АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4916/2006р Головуючий у 1 інстанції: Артемова Л.Г.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Савченко О.В.,
суддів: Спас О.В..
Бондаря М.С.
при секретарі Винник І.С.
за участюОСОБА_1., ОСОБА_2. ОСОБА_3 та її адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами
ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що
діс також в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_7
,
та осіб, що приєдналися до апеляційної скарги ОСОБА_1
- ОСОБА_2 та ОСОБА_5
на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_5, державна нотаріальна контора № 6 м. Запоріжжя про встановлення факту прийняття спадщини іншими спадкоємцями на неоформлену 1/2 частину спірного будинку, визнання розділу будинку неможливим, визнання за ним та іншими спадкоємцями права власності на частки будинку, припинення права власності інших спадкоємців на підставі неможливості розділу будинку в натурі, з грошовим відшкодуванням іншим спадкоємцям пропорційно їхнім долям.
та його ж позовом до ОСОБА_5 та її неповнолітньої доньки - ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю, та його ж позовом до цих осіб про визнання дійсними заяв, які надійшли до нотаріальної контори № 6 м. Запоріжжя та такими, що засвідчують
прийняття ним спадщини після смерті померлоїОСОБА_7., та визнання за ним права власності за набувальною. давністю на весь спірний житловий будинок,
та за зустрічним позовом ОСОБА_5, що діє також в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання в порядку спадкування за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 права власності на Уг частину будинку,
та за її ж позовом до ОСОБА_1, треті особи -ОСОБА_6, ОСОБА_2, державна нотаріальна контора № 6 м. Запоріжжя про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,
за зустрічним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину будинку,
за зустрічним позовомОСОБА_2, правонаступника ОСОБА_8, до ОСОБА_5, державної нотаріальної контори № 6 м. Запоріжжя, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності на частину будинку, та за його ж позовом до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_1 про встановлення факту належності спадщини та визнання права на частину будинку.
ВСТАНОВИЛА:
позивач ОСОБА_1 17 червня 1999 року звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні житловим будинком до ОСОБА_10. та її неповнолітньої доньки ОСОБА_5., мотивуючи його тим, що відповідачі, які прописані у будинку АДРЕСА_1, перешкоджають йому розпоряджатися належною йому 1\2 частиною спірного будинку та оформити на себе весь будинок, який, на його думку, повинен належати йому.
11 жовтня 2005 року позивач доповнив свої позовні вимоги, просив суд встановити факт прийняття спадкоємцями спадщини на неоформлену після смерті його батьків 1/2 частину спірного будинку, визнати розділ будинку неможливим, визнати за ним та іншими спадкоємцями право власності на частини будинку, та припинення права власності інших спадкоємців на підставі неможливості розділу будинку в натурі.
21 листопада 2005 року позивач уточнив свої позовні вимоги, просив суд встановити такими, що прийняли спадщину на 1\2 неоформлену після смерті його батьків частину спірного будинкуОСОБА_5., ОСОБА_10.. ОСОБА_5., ОСОБА_2., визнати за ним право власності на весь будинок з виплатою всім спадкоємцям пропорційно успадкованим ними часткам спірного будинку грошової компенсації, виходячи з залишкової вартості будинку.
просив також усунути перешкоди в користуванні власністю та стягнути з відповідачів судові витрати.
17 липня 1999 року ОСОБА_10. пред'явила доОСОБА_1. зустрічний позов в своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_5. про встановлення факту прийняття спадщини, визнання за кожною з них права власності на 1\2частину спірного житлового будинку, на майно в порядку спадкування за законом після смертіОСОБА_7. її чоловіка, батька ОСОБА_5. та брата позивача, який помер в 1999 році, а також про розділ будинку в натурі і визначення порядку користування будинком, посилаючись на те, що її чоловік ОСОБА_10. народився в спірному будинку, постійно в ньому мешкав після смерті батьків, коли набув право власності на 14 частину спірного будинку в порядку спадкування за законом.
На думку ОСОБА_10., вона та її неповнолітня донька набули після смерті ОСОБА_10. право власності на 1\2частину будинку кожна, а разом -на 14 частину, оскільки ОСОБА_10. після смерті свого батька в 1951 році, а потім й після смерті матері в 1961 році, мешкаючи в спірному будинку, фактично прийняв спадщину, та просила суд задовольнити її позов.
В ході розгляду справи ОСОБА_10. змінила свої позовні вимоги і відмовилась від частини позовних вимог, зокрема, від вимог про розділ будинку в натурі, доповнивши при цьому свій позов вимогою про визнання свідоцтва на спадщину видане на ім'я ОСОБА_7. недійсним.
29 червня 2001 року ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_10. та ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини на частку спірного будинку, мотивуючи його тим. що вона фактично прийняла спадщину після смерті матері.
23 лютого 2004 року ОСОБА_2. уточнила свої вимоги та просила суд визнати частково недійсним свідоцтво братівОСОБА_1. та померлого у 199 роціОСОБА_7. про право на спадщину на 14 частину спірного будинку за кожним, просила поновити їй строк на звернення до суду. оскільки вона тільки в поточному судовому засіданні під час розгляду справи дізналась, що свідоцтва про право на спадщину видані її братам, але її не зазначено в числі спадкоємців. Позивач вважає, що її права порушені і просила суд поновити строк, визнати свідоцтво, видане ОСОБА_10. частково недійсним та встановити факт прийняття спадщини.
16 червня 2004 року померла позивачОСОБА_7., після чого 28 липня 2004 року її чоловік ОСОБА_2. прийняв спадщину та підтримав позовну заяву.
Крім того. ОСОБА_2., як правонаступник, звернувся до суду з окремим позовом до ОСОБА_10., третя особа - ОСОБА_1 про встановлення факту належності спадщини та визнання права на частину будинку, мотивуючи його тим, щоОСОБА_7. набула право власності на частину
спадкового майна, оскільки була прописана та мешкала в спірному будинку з народження і багато років після смерті батьків.
07 серпня 2001 року ОСОБА_5. звернулась до суду з
позовом до ОСОБА_10. про встановлення факту прийняття спадщини та
визнання права власності на частину спірного будинку. В позові зазначала, що
вона є дочкою померлогоОСОБА_7. від першого шлюбу та після його
смерті прийняла у спадок майно батька, меблі, автомобіль тощо. Із відповідною
заявою в нотаріальною контору не зверталась, оскільки вважала, що фактично
прийнявши спадок набула право на частину спірного будинку, згодом уточнивши
свою долю, на яку вона претендує в спадковому майні.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2006 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_10. та її неповнолітньої доньки ОСОБА_5., треті особи - ОСОБА_2., ОСОБА_9., державна нотаріальна контора № 6 м. Запоріжжя про встановлення факту прийняття спадщини спадкоємцями на неоформлену 14 частину спірного будинку, визнання розділу будинку неможливим, визнання за ним та іншими спадкоємцями права власності на частки будинку, припинення права власності інших спадкоємців на підставі неможливості розділу будинку в натурі, з грошовим відшкодуванням іншим спадкоємцям пропорційно їхнім долям, про усунення перешкод в користуванні власністю, про визнання дійсними заяв, які надійшли до нотаріальної контори № 6 м. Запоріжжя та такими, що засвідчують прийняття ним спадщини після померлої ОСОБА_2., та визнання за ним права власності за набувальною давністю на весь спірний житловий будинок задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 11/18 часток жилого будинку АДРЕСА_1, яку він успадкував за законом.
8 задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_10. доОСОБА_1., треті особи -ОСОБА_5., ОСОБА_2., державна нотаріальна контора № 6 м. Запоріжжя про визнання права власності в порядку спадкування за ОСОБА_10. та ОСОБА_5. частини будинку, про визнання недійсним свідоцтва про правд на спадщину виданого ОСОБА_1 задоволено частково.
Позов ОСОБА_2., правонаступникаОСОБА_7.. до ОСОБА_10., державної нотаріальної контори № 6 м. Запоріжжя, третя особа -ОСОБА_1, ОСОБА_5. про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності на частину будинку, про встановлення факту належності спадщини та визнання права на частину будинку задоволено частково.
Визнано частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом державної нотаріальної контори № 6 м. Запоріжжя в 1994 році
ОСОБА_1 на 1\2частину житлового будинку АДРЕСА_1 та ОСОБА_10. на 1\2частину цього ж жилого будинку.
Визнано право власності за ОСОБА_10. та ОСОБА_5. по 1/9 частини жилого будинку АДРЕСА_1, кожній, які вони успадкували за законом.
Визнано за ОСОБА_2. право власності на 1/18 частину (обов'язкову частку спадщині) будинку АДРЕСА_1.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Позов ОСОБА_5 задоволено частково. Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_5. та визнано за нею право власності на 1/9 будинку АДРЕСА_1
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_10. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, окрім його частини про відмову в задоволенні позовних вимогОСОБА_1. щодо усунення перешкод в користуванні власністю, тобто про їх виписку, та задовольнити її позовні вимоги і визнати за нею та її неповнолітньою донькою ОСОБА_5. право власності в порядку спадкування після смертіОСОБА_7. по 1\2частині жилого будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_8. також подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким: встановити за ним право власності на новостворене майно, перебудований жилий будинок АДРЕСА_1, обкладений цеглою, жилою площею 29,3 м кв. З допоміжними господарськими будівлями, що вказані в технічному паспорті на будинок; встановити право власності на спадщину його батька ОСОБА_8- глинокаркасний буд. НОМЕР_1 побудови 1935 року, якої не існує з 1966 року в наступних розмірах: за ОСОБА_1-- 17/24 часток, в тому числі 12/24 - за законом і 5/24 - за заповітом, за ОСОБА_5 -1/8 частку за законом, ОСОБА_5. - 1/24 частку (обов'язкова доля) за законом. Крім того, просить: визнати неможливим виділення в натурі пропорційно успадкованим незначним часткам спадщини батька ОСОБА_4., глинокаркасного буд. НОМЕР_1, якого не існує з 1966 року, зобов'язати його виплатити грошову компенсацію від залишкової вартості глинокаркасного будинку 1369 крб. на момент відкриття спадщини (1961 рік) у валюті платежу -гривні відповідно до акту експертизи пропорційно успадкованим часткам наступним спадкоємцям: ОСОБА_5. - 849 грн, ОСОБА_5. - 849 грн.,ОСОБА_2 - 283 грн., та припинити їх права на цю спадщину. Також просить усунути ОСОБА_10. від спадкування та відмовити їй в задоволенні всіх її позовних вимог на свою користь, крім частково
задоволених на користь її доньки ОСОБА_5. та у визнанні ,.Свідоцтва про право на спадщину за законом" на 1\2частку буд.. НОМЕР_1 за № 1-2349 недійсним на 1/6 частку. Зобов'язати ОСОБА_10. та ОСОБА_5. усунути перешкоди в користуванні ним власністю, новозбудованим майном, шляхом зняття з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 НОМЕР_1 у м. Запоріжжі та зареєструвати їх за постійним місцем проживання.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Доводи апеляційних скарг є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображують позиції сторін, неодноразово висловлені ними в щоразу змінюваних позовних вимогах, і які кожна з осіб, що беруть участь у справі, вважає такими, що є єдино вірними та єдино можливими.
Так, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що після смерті своїх батьків ОСОБА_8та ОСОБА_3 у 1951 та 1961 році відповідно, спадщину прийняли усі їх діти, що відповідає змісту ст. ст. 524. 529. 548, 549 ЦК України (1963 р.) відносно того, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом, та спадкоємці першої черги в рівних частках є дружина, діти померлого, а також відносно того, що спадщина має бути прийнята передбаченим законом чином і межах встановленого законом строку, а саме, спадкоємець може прийняти спадщину , якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщин заяву про прийняття спадщини.
Виходячи з встановленої обставини щодо рівності прав спадкоємців за законом, суд дійшов правильного висновку про необхідність визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину, які були видані братам ОСОБА_7 та ОСОБА_10. у 1994 році, оскільки інші спадкоємці також прийняли спадщину, але в порушення вимог закону, ці брати не повідомили про існування інших спадкоємців нотаріуса при оформленні спадщини.
Після смерті спадкоємцяОСОБА_7. її правонаступником став ОСОБА_2., який згідно ст. 535 ЦК України (1963 р.) має право на обов'язкову частку в спадщині, оскільки є непрацездатним за віком чоловіком померлої. І тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав за ним право на 1/18 частку в спірному домоволодінні.
He викликає також сумніву рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_8. права власності на 11/18 часток жилого будинку, а за ОСОБА_10. і ОСОБА_5. - на 1/9 частку будинку, за кожною, і визнання права власності на 1/18 частку будинку за ОСОБА_5, оскільки це відповідає встановленим обставинам прийняття кожним з них спадщин и, а також відповідає вищевказаним нормам матеріального права, а також ст.. ст.. 1217, 1220, 1223, 1234 ЦК України відносно тих часток спадку, які успадкували ОСОБА_2. та ОСОБА_1 після смерті у червні 2004 рокуОСОБА_7.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.
Керуючись ст. ст. ЦПК 209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та осіб, що до неї приєдналися -ОСОБА_2. ОСОБА_5 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2006 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.