Справа №22- 9139 2006 p. Головуючий 1 інстанції Галкін В.М.
Категорія 21 Доповідач Постолова В.Г..
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої: Новосядлої В.М. Суддів: Постолової В.Г., Троценко Л.І. При секретарі Миснянко М.П.
За участю адвоката ОСОБА_2 та представника відповідача Пупченко А.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 4 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 30 000грн., яку йому спричинено внаслідок трудового каліцтва, яке мало місце 11 вересня 2003року під час роботи на шахті „ІНФОРМАЦІЯ_1 " , де він працював гірним робітником. При цьому посилався на те, що висновком МСЕК від 16 грудня 2003 року йому вперше було встановлено 35 % втрати професійної працездатності у зв*язку з вказаним трудовим каліцтвом з визнанням інвалідності третьої групи , висновком МСЕК 20 грудня 2005 р. йому було повторно встано'влено 35 % втрати професійної працездатності по виробничій травмі, з переоглядом 20 грудня 2006 року.
Рішенням Красно армійського міськрайонного суду Донецької області від 4 серпня 2006 року з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду в сумі 13 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красно армійську ставить питання про скасування рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволені позову , посилаючись на те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди , оскільки висновок МСЕК про втрату професійної працездатності та інвалідність самі по собі не є доказом спричинення потерпілому моральної шкоди, , крім того посилались на те, що Законом України „Про державний
бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей) , підпункту „є" п.1, ч.1,ст. 21, ч.З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності".
Заслухавши суддю-доповідача , пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення на користь позивача моральної шкоди в зв'язку з встановленням йому 35 % втрати професійної працездатності у зв*язку з трудовим каліцтвом та третьої групи інвалідності безстроково. Вказані висновки підтверджуються зібраними по справі доказами.
При визначенні суми моральної шкоди суд врахував , що позивач знаходився на лікуванні , його стан здоров'я , наслідки трудового каліцтва , встановлення 35 % втрати працездатності та третьої групи інвалідності.
Суд першої інстанції навів обгрунтування при визначенні розміру моральної шкоди потерпілому і апеляційний суд з такими висновками погоджується.
Апеляційний суд вважає безпідставними посилання відповідача у апеляційній скарзі на ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 р. №3235 -IV, оскільки правовідносини між сторонами по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди склались до набрання чинності вказаним Законом , і таким чином його положення на ці правовідносини не поширюються. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення суду постановлене у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красно армійську відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 4 серпня 2006 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.