Справа № 2610/3030/2012
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11 червня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді -Притули Н.Г.
при секретарі: Поляковій Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
08 лютого 2012 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить усунути від спадкування після померлого ОСОБА_4 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 11.06.2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що належала померлому ОСОБА_4 -залишено без розгляду.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 18.07.1987 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4. Від попереднього шлюбу позивачка має сина, ОСОБА_3; ОСОБА_4 від попереднього шлюбу мав доньку ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 помер. Як зазначає позивачка, її чоловік тяжко хворів та знаходився на лікуванні в лікарні. Під час хвороби ОСОБА_4 його піклуванням та доглядом займалась позивачка разом зі своїм сином, відповідачка ніякої турботи під час хвороби батька не проявляла та не приймала участі у його похованні.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Як зазначає позивач, в кінці 2009 року позивач неодноразово викликала своєму чоловікові швидку медичну допомогу, а в 2010 році ОСОБА_4 перебував на лікарняному обліку та згідно висновку МРТ він мав ознаки ГПМК по змішаному типу в правій тім'яній долі. Дисцикуляторну енцефалопатію, атрофію головного мозку. Наслідки раніше перенесеного ГПМК в лівій тім'яній долі у виді кістозно-гліозної трансформації. На фоні даних проблем зі здоров'ям та в силу похилого віку, ОСОБА_4 був неспроможний своїми силами приготувати їжу, прати білизну та одяг, прибирати за собою та потребував фізичної, моральної та матеріальної підтримки.
Позивачка зазначає, що відповідачка була зобов'язана та мала можливість утримувати свого батька, але свідомо ухилялась від надання спадкодавцю будь-якої матеріальної допомоги та моральної підтримки, байдуже ставилась до його віку та хворобливого стану, а тому має бути усунена від спадкування. За життя спадкодавця відповідачка не давала про себе знати, не цікавилася долею та здоров'ям свого батька, хоча він потребував допомоги своєї дитини.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи, направила до суду заперечення проти позовних вимог, просила відмовити в його задоволенні та зокрема зазначила, що батько проживав в іншій сімї і цілком нормально, що вони надавали йому допомогу. Взаємовідносини з новою дружиною батька не склалися з тієї причини, що вона перешкоджала в спілкуванні з батьком та відповідач могла з ним спілкуватись лише тоді, коли він приїздив до сестри в селище Партеніт. Але з батьком відповідач часто спілкувалась по телефону. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не доведено, що вона ухилялась від обов'язку утримувати свого батька.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Вислухавши представника позивача, третю особу, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 18 липня 1987 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_4.
Право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 62,30 кв.м. в рівних частках, як зазначено в свідоцтві про право власності на житло від 24.12.2008 року, мають ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 помер; про що в книзі реєстрації смерті 09.04.2010 року зроблено відповідний актовий запис №6467 та підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Як зазначено в довідці про причину смерті, яка видана 09.04.2010 року, ОСОБА_4 у віці 70 років помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року та причиною смерті є хронічна серцево-судинна недостатність, ішемічна хвороба серця.
24.02.2010 року ОСОБА_4 проходив планове обстеження -магнітно-резонансну томографію та у висновку зазначено - МРТ ознаки ГПМК по змішаному типу в правій тім'яній долі. Дисциркуляторна енцефалопатія, атрофія головного мозку. Наслідки перенесеної раніше ГПМК в лівій тім'яній долі у виді кістозно-гліозної трансформації.
З інформації Поліклініки №4 Шевченківського району, що міститься в листі №21 від 03.04.2012 року вбачається, що 06.04.2010 року ОСОБА_4 був оглянутий за місцем проживання. На момент огляду хворий знаходився в тяжкому стані (був без свідомості, на запитання не відповідав). Такий стан виник внаслідок повторного (01.04.2010 року) гострого порушення мозкового кровообігу.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що безпорадний стан померлого ОСОБА_4 виражався в тому, що він погано ходив, тремтіли руки, погано говорив. Як пояснила свідок відповідач з батьком спілкувалась.
ОСОБА_7, як свідок в судовому засіданні пояснила, що померлий ОСОБА_4 потребував сторонньої допомоги, погано рухався. Останні місяці перед смертю ОСОБА_4 лежав прикутий до ліжка.
Частиною 5 статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що безпорадний стан у ОСОБА_4 був за місяців шість до смерті внаслідок тяжкої хвороби та похилого віку.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»роз'яснено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
В судовому засіданні стороною позивача на виконання вимог ч.1 ст.60 ЦПК України не було надано жодного доказу на підтвердження безпорадного стану у ОСОБА_4, що унеможливлювало його існування без сторонньої допомоги; також не надано доказів, що позивач неодноразово зверталась до відповідача щодо надання допомоги спадкодавцю та вона ухилялась від надання такої допомоги.
Отже, оскільки в судовому засіданні не доведено безпорадного стану померлого ОСОБА_4, як і того, що відповідачка ухилялась від надання йому допомоги, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі, а тому не можуть бути задоволені в частині усунення відповідача від права на спадкування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.5 ст.1224 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 159, 212,214,215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування -відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: