Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22ц -3375 / 2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Ковальова Ю.В.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
13 червня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.,
суддів: Каракуші К.В.,
Маловічко С.В.,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Мелітопольського міськрайнного суду Запорізької області від 05 квітня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В позові зазначав, що 05 листопада 1999 року між ним та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_6 Їх сім'я проживала за адресою: АДРЕСА_1, де його дружині на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належало 59/400 частин. ІНФОРМАЦІЯ_2 його дружина ОСОБА_5 померла. Після смерті дружини він проживав з донькою в частині будинку, що належала померлій. Інші частини будинку в розмірі 177/400 належить брату дружини ОСОБА_7 та 41/100 належить ОСОБА_8 Після смерті дружини відкрилася спадщина на вказану частину зазначеного житлового будинку. Спадкоємцями за законом є він, відповідачка ОСОБА_4 (мати померлої) та ОСОБА_6 (донька померлої). У встановлений законодавством шестимісячний строк він не звернувся до Мелітопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважав, що фактично прийняв спадщину, оскільки постійно проживав в будинку разом з дочкою на час відкриття спадщини, хоча й не був зареєстрований за цією адресою. При зверненні до нотаріальної контори він довідався, що ОСОБА_4 вже отримала свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частку спадкового майна після померлої ОСОБА_5, інша Ѕ частка належить неповнолітній доньці позивача ОСОБА_6, але свідоцтво про право на спадщину ще не отримано.
Просив суд визначити йому два місяці додаткового строку для подання до Мелітопольської державної нотаріальної контори Запорізької області заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його дружини ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Мелітопольського міськрайнного суду Запорізької області від 05 квітня 2012 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Справа розглядається за відсутності сторін.
Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.
Судову повістку на ім'я позивача апелянта ОСОБА_3 отримано 01.06.2012р. його представником ОСОБА_9 (довіреність на а.с.80), що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. В силу ч. 5 ст. 76 ЦПК України таке повідомлення є належним.
Відповідач ОСОБА_4 надіслала до апеляційного суду заяву, в якій повідомила про неможливість з'явитися. Про відкладення розгляду справи не просила.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 одружилися 05.11.1999р. (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_6 (а.с.9).
ОСОБА_5 мала на праві власності в порядку спадкування за законом 59/400 часток житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.14-16).
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).
З заявою про прийняття спадщини 02.11.2011р. до нотаріальної контори звернулася мати померлої відповідачка ОСОБА_4, вказавши, що, крім неї є один спадкоємець -неповнолітня донька померлої ОСОБА_6, що пережившого подружжя немає (а.с.49-50).
З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 -215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Зокрема, суд вірно вказав, що визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини з визначених позивачем підстав позовних вимог неможливо, оскільки це суперечить ч. 3 ст. 1272 ЦК України. За даною нормою матеріального права за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд врахував, що відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх позовних вимог.
Проте, фактична підстава позовних вимог, яку позивач визначив, як фактичне прийняття ним спадщини в силу проживання в спірному житловому будинку разом за спадкодавцем на час відкриття спадщини, не відповідає ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Фактично позивач вказує, що прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, проте, діючи юридично неадекватно, просить з цих підстав визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, чого в такому випадку закон не вимагає.
Будь-яких причин, які суд міг би визнати поважними, при вирішенні питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач не зазначив.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач надав належні докази тієї обставини, що він проживав в спірному житловому будинку з дружиною на час її смерті, не можуть спростувати висновки рішення суду, оскільки суперечать вищевказаним нормам матеріального права.
Доводи апеляційної скарги, в яких йдеться про фактичне прийняття спадщини позивачем, про наявність у нього права на спадкове майно, яке виникло на підставі ст. 1268 ЦК України та про незаконність відмови нотаріуса у видачі йому свідоцтва про право на спадщину, як пережившому з подружжя, є неприйнятними. Ці доводи. виходять за визначені ст. ст. 11, 302 ЦПК України межі розгляду справи апеляційним судом, який перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Подібних позовних вимог позивач не заявляв.
Із апеляційної скарги вбачається, що інші доводи не мають належного обґрунтування у чому полягає порушення вимог матеріального і процесуального права, а тому не дають підстав для висновку щодо незаконності чи неправильності зазначеного судового рішення.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 -315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайнного суду Запорізької області від 05 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: