплогорець»«Теплогірськ -Жилсервіс». (а.с. 150), відповідно до якого компенсація з квітня 2011 року по грудень 2011 року, за 169 днів, склала 24924 грн. 12 коп. При цьому представниками відповідача не було надано жодного доказу тому, що нарахування заробітної плати, які проводилися позивачкою, в той час як вона працювала у відповідача головним бухгалтером є неправильними.
Такими належними доказами, на думку колегії суддів, має бути висновок зроблений відповідним уповноваженим органом за результатами перевірки фінансової діяльності на підприємстві.
Оскільки заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем, на час ухвалення рішення судом першої інстанції існувала, і цей факт визнає сам відповідач, повний розрахунок із позивачкою в день її звільнення проведено не було, і цей факт також визнається відповідачем, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо порушення відповідачем положень ст. 116 КЗпП України і щодо наявності підстав для стягнення середнього заробітку за весь час затримки. Суму, яка підлягає стягненню, суд першої інстанції визначив на підставі доказів які надані сторонами.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства комунального підприємства «Тепло- горець»«Теплогірськ -Жилсервіс», відхилити.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: