Справа № 2-а-4012/11

Провадження №2-а/408/254/12

ПОСТАНОВА

іменем України

"13" лютого 2012 р.

Дзержинський районний суд у складі:

головуючого судді Масалітіна Н. А.,

при секретарі- Куксенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради м. Кривого Рогу та стягнення грошової допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації на ЧАЕС , суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання протиправними дій відповідача та стягнення грошової допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації на ЧАЕС , посилаючись на те, що відповідач порушує вимоги ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, виплачує щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення в розмірі меншому, ніж передбачено цим законом, а тому позивач просить суд зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради м. Кривого Рогу визнати дії відповідача щодо відмови виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у відповідності з вимогами встановленними ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громодян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796, тобто з розрахунку п»яти мінімальних заробітних плат, встановленному Законом України «Про державний бюджет України» , зобов»язати його виплати таку допомогу за 2011 рік та виплачувати в подальшому .

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити його судом.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує та просить в задоволенні позову відмовити, зазначив, що Міністерство праці та соціальної політики України є головним розпорядником коштів державного бюджету. При нарахуванні та виплаті відповідних соціальних виплат, відповідач керується законами, чинними на час їх нарахування та виплати (в тому числі, і Законом «Про Державний бюджет» на відповідний рік), та постановами Кабінету Міністрів України, які є обов'язковими для виконання Міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Крім того, відповідач вважає, що розмір щомісячної допомоги на оздоровлення за 2011 роки виплачено позивачу правомірно у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 „ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 042603, та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дзержинської районної у місті ОСОБА_2 ради. Крім того , відповідно до посвідчення серії Б № 394515 позивач є інвалідом 2 групи і інвалідність йому встановлена безстроково .

Правовий статус учасників ліквідації аварії на ЧАЕС визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 р.

Відповідно до абзацу статті 48 цього Закону, позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, має право на отримання щорічної разової допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Абзацом 7 частини 4 ст. 48 Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

На підставі ч. 2 ст. 19, ч.3 ст. 22 , 46, 64 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, згідно з якими, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 73 Закону України „ Про Конституційний Суд України”, в разі якщо акти або їх окремі положення визначаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно зі ст. 63 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровленням особам, які віднесені до учасників ліквідації аварії на ЧАЄС 1 категорії , виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат .

Оскільки позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЄС 1 категорії то він згідно закону має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Управлінню праці та соціального захисту населення Дзержинської районної у місті ради необхідно нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену компенсацію на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат на день виплати з урахуванням проведених виплат.

Вказана виплати носить разовий характер, тобто виплачується один раз на рік. Згідно довідки № 3202 від 22.08 2011 року компенсацію на оздоровлення за 2011 рік позивач отримав 16 лютого 2011 року, звернувся до суду 06 жовтня 2011 року , а тому суд з метою захисту прав та інтересів позивача вважає необхідним поновити йому строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав .

В частині зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати щорічно допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” суд вважає необхідним відмовити, оскільки на день розгляду справи в суді це право позивача не порушено .

Відповідно до ч.5 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Пунктом 2 Порядку використання коштів Державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 20.09.2005 p. № 936, передбачено, що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

Із наведених норм вбачається, що призначення та виплата коштів, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення на місцях.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19, ч.3 ст. 22 , 46, 64 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" , ст.ст. 6-14, 71, 159-163,167,186 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом .

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради м. Кривого Рогу щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальнх заробітних плат як учаснику ліквідації аварії на Чорнобільській АЕС 1 категорії інваліда 2 групи за 2011 рік незаконними .

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради м. Кривого Рогу донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальнх зарбітних плат як учаснику ліквідації аварії на Чорнобільській АЕС 1 категорії інваліда 2 групи за 2011 рік з урахуванням виплаченої в 2011 році суми на оздоровлення .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі апеляційної скарги з одночасним її поданням до апеляційної інстанції.

Суддя:ОСОБА_3