Справа № 444/1209/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2012 року
Центрально-Міський районний суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Кваша А.В.
При секретарі:ОСОБА_1 за участі: позивача – ОСОБА_2, відповідача – інспектора ДПС ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС РДПС ДАІ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, старшого сержанта міліції ОСОБА_3 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 15.12.2011 року відповідачем складено протокол та винесено постанову про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що позивач керуючи своїм автомобілем на перехресті вулиць пр. Миру – вул. Іллічівська в м. Кривому Розі, повертаючи ліворуч не надав дорогу зустрічному засобу, що рухався у зустрічному напрямі, чим порушив п.16.6 ПДР. Вважає постанову незаконною та просить її скасувати, оскільки порушення не допускав. Доказів, що він не надав перевагу автомобілю, що рухався у зустрічному русі, відповідачем до постанови не долучено, позивач виконував маневр повороту ліворуч з лівої смуги на регульованому перехресті, коли увімкнулося зелене світло, у зустрічному напряму стояли два авто з включеними аварійними сигналами, тому здійснюючи свій поворот на ліво, він нікому не заважав. Крім того, зазначив, що при складання протоколу інспектор не звернув увагу на його заперечення. Не погодившись з доводами відповідача, звертався до відповідача зі скаргою, але йому було відмовлено у скасуванні оскаржуваної постанови, після чого він звернувся до суду. Просить скасувати постанову, оскільки правопорушення, вказаного у оскаржуваній постанові не вчиняв.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що правопорушення не вчинював, просив оскаржувану постанову скасувати.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що діяв в межах своїх повноважень, права позивача по справі не порушував, склав протокол та виніс оскаржувану постанові правомірно за вчинення позивачем по справі правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що позивач керуючи своїм автомобілем на перехресті вулиць пр. Миру – вул. Іллічівська в м. Кривому Розі, повертаючи ліворуч не надав дорогу транспортному засобу, що рухався у зустрічному напрямі, чим порушив п.16.6 ПДР України, на підтвердження чого надав суду диск із записом, зазначеного у оскаржуваній постанові правопорушення
Вивчивши матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2011 року відповідачем по справі – інспектором ДПС РДПС ДАІ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, старшим сержантом міліції ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП за те, що позивач – ОСОБА_2 15.12.2011 р. о 8-45 год. в м. Кривий Ріг керуючи автомобілем НОМЕР_1 на перехресті пр. Миру – вул. Іллічівська в м. Кривому Розі, повертаючи ліворуч не надав дорогу зустрічному засобу, що рухався в зустрічному напрямку, чим порушив п. 16.6 ПДР України, за що на позивача накладено штраф в розмірі 425 грн.
Відповідач в судовому засіданні зазначені в позовній заяві пояснення позивача щодо неправомірності складення протоколу та винесення оскаржуваної постанови спростував. На виконання ст. 71 КАС України відповідачем було надано на підтвердження правомірності винесеної постанови диск із записом, зазначеного у оскаржуваній постанові правопорушення, який були досліджено судом під час судового засідання за згодою обох сторін. Із запису на диску під час судового засідання встановлено, що позивач при повороті ліворуч не надав дорогу транспортному засобу, що рухався у зустрічному напрямку, проти чого позивач не заперечував.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
Враховуючи вищенаведене, твердження позивача про те, що ним не було порушено п. 16.6 Правил дорожнього руху України 15.12.2011 року, як зазначено у його позовній заяві, не знайшло свого підтвердження під час судового засідання.
Оцінюючи надані суду докази, враховуючи пояснення сторін, письмові матеріали справи, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем по справі – ОСОБА_2 було порушено п. 16.6 ПДР України.
Постанова про адмінправопорушення перевірялась судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до вимог статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання ст. 71 КАС України відповідачем було надано на підтвердження правомірності винесеної постанови диск із записом, зазначеного у оскаржуваній постанові правопорушення, який було досліджено судом під час судового засідання за згодою обох сторін і спростовано доводи позивача щодо твердження того, що ним не було порушено вимог п. 16.6 ПДР України, оскільки із вказаного запису вбачається, що саме автомобіль НОМЕР_1 на перехресті пр. Миру – вул. Іллічівська в м. Кривому Розі, повертаючи ліворуч, не надав дорогу зустрічному засобу, що рухався в зустрічному напрямку. Позивач під час судового засідання не заперечував факт того, що саме він в цей час керував вказаним автомобілем.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постанова про адміністративне правопорушення перевірялась судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 15.12.2011 року не вбачається, що позивач у його графі "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності" вважав за необхідне надати заперечення, як вказує у своєму позові, які могли б підтвердити чи спростувати про вчинення вказаного правопорушення у протоколі, натомість позивач у даній графі зазначив, що правопорушення вчинено неумисно.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищенаведене, суд не погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, за таких підстав оскаржувана постанова не підлягає скасуванню, оскільки в ній наведено достатньо доказів вчинення позивачем правопорушення, дії відповідача ОСОБА_3 по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення слід визнати законними та правомірними, накладення стягнення на позивача в розмірі 425 гривень, що передбачено санкцією статті 122 частиною 2 КУпроАП, вважає достатнім.
Керуючись ст.ст. 246, 145, 252, 287-289 КУпАП, ст.ст. 5,6,11,19,71,94,160-163, 171-2 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до інспектора ДПС РДПС ДАІ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, старшого сержанта міліції ОСОБА_3 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Кваша