АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-5022 2006р Головуючий у 1 інстанції Воробйова І.А.
Суддя-доповідач Савченко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
б вересня 2006р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Спас О.В., Бондаря М.С.
при секретарі: Винник І.С.
за участю прокурора: Шульги Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора
м. Запоріжлся на ухвалу - Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по
адміністративній справі за позовом першого заступника прокурора м. Запоріжжя до
Запорізької міської ради, 3 особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3., про
визнання незаконним рішення Запорізької міської ради № 31/103 від 28.01.2005 року
„Про передачу гр. гр. ОСОБА_1.,ОСОБА_2., ОСОБА_3. у власність
та в оренду-земельних ділянок по АДРЕСА_1,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2005 року перший заступник прокурора м. Запоріжжя звернувся до суду з адміністративним позовом до Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення сесії Запорізької міської ради № 31 /103 від 28.01.2005 року „Про передачу гр. гр. ОСОБА_1.,ОСОБА_2., ОСОБА_3. у власність та в оренду земельних ділянок по АДРЕСА_1 мотивуючи тим, що зазначене рішення суперечить вимогам ст. 93 ЗК України, ст.377 ЦК України, ст.5 Закону України „Про оренду землі" , однак внесений прокурором 1.06.2005 року у зв"язку з цим протест на вказане рішення був відхилений рішенням сесії Запорізької міської ради № 36 від 1.08.2005 року.
У позові зазначав, що за зверненням керівництва ВАТ „Запоріжтрансформатор" прокуратурою була проведена перевірка щодо законності відчуження земельної ділянки по вул. Кремлівській у м. Запоріжжі.
Результатами перевірки встановлено, що для будівництва Трансформаторного заводу та житлового селища рішенням виконкому Запорізької міської ради народних депутатів трудящих від 26.04.1947 року підприємству було виділено земельну ділянку загальною площею 68 га.
6.10.1998 року між ВАТ „Запоріжтрансформатор" та КАБ „Слов'янський" був укладений договір купівлі-продажу адміністративних та господарських будівель, розташованих по АДРЕСА_1. У зв"язку з продажем за цією угодою зазначених будівель банку, для функціонування останнього та впорядкування прилеглої території рішенням виконкому Запорізької міської ради № 399/109 від 24.12.1998 року земельна ділянка загальною площею 0,9778 га по АДРЕСА_1 була вилучена із користування ВАТ „Запоріжтрансформатор" та надана у постійне користування КАБ „Слов"янський".
В подальшому укладений між ВАТ „Запоріжтрансформатор" та КАБ „Слов"янський" договір купівлі-продажу від 6.10.1998 року постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2002 року був розірваний, а рішенням господарського суду Запорізької області від 16.03.2003 року на банк було покладено обов'язок розташовані по АДРЕСА_1 будівлі, що були предметом купівлі-продажу за цим договором, повернути ВАТ.
Посилаючись на те, хоча ВАТ „Запоріжтрансформатор" знову став власником розташованих по АДРЕСА_1 будівель, отже має першочергове право на оренду земельної ділянки за вказаною адресою, однак принесений прокурором протест на прийняте Запорізькою міською радою рішення № 31/103 від 28.01.2005 року про передачу частки цієї ділянки у власність та оренду іншим особам міською радою 1.08.2005 року був відхилений, просив скасувати зазначене рішення, як незаконне.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 5 липня 2006 року заява першого заступника прокурора м. Запоріжжя залишена без розгляду.
В апеляційній скарзі прокурор м. Запоріжжя ставиться питання про скасування постановленої ухвали з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Залишаючи заяву першого заступника прокурора м. Запоріжжя без розгляду, суд виходив з того, що у зазначеній заяві ставиться питання про вирішення спору про право, яке пов"язане із земельними правовідносинами, хоча ст.155 КАС України зазначені підстави для залишення заяви без розгляду не передбачені.
Разом з тим, колегія вважає, що у даному випадку помилкове застосування судом першої інстанції норми процесуального права є підставою для зміни ухвали у відповідності до п.1 ст. 201 КАС України, зважаючи f що висновок суду про неможливість розгляду заяви першого заступника прокурора по суті є правильним.
Відповідно до п.п.3,4 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів відносяться спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори за зверненням суб"єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом..
Звертаючись з позовом до суду загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства, перший заступник прокурора м. Запоріжжя в підтвердження своєї адміністративної процесуальної правоздатності щодо подачі зазначеного позову послався на ст.21 Закону України „Про прокуратуру", згідно якої у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися до суду з заявою про визнання акту незаконним.
До введення в дію з 1.09.2005 року КАС України, такі заяви розглядалися у порядку гл. 31-В ЦПК України (1963 року), однак в заяві не могло ставитися питання про вирішення спору про право цивільне. Якщо виникала необхідність вирішення такого спору, прокурор повинен був звернутися з позовом у загальному порядку до господарського суду чи суду загальної юрисдикції, в залежності від підвідомчості спору.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Запорізької міської ради від 28.01.2005 року № 31/103 оскаржується прокурором не з приводу порушення Запорізькою міською радою повноважень у галузі земельних відносин, а фактично у зв"язку із захистом у цих відносинах інтересів ВАТ „Запоріжтрансформатор", за зверненням якого проводилася відповідна перевірка.
Згідно ст. 12 ЗК України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом. Такі випадки передбачені, зокрема, ст. 33 Закону України „Про прокуратуру". Між тим, Запорізька міська рада є органом місцевого самоврядування, на який відповідно до ст. 22 ЗК України та Закону „Про місцеве самоврядування" державою покладено обов"язок щодо здійснення діяльності у галузі певних земельних відносин, отже у спорах з таких правовідносин саме на цей орган покладено обов'язок захищати інтереси держави у випадку їх порушення.
Переконливі дані про те, яким чином прийняте в межах повноважень Запорізькою міською радою рішенням № 31/103 від 28.01.2005 року порушує матеріальні чи інші інтереси держави у позові першого заступника прокурора м. Запоріжжя , як суб"єкта владних повноважень до іншого суб"єкта владних повноважень у особі Запорізької міської ради, не наведені, тому колегія приходить до висновку, що зазначений адміністративний позов фактично був поданий до суду загальної юрисдикції на підставі п.4 ст. 17 КАС України в інтересах ВАТ „Запоріжтрансформатор", тобто юридичної особи.
До введення в дію КАС України позови з вказаних спірних правовідносин розглядалися у - порядку позовного провадження господарськими судами, оскільки господарським судам згідно ст. 12 ГПК України підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Виходячи з положень п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України 1991 року'; вирішують у першій та адміністративній інстанції господарські суди за правилами КАС. Щодо фізичних осіб, залучених по даній справі в якості 3 осіб, то сторонами у цьому спорі вони не виступають і вимоги про звільнення ними наданих їм земельних ділянок в силу ч.З ст. 21 КАС не заявлялися.
Таким чином, адміністративний позов першого заступника прокурора м. Запоріжжя про визнання незаконним рішення Запорізької міської ради № 31/103 від 28.01.2005 року підвідомчий господарському, а не суду загальної юрисдикції непідвідомчий, отже з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. п.1 ст. 157, 199, 201, 205, 206 КАС України, колегія судців,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора м. Запоріжжя задовольнити частково. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 5 липня 2006 року по даній справі змінити, зазначивши в резолютивній частині замість слів:
"Заяву першого заступника прокурора м. Запоріжжя - залишити без розгляду", -наступне:" Провадження у справі за адміністративним позовом першого заступника прокурора м. Запоріжжя до Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради № 31/103 від 28.01.2005 року „Про передачу гр.гр. ОСОБА_1.,ОСОБА_2., ОСОБА_3. у власність та оренду земельних ділянок по АДРЕСА_1- закрити."
Роз"яснити заявнику, що зазначений спір відноситься до юрисдикції господарського суду.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, тобто з 8 вересня 2006 року.