ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/0109/292/2012 0109/6424/2012
05.06.2012 року м. Сімферополь
Суддя Київського районного суд м.Сімферополя Автономної Республіки Крим ОСОБА_1, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення, -
встановив:
Позивач 22 травня 2012 року звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя про зобов’язання зробити перерахунок, виплату недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 3926 грн. Позов мотивований тим, що на підставі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» позивачка має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Між тим, відповідачем було сплачено лише 90 гривень.
Представник відповідача у письмових запереченнях просить відмовити у задоволенні позову, оскільки щорічна допомога на оздоровлення позивачу була виплачена у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року з урахуванням фінансових можливостей держави. Зазначене не суперечить рішенню Конституційного суду України від 26.12.2011 року №20-рп2011.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є особою, що отримала інвалідність третьої групи, пов'язану з наслідками аварії на ЧАЕС, та належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 416850 від 15.05.2003 року, довідкою № 000949 серії КР-09.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796- ХІІ .
Згідно ст. 48 вказаного Закону щорічна допомога на оздоровлення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інвалідам 3 групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат; за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року всупереч Закону № 796-ХІІ, який визначає розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати на час здійснення виплати, встановлені конкретні розміри такої допомоги.
Допомога на оздоровлення за 2011 р. позивачці виплачена у розмірі 90 грн., відповідно до постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 р., що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя №663 від 16.05.2012 року (а.с.4).
Змінами, які внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладена в іншій редакції.
Рішенням Конституційного Суду України № 10 рп/2008 від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що стосуються виплат, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Конституційний Суд України у своєму рішенні зазначив, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок- скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Цим Законом не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій, змінювати розмір допомоги на оздоровлення встановлений для громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Таким чином в період дії зазначеної норми в порушення принципу пріоритетності законів, як нормативних актів вищої юридичної сили, над підзаконними актами, якими є постанови Кабінету Міністрів України, відповідач нараховував та виплатив позивачці щорічну допомогу на оздоровлення не у розмірі, встановленому ст. 48 Закону №796-ХІІ, а у розмірі, встановленому підзаконним актом - постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка суттєву звужує право позивача щодо розміру щорічної допомоги на оздоровлення.
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава через створені нею органи, в даному випадку органи соціального захисту населення, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті допомоги саме у розмірах, які визначені та закріплені в Законі України № 796-ХІІ.
Статтею 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено розміри мінімальної заробітної плати : з 1 січня 2011 року - в розмірі 941 грн., з 1 квітня 2011 року –960 грн., з 1 жовтня 2011 року –985 грн., з 01 грудня 2011 року –1004 грн..
Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі, встановленому законом.
Отже, оскільки у 2011 році зміни до розміру щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої положеннями статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не вносилися, розмір щорічної грошової допомоги, встановлений вказаною постановою, не відповідає розміру допомоги, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами, при визначенні розміру щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідач повинен керуватися статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Виходячи з положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд вважає за можливе здійснити захист порушених прав шляхом зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплатити недоотриману суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції до 28 грудня 2007 року) в розмірі 3926 грн. (мінімальна заробітна 1004 грн. (станом на 01.12.2011 року) х 4 – 90 грн.( фактично виплачена сума))
Судові витрати, пов’язані з розглядом справи відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107-VІ від 28.12.2007 р., Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст. 183-2 КАС України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 3926 ( три тисячі дев’ятсот двадцять шість) гривень 00 копійок.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим протягом десяти днів з дня її отримання апеляційної скарги.
Суддя